Оригінальний фрагмент Берлін­ської стіни планують установити в Києві перед будівлею посольства ФРН на вулиці Богдана Хмельницького, 25. Про це на днях домовились Київський міський голова Леонід Черновецький та Надзвичайний і Повноважний посол ФРН в Україні Ганс­Юрген Гаймзьот. Як пояснив німецький дипломат, саме цього року його країна відзначає 20ту річницю падіння Берлінської стіни. «Ця подія поклала початок великим змінам, у тому числі й в Україні. Тому саме до цієї дати ми хочемо встановити меморіальний фрагмент Стіни як символ свободи та єднання», — зазначив Ганс­Юрген Гаймзьот. Насправді в Німеччині від Берлінської Стіни залишилось небагато — її елементи вже розкидані по різних куточках світу: Португалії, США, Австралії і навіть у Ватикані. Для прикладу, в 2004 році у рамках святкування 15ї річниці повалення Берлінської стіни Німеччина подарувала НьюЙорку фрагмент легендарної Стіни висотою близько чотирьох метрів і вагою 2,8 тонни!

Позавчора Асамблея ОБСЄ затвердила резолюцію «Возз’єднання розділеної Європи», що зрівнює сталінізм і нацизм і закликає міжнародне співтовариство засудити тоталітарні режими. ОБСЄ запропонувала встановити загальноєвропейський день пам’яті жертв сталінізму й нацизму 23 серпня — в день підписання пакту Молотова—Ріббентропа, яким Німеччина і Росія розділили між собою Європу. У Москві документ сприйняли як політичний «наїзд» на Росію «в переддень річниці Другої світової війни». До речі доповідь про потребу засудження злочинів комуністичних режимів у Парламентській асамблеї Ради Європи в 2006му російська делегація також сприйняла на свій рахунок і образилася. Восени цього року ПАРЄ запланувала присвятити одне з засідань розгляду тоталітарного комуністичного режиму в СРСР. Представництво Російської Федерації протестувало.

Розкажу вам казочку. Жив собі Конституційний Суд, який прийняв до дати київських виборів рішення на користь Леоніда Черновецького. Його каденція добігатиме кінця не в 1010–му, а в 1012 році, бо відрахунок слід вести від дати дострокових виборів, роз’яснив КСУ. Отже, тягнув Дід Ріпку — не витягнув. Тягнула Ріпку Баба–Рада — не витягла. Парламент із другої спроби затвердив звіт слідчої комісії під керівництвом Кирила Куликова («УМ» детально про це писала), але толку з того — пшик. Президент Черновецького з посади голови КМДА не зняв. Так і сидить Ріпка–Льоня у цьому кріслі, міцно сідничним нервом із ним переплітаючись. Прибігала й Жучка, викликала Ріпку на килим до Кабміну, але Ріпці — по цимбалах. Час з’явитись Мишці і задати овочу перцю (пардон за тавтологію), бо інакше діла не буде. Кажуть, зараз є один спосіб повалити Черновецького. І не треба для цього ані Конституційного Суду, ані Президента з Прем’єром, ані Ради з Київрадою. Акція непокори буде м’якою: усі дружно перестають платити за комунальні недопослуги. Спочатку нам помстяться: всім все відключать. Навіть телепатичний зв’язок. А потім уключать, бо всі вищезгадані інстанції заворушаться: не буває негарних принцес, як казала Фіона зі «Шрека», і європейських столиць із непрацюючою каналізацією. Тим паче коли Євро–2012 — на носі. ...Борімося, бо остогиділо жити за часів колодязів, ночов і баняків, остобісили «київгази» з «київводоканалами», з їхніми міжусобицями та брехнями. Де гаряча вода, «зав’язана» на ТЕЦ–6?! Вона в... ніде, бо «Київгаз» не дав «Київенерго» газу. Тож ти, споживачу, не забудь за це заплатити. Піди до крамниці, не отримай товару, але все одно заплати. Живи у смердючому під’їзді, ходи на дев’ятий поверх пішки, нюхай дірявий сміттєпровід і плати, плати, плати. Або зобрази фігуру з трьох пальців (можна навіть з одного) і піднеси Черновецькому. Чи хоч подумай над цим, читаючи «УМ».

«Експериментальним» пацієнтом лікарів став 63–річний Микола Николаєнко з Великоолександрівського району Херсонщини. Чоловік отримав травму, не сумісну з життям, коли сідав у бричку: кінь чогось злякався, різко смикнув віз — і наїзник полетів під колеса брички, сильно вдарився головою об землю і поламав шийний відділ хребта. «Зуб» другого шийного хребця відламався, вискочив зі свого місця і розпався на частини. До того ж цей підступний хребець захищає ділянку стовбура спинного мозку, що відповідає за дихання, серцебиття і рух. Чоловіку паралізувало руки, майже відмовили ноги, а дихав він через силу.

Двадцять років тому Україна почала «проростати» організаціями «Народного руху України за перебудову». Створення Руху було відповіддю на ті зміни, яких прагнуло суспільство. «НРУ за перебудову» постав у вересні 1989 року на з’їзді, а перед тим він провів багато конференцій і акцій по всій Україні. Зокрема, 1 липня відбулася установча конференція київського осередку цієї організації.
20–та річниця Руху відзначатиметься на державному рівні. Найбільш парадоксально, що Народний рух — структура, яка пережила кілька розколів за роки своєї діяльності, — навіть у святкуванні ювілею поділена на кілька таборів. У березні Президент розпорядився створити оргкомітет із відзначення річниці. А зовсім недавно Верховна Рада й собі ухвалила постанову про відзначення ювілею. Рішення парламенту було прийняте з подачі Бориса Тарасюка — нинішнього голови Народного руху, який виступає на боці Юлії Тимошенко, тобто в опозиції до Президента.
Попри це, член «старішого» з оргкомітетів, Лесь Танюк, сподівається, що відзначення річниці відбудеться на високому рівні. Сам Танюк, хоч і є одним із фундаторів Руху, вже вийшов із партії: він не згоден із політикою, яку веде Тарасюк.

Приємно, коли тон у збірних командах твоєї країни задають молоді спортсмени. А коли вони ще є й постатями загальноєвропейського масштабу — удвічі приємніше. Киянка Маргарита Песоцька, лідерка вітчизняного настільного тенісу, якраз є такою. У свої 17 років вона вже є першим номером у юніорському списку європейських спортсменів, неодноразовою учасницею світових та європейських чемпіонатів, а рік тому ще й виступила на Олімпіаді в Китаї. Зараз тенісистка готується до молодіжного чемпіонату Європи, який стане останнім у юніорській кар’єрі дівчини — з настанням 18–ліття Маргарита остаточно перейде до дорослого спорту. Кореспондент «УМ» зустрівся зі спортсменкою та розпитав, як вона сприймає майбутні зміни у своїй кар’єрі.

У свої тридцять років, об’їхавши чи не половину земної кулі з концертами і завоювавши купу нагород на різних міжнародних фортепіанних конкурсах, Олексій Колтаков, проте, досі продовжує навчання. У найкрутішій у світі нью–йоркській Juilliard School. Він давно поміняв українське громадянство на австралійське (а скоро, не виключено, стане громадянином США), однак і луганчанин із нього ще не зовсім вивітрився. Одного разу в нашій розмові він навіть ужив слівце «блін». Не в сенсі — «млинець»..

На Луганщині правоохоронці попередили цілком реальну небезпеку терористичного акту, хоча тепер, коли небезпека минула, обставини «операції» виглядають цілком комічно. Про обставини справи «УМ» повідомила прес–служба Управління ДАІ в Луганській області.