Пряму співпрацю з Кремлем, за прикладом польської Армії Крайової, керівники ОУН і Української Повстанської армії могли розпочати взимку 1945 року. Утім вони обрали шлях переговорів. Бандерівці чітко дали знати співробітникам радянських спецслужб, що мають власне бачення устрою і правових засад післявоєнної України. Це мала бути незалежна від СРСР республіка, з верховенством права, без злочинної системи репресій та колективізації, з національною, а не русифікованою культурою. Подробиці перемовин відомі з агентурної справи «Щось», яка дивом збереглася у Галузевому державному архіві Служби безпеки України.

Народу набилося в зал Українського дому, у хол, у коридори стільки, що старші люди боялися скалічитися, а ті, хто не потрапляв усередину — бо кількість спраглих удвічі–втричі перевищувала місткість залу, все одно стояли і надіялися хоч однією ногою туди зайти. На сходах сцени сиділи фотографи й оператори, у проходах стояли поважні сивочолі патріоти, в залі — народ літературний, університетський, видавничий, студентський. Мене затисли спочатку в бокову нішу, а далі я змушена була йти за лаштунки, щоб щось побачити і почути. Тоді я вперше зажурилася, що працюю в газеті, а не на телебаченні — розповісти про цю атмосферу, якусь празниковість, ажіотаж за книжкою, яка коштує, на хвилиночку, 110 гривень, залаштунковий острах усіх причетних до презентації, до останнього тривожні шепотіння «а Ліна точно прийде?» — словами неможливо. Але і в трихвилинному репортажі для новин на телебаченні теж нічого не розкажеш. Уже почалося дійство — народний артист і священик Петро Бойко читав уривок із «Берестечка», а я думала: ну чому я не телемагнат? Був би у мене свій телеканал, я б змогла зробити пряму трансляцію із цієї презентації й обов’язково ще й заклалася б із кимось із колег–телемагнатів на велику суму, що ця трансляція мала б більшу долю і рейтинг, ніж, скажімо, відбір на «Євробачення», «Україна має талант» чи Електоральна ніч. Бо, як каже Ліна Василівна, велика Ліна Костенко — «ви скучили самі за собою». Це мудро, але як усі скучили за Поетом!

Веселого семирічного Ромчика фахівці називають справжньою сенсацією в джазовому світі! Найбільша інтрига полягає в тому, що у хлопчика, який ще не досяг десятирічного віку, серце і легені не дозріли для навантаження, яке повинен витримувати організм під час гри на трубі. Але для Романа Купріянова природа ніби «зробила виняток».

Минулої суботи кілька десятків представників ВО «Свобода» та «примкнулих» до них активістів громадських організацій патріотичного спрямування влаштували в історичному центрі Полтави ходу зі смолоскипами від пам’ятника Українським загиблим козакам до місця на Соборному майдані, де планувалося встановлення пам’ятника гетьману Івану Мазепі. Саме в день народження останнього ініціатори згаданої акції вирішили нагадати БЮТівській владі міста про огидні «маневри» довкола вже виготовленого за народні пожертви монумента, що «припадає пилом» на території одного зі столичних підприємств більш ніж півроку. Тож дійство, по суті, перетворилося на своєрідний марш протесту проти добре відомої читачам «УМ» новітньої «полтавської битви» з Мазепою мера Андрія Матковського та його соратників.

Сміття з Тернополя нікуди вивозити вже майже два тижні. Мешканці прилеглих сіл уперто продовжують блокувати під’їзди як до старого сміттєзвалища (незважаючи на те, що міськрада виграла Апеляційний суд щодо визнання постанови екологів про його закриття не дійсною), так і на ділянку, виділену обласною владою під новий тимчасовий полігон. Тим часом значне підвищення температури повітря та весняні дощі погіршують санітарний стан міста.

Не тільки їхніх земляків із селища–райцентру Чутове приголомшила загибель минулої п’ятниці подружжя, яке вважали одним із найпомітніших повпредів фермерського руху краю. Адже своє фермерське господарство «Сіріус» Валентина і Олександр Мисники започаткували ще 1993 року. Відтоді воно «розрослося» з 25 до майже двох тисяч гектарів землі в обробітку. В офіційних святцях керівником господарства значився чоловік, але неформальним лідером у більшості його справ залишалася надзвичайно працьовита, енергійна та наполеглива жінка.

Схоже, Віктор Ющенко вирішив упритул зайнятися «Мистецьким арсеналом» і вперто лобіює своє дітище перед новим урядом. Минулої середи він вводив у курс справ на об’єкті нового голову ДУС Андрія Кравця, учора — нового міністра культури Михайла Кулиняка. А на тижні планується екскурсія «Арсеналом» голови уряду Миколи Азарова.

Спочатку молодята хотіли відгуляти весілля скромно, лише розписавшись, але коли дізналися, що церемонію треба замовляти в обов’язковому порядку, вирішили зробити це оригінально. Наречена, наречений та свідки стали триметровими гігантами, підписували документи, присягалися і й на рушник ставали... на ходулях.

31–річна громадянка України Ірена Сарахна (дівоче прізвище — Поліщук) уже відсиділа в ізраїльській в’язниці майже сім років і тепер, як повідомляє офіційна палестинська інформагенція МААН, влада Ізраїлю оголосила про підготовку її депортації в Україну. Нашу співвітчизницю, за словами палестинського міністра у справах ув’язнених Ісаака Караке, відправлять додому впродовж найближчого місяця.