Українці дедалі частіше стають батьками для чужих дітей. Вони менше бояться матеріальних складнощів і осудливих поглядів. За соціологічними даними, 14 відсотків наших громадян бодай раз у житті замислювалися над усиновленням дитини, а три чверті українців не вважають перепоною для усиновлення наявність власної дитини. Українці навіть почали приймати в сім’ю віл–інфікованих малюків. І сьогодні, 30 вересня, День усиновителя чимало наших громадян можуть назвати «своїм». Про проблеми всиновлення, позитивні тенденції та перспективи «УМ» розмовляє з заступником міністра у справах сім’ї, молоді й спорту Тетяною Кондратюк.

Позитивної інформації про Україну у світових ЗМІ дуже мало, тому той сенсаційний ажіотаж, який створився навколо переможниці телешоу «Україна має талант» Ксенії Симонової у європейських ЗМІ, сповнює гордістю. Якщо політики нездатні прославляти нашу країну, то хай це робить проста 24–річна дівчина з Євпаторії, яка творить справжні чудеса на піску: майже живі й динамічні картини найвищого драматизму.

На 66–му Венеційському кінофестивалі Ксенія Раппопорт не мала відбою від прихильників і журналістів. Перші вимагали автографів, другі — інтерв’ю від росіянки, котру, як дехто інтуїтивно відчув, відзначать на цьогорічній мострі. Але... «На жаль, я не володію своїм часом тут», — ніби вибачаючись, відповідала вона журналістам і кивала на прес–аташе, яка опікувалася перебуванням актриси на Лідо. Коли ж на церемонії закриття оголосили, що «Кубок Вольпі» за найкращу жіночу роль отримала Ксенія Раппопорт, актриса не стримувала емоцій. Здивування, радість, легка паволока сліз на очах і нестримний потік слів подяки — ну як справжня італійка. У Венеції вона дефілювала у вечірній коктейльній сукні, у Києві — куди приїхала на фестиваль пам’яті Давида Боровського — у відповідному денному костюмі: сорочка, брюки й чобітки. Вважаєте, це зауваження — зайва деталь світських хронік? Аж ніяк! У цьому також актриса й жінка Ксенія Раппопорт — аристократична натура без невмотивованих претензій. Такою ми побачили її під час спільного журналістського інтерв’ю в Києві напередодні вистави «Дядя Ваня» (санкт–петербурзький Малий драматичний театр), в якій Ксенія Раппопорт грає красуню Олену Андріївну.

Завтрашній день може стати фатальним для однієї з найбільших державних компаній — «Нафтогазу України». Так, напередодні минулих вихідних група кредиторів НАКу не пристала на пропозицію компанії пролонгувати кредит 500 мільйонів доларів до 2014 року. Втім кредитори не сказали і «ні», оголосивши натомість тайм–аут до середи 30 вересня. Але натяк із боку зарубіжних фінансистів про можливе рішення виявився більше ніж прозорим, — ми, мовляв, чекаємо на виплату піврічного купона, що має статися сьогодні, у вівторок.

Як розповів «УМ» колишній директор коньячного заводу Олександр Сидоренко (нині він займає посаду почесного президента підприємства «Таврія». — Авт. ), зараз найважливіше питання для Новокаховського заводу — відновлення позитивного іміджу в очах українців та потенційних партнерів, а також стабільна економічна ситуація на самому підприємстві. Чи впорається з цими завданнями нова команда на чолі з новим директором — покаже час. Поки що всі, від кого залежить подальша доля заводу, налаштовані працювати на повну потужність.

У неділю близько 20.00 з вогнепальним пораненням виявили прокурора Таращанського району Київської області Сергія Мрука. Чиновника знайшли в його власному робочому кабінеті, про це повідомляє УНІАН із посиланням на джерело в обласній міліції. Стріляли просто у вікно кабінету, за попередньою версією, з мисливської рушниці. Посадовець, не приходячи до тями, помер у міській лікарні Таращі.

Сьогодні цивілізований світ не хоче їсти цукор і лікуватися хімією — він повертається до тисячолітніх джерел життя і обирає... мед. На всіх континентах «нектар богів» стає рушієм харчового, сільськогосподарського, фармацевтичного, косметичного виробництва. Продукти бджільництва тепер в усьому — в помадах, хлібі, інгаляторах, жувальних гумках, мазях, вині... Україна у «медових справах» задніх не пасе: за виробництвом меду ми — перші в Європі й п’яті у світі. В нас прадавня культура бджільництва й надзвичайні економічні перспективи. Мед може і повинен стати світовим брендом української нації — таким як французький сир і вино чи російська горілка. І світ уже дав нам картбланш: у 2013 році до України з’їдуться на конгрес бджолярі з усіх куточків планети. Адже на цьогорічному всесвітньому форумі у Франції ми переконали усіх: Україна — медовий край. Як це відбувалося, бачила і «Україна молода».

Українські вірусологи підозрюють, що в країні з’явилася друга «жертва» пандемічного вірусу грипу А/H1N1. За даними прес–служби МОЗу, до столичної лікарні (якої саме — не розголошується) було госпіталізовано чоловіка, котрий приїхав до Києва з Кіровоградської області. Медиків насторожив стан хворого на пневмонію (зокрема, дуже висока температура) та його аналізи, тож фахівці вирішили провести дослідження з виявлення збудника грипу А/H1N1.

У суботу в галицькій столиці зібралися колишні політв’язні радянських концтаборів, які були ув’язнені ще у шкільному віці. А от покарання відбували за «дорослими нормативами». Цей Всеукраїнський збір українських малолітніх політичних в’язнів проводиться вже вдруге і зібрав близько 250 учасників. Як розповів на прес–конференції голова Всеукраїнського товариства політичних в’язнів та репресованих Петро Франко, зараз уже мало хто знає про таку категорію людей, як малолітні політв’язні. Адже комуністи без вагань ув’язнювали дітей віком від 12 років, а от карали по–дорослому — від місяця тюрми аж до розстрілу. «Малолітні патріоти боролися на рівні з дорослими, створювали підпільні юнацькі організації, пропагуючи національну ідею, за що їх закатовували в тюрмах і концтаборах. Але вони були свідомі того, на що йдуть», — розповів Петро Франко.

Правоохоронці регіону чи не вперше засвідчили бажання об’єктивно розслідувати «наїзди» на журналіста Андрія Багнюка. Минулої середи, як повідомляла «УМ», телефонний анонім погрожував «розмазати по стінці» нашого колегу за те, що йому «не нравятся суди, платина, земля...». Не складало труднощів визначити, які публікації малися на увазі. Саме ці матеріали і лягли на стіл прокурора Запорізької області Валерія Кулакова поруч з офіційною заявою Андрія Багнюка.