Дивно, але, одержуючи листи з 10–ї паралелі, я, радянська школярка, нічого не знала про те, навіщо наші військові несуть там службу. Не вміла читати між рядків. Нас розділяло 11 000 км, однак пошта працювала непогано — лист «авіа» доходив за чотири дні. Чи мій знайомий із міста Хороль Приморського краю Росії, де він залишився на надстрокову службу, прикрашав у тих листах дійсність? Не знаю...
Сьогодні — чергова річниця закінчення війни у В’єтнамі 1957—1975 років, у якій брала активну участь і радянська військова потуга. Без підтримки з боку СРСР «в’єтконгівці» нізащо не взяли б Сайгон. Радянський контингент залишався на півострові Індокитай ще довго після закінчення бойових дій, втручаючись у наступні локальні воєнні конфлікти. Сьогодні я намагаюся розібратися в епістолярному скарбі, який дістала з дна старої валізи, і зрозуміти, що все–таки робив стрілець–радист Тихоокеанської авіації Олександр Шемет у В’єтнамі вже після завершення найбільшої війни другої половини ХХ століття.

Послання з XVIII століття відкопали в селищі Стеблів Корсунь–Шевченківського району під час відбудови Свято–Вознесенської церкви. Вона постане на горі Спаса, де ще в XVIII столітті був храм, у якому служили священиками спочатку батько Нечуя–Левицького — Семен Степанович, а пізніше — його дядько Амросій.

Услід за відновленням роботи в обласному центрі медвитверезника місцева влада наважилася на ще радикальніший крок у боротьбі з пияцтвом. Депутати міської ради ухвалили обмежити продажу алкогольних напоїв у магазинах із 11–ї до 22–ї години — та у закладах ресторанного типу — з 11–ї до 23–ї години. Чітко окреслено також і дозвільну територію реалізації спиртного навколо дошкільних і навчальних закладів, гуртожитків, об’єктів культури і спорту, вокзалів. А ще заборонено вживати будь–які збадьорюючі напої (зокрема й пиво) на вулицях, у парках і скверах.

На сесії Донецької обласної ради депутати спробували відшукати не тільки шляхи можливого протистояння фінансово–економічній кризі, а й розповсюдженню на території краю фашистської ідеології. Відтак з’явилася пропозиція створити спеціальну депутатську групу та звернутися до міського голови Донецька Олександра Лук’янченка з вимогою не допустити в місті реабілітації фашизму. З ініціативою виступила депутат від Блоку Наталії Вітренко Наталя Білоцерківська, яка дуже стурбована тим, що у Донецьку останнім часом активізувалися націоналістичні організації на кшталт «Патріот України».

Цьогорічне прибирання столичного Труханового острова стало унікальною подією, організованою фестивалем «Країна мрій» за підтримки Представництва ООН в Україні та компаній–підписантів Глобального договору. Таким чином, столичний суботник став для учасників справжнім святом: радістю світились обличчя дітлахів, поруч під етнічну музику пританцьовували їхні батьки, і всіх гріло по–весняному тепле сонце. Так незвично розпочалась унікальна для киян акція «Зелена толока».

Патріотична громадськість За­кар­паття висловлює обурення з приводу появи на держустановах прапорів іноземних держав і звинувачує в грубому порушенні українського законодавства депутатів місцевих рад низки районів області, які представляють інтереси національних меншин.

На центральних вулицях Кременчука на Полтавщині віднедавна з’явилася серія соціальної реклами під назвою «Я — Х Х L» — начебто суцільний комплімент українській нації. На одному рекламному плакаті зображено українку, внизу написано: «Українські дівчата — найкрасивіші». На інших двох — коровай із підписом: «Український народ — найгостинніший» і малюк із ноутбуком: «Українські діти — найрозумніші». Що бентежить, усі плакати супроводжуються великим написом «Я — ХоХоL». Це неабияк обурило жителів Кременчука хоча б через те, що слово «хохол» в українському словнику пояснюється, як «зневажлива назва українця».

Учора військові моряки України відзначили одне з найважливіших своїх свят — 91–шу річницю з дня підняття українських прапорів на бойових кораблях Чорноморського флоту та переходу його під юрисдикцію Української Народної Республіки . На кораблях та в берегових частинах ВМС це свято відзначили урочистим підйомом Державного прапора України та Військово–морського прапора. Сучасний Військово–морський прапор, до речі, не пострадянський винахід, а прапор ВМС Української держави гетьмана Скоропадського, 1918 року.

Поки українці готуються садити картоплю завдяки травневим вихідним, атмосферні фронти готують нам вельми неприємний сюрприз. Циклон, що останні дні стояв над Україною, до 1 травня почне руйнуватись, і, цілком можливо, приправою до ваших шашликів стане дощова вода.

«Співробітники міліції уже встановили не тільки особу підозрюваного у скоєнні убивства студента Максима Чайки, а й тих, хто допоміг йому втекти з Одеси й заховатися. При цьому Андрію Довганю, що перебуває «у бігах», також повідомлено «через оперативні джерела», що йому краще не залишати територію України, а повернутися й здатися». Таку заяву зробив днями глава Одеської облдержадміністрації Микола Сердюк.