Про сучасну українську академічну музику відомо настільки мало, що виникає питання: а чи вона взагалі є? Імена Валентина Сильвестрова чи Мирослава Скорика відомі обмеженому колу українців, що вже говорити про молодих композиторів. Але вони є. І сьогодні ми дозволимо собі нагадати про одного з них — Данила Перцова. Тим паче що є суттєвий привід: Данила відібрали на стипендіальну програму Gaude Polonia, яку підтримує польське міністерство культури і національної спадщини.
Уже через кілька років після виникнення в Європі клубних міжнародних турнірів почав своє життя й приз найкращій команді планети. Із 1960 року Міжконтинентальний кубок щорічно розігрували найкращі колективи Старого світу й Південної Америки, адже клуби саме цих континентів вважають найсильнішими на планеті. Із 1980 року володарі Кубка чемпіонів і Кубка Лібертадорес стали зустрічатися виключно в Японії, оскільки спонсорство над турніром узяла тамтешня автомобільна компанія.
Навіть попри три стартові поразки «на Європі», маріупольці мають шанси на вихід до наступного етапу. З’явилися вони після вівторкової перемоги «Азовмаша» над італійським «Терамо». Минулого тижня чемпіон України програв на Апеннінах у вісім очок, а тепер реваншувався з тією ж різницею в рідних стінах.
Днями стало відомо, що славетний Мел Гібсон взявся за зйомки ще однієї, після «Стратей Христових» (2004 р.) та «Апокаліпсиса» (2006 р.), художньої стрічки — «Як я провів свою літню відпустку». Відповідь на запитання, поставлене в назві фільму, моторошна — відпустку головний герой провів за ґратами. Він навчиться виживати і не падати духом за підтримки дев’ятирічного хлопчика. А вся дія відбуватиметься в одній з найстрашніших в’язниць Північної Америки — у тюрмі «Ігнасіо Альєнде», що в мексиканському місті Веракрус. Адміністрація цього «виправного закладу» пообіцяла, що, коли в січні Гібсон прибуде зі знімальною групою вживатися «в натуру», частину в’язниці вивільнять від її «постояльців». Чи то амністія гряде, чи то їх переведуть в інші тюрми...
Днями в паризькому будинку аукціонів «Друо» на продаж було виставлено 350 предметів, які за іншого підходу були б викинуті на смітник. Але завдяки кмітливості мерії скарбниця французької столиці поповнилася на 256 тис. 912 євро — такий загальний виторг цього аукціону, повідомляє агенція «Ассошіейтед пресс».
Якщо Противсіх дійсно проти всіх, тоді в нього мало бути прізвище — Протисебе.
Дуже цікаво порівняти те, що може розповісти про той чи інший предмет дослідник–чужинець та пересічний, проте зацікавлений свідок епохи. Це два різних знання, які доповнюють одне одного, іноді конфліктуючи між собою. У того, хто все це знає зсередини, виникає певна гординя, мовляв, я все одно знаю краще. Але, якщо бути чесним із собою, то доведеться визнати, що добросовісний, сконцентрований на предметі західний дослідник багато працював у архівах, чого не робили люди, які просто жили в той час. Та й безсторонній погляд збоку завжди цікавий. Бо ж завжди ефективно порівняти, що знаємо «ми», і що знають «вони».
Саме такі думки виникали, коли авторитетна французька русистка й совєтолог Сесіль Весьє презентувала у Французькому культурному центрі свою нещодавно видану книгу «Інженери людських душ при владі. Література й політика в СРСР (1944—1986)». Йшлося про речі, зрештою, дуже добре відомі всім нам, хто старший певного віку. І тому варто говорити не про те, ЩО розповідала нам дослідниця із Франції, а про те, ЯК усе це було переповідано. З цієї презентації можна зробити кілька висновків, цікавих для нас.
У Платоновому діалозі «Тімей» єгипетський жрець пояснює допитливому елліну Солону, що воно таке культура взагалі і трансляція культурного досвіду зокрема: «Яке б славетне чи велике діяння не сталось, усе це з давніх часів утілюється в записах, котрі ми зберігаємо у наших храмах; тим часом як у вас і в інших народів щойно з’являється писемність, знов і знов у призначений час із небес спадають потоки, немовби мор, залишаючи з усіх лише неписьменних і неуків. І знову ви починаєте все спочатку, немовби тільки–но народились, нічого не відаючи про те, що відбувалося в давні часи у нашій країні або у вас самих».
Після резонансної публікації «УМ» на минулому тижні «Кандидат–хабарниця», у якій ішлося про те, що один із кандидатів на посаду глави держави — Юлія Тимошенко, — подаючи до ЦВК документи, приховала від виборців окремі факти власного кримінального минулого, в редакції не вмовкають телефони. Чимало виборців просять редакцію надати їм юридичну допомогу щодо захисту їхнього права знати всю інформацію про кандидатів у президенти України, щоб зробити правильний вибір. Після консультацій із юристами пропонуємо всім охочим не «обривати» редакційні телефони, а написати кандидату Тимошенко Ю. В. інформаційний запит за наведеним зразком.
