Не нудна їжа

07.04.2010
Не нудна їжа

Даша–кулінарка. (Фото з сайту e–motion.tochka.net.)

У Даші Малахової — дуже щільний графік. Вона встигає знятися в Аргентині у телепроекті «Битва українських міст», записати «Школу смачного життя» на каналі «Меню–ТБ», зіграти у виставах «Театру на Подолі». І щодень (і по кілька разів на день), коли у Києві, піклується про домашніх на власній кухні. Оскільки і в кулінарній телестудії встановлена плита, Даша часто готує обід (наприклад, овочеве індійське карі та піту) знімальній групі. «Бувають дні, коли часу вистачає лише на бутерброди, — зізнається авторка книги «Картата–потата», яка вела однойменну програму на «Інтері». — Але зазвичай моє життя насичене кулінарією».

 

Кілька ложок меду

— Я і мій чотирирічний син Матяш любимо мед. Це прекрасний продукт, — констатує Даша. — Якщо піддати його термообробці, він втрачає частину корисних властивостей, але від того не стає несмачним. У нас удома багато меду, мабуть, це наш основний продукт харчування». (Сміється).

Із додаванням меду можна приготувати різні страви з курятини. Для «Крилець Баффало», які однаково смачні запечені у духовці й підсмажені на барбекю, потрібен 1 кг курячих крилець. Маринад робимо з п’яти столових ложок томатного соусу чи соку, двох — меду, соку з одного лимона, кількох крапель соусу табаско, двох чайних ложок паприки, однієї — суміші кейджен, двох столових ложок соєвого соусу та трьох — кукурудзяного борошна. За смаком ще додаємо трохи білого перцю. Підготовлені крильця (можна брати лише верхні фаланги), попередньо посолені й поперчені, маринують у цій суміші кілька годин. Якщо планується вихід на природу, робити це зручніше відразу у звичайному поліетиленовому пакеті. Готові крильця подають із великими шматками стебла селери і соусом із рівних частин майонезу і сметани, у який додають потертий блакитний і звичайний твердий сири, подрібнений часник і трохи меленого перцю.

Ще та смакота — курячі ніжки «Тропікана». Базовий рецепт цієї страви належить суперсекретарці Олені з «Театру на Подолі», розповідає Даша. Ноу–хау Малахової — креветки та інші тропічні інгредієнти. Але про все по черзі. Дюжину курячих ніжок ретельно миємо. Зачищаємо шкірку і м’ясо, відрізаємо частину кісточок і робимо у ніжках такі собі «кишеньки». Начиняти їх будемо посоленою і поперченою сумішшю з подрібнених 300 г креветок, півцибулини, однієї перчини чилі, двох стеблин зеленої цибулі та двох зубчиків часнику, потертого невеликого кореня імбиру. Начинені ніжки ще посипаємо сумішшю перців (1 чайна ложка) та меленим коріандром (0,5 чайної ложки) і викладаємо на деко. Зверху заливаємо сумішшю двох столових ложок меду з соком одного апельсина та половинок лайма і лимона. Запікати у духовці при температурі 175 градусів хвилин 35. Якщо немає креветок, а бажання мати тропічний настрій є, Даша радить замінити їх звичайним свинячим фаршем.

Ще один підсолоджений рецепт — телячі ребра у фруктово–медовому соусі. Останній готують у блендері: спочатку подрібнюють по половині цибулі та яблука, далі додають сік одного апельсина, трохи томатного соку і по кілька крапель соусів табаско та вустерширського, сіль, перець, кілька столових ложок меду і все збивають. Підготовлені ребра (1 кг) солять, перчать і змащують медом. Викладають на деко, заливають соусом, зверху викладають великі шматки пастернаку і селери (по одному кореню) і запікають у духовці при температурі 180 градусів 7 хвилин і ще 20—25 хвилин при температурі 160 градусів.

Надзвичайні страви зі звичайних продуктів

Даша Малахова знає сотні рецептів, за якими з найбуденніших продуктів можна приготувати незвичні і надзвичайно смачні страви. Наприклад, картопля. Щоб спробувати, яка вона «по–бомбейськи», на олії обсмажте зерна гірчиці (1 столова ложка) з кардамоном, молотим коріандром, пастою карі, гострим перцем і зірою (ці прянощі зовні схожі на кмин, їх часто називають «римський кмин», а також «кумин» або «затр»). Потім додайте кілька подрібнених зубчиків часнику і півкільця великої цибулини. Ще через кілька хвилин — певну кількість порізаного великою «соломкою» болгарського перцю, невеликі шматки шести картоплин та кружечки двох морквин. Трохи обсмаживши усі інгредієнти, додаємо пригоршню родзинок і кубики великого помідора без шкірки. Доливаємо трохи гарячої води, солимо, накриваємо фольгою і тушкуємо усе в духовці 20 хвилин. Потім фольгу знімаємо і тримаємо страву у духовці ще 15 хвилин. Насамкінець заливаємо натуральним йогуртом (або сметаною, змішаною з лимонним соком) і приправляємо свіжезмеленим чорним перцем.

Щоб приготувати пюре по–угорськи, ставимо варити шість картоплин. Паралельно обсмажуємо на олії дрібно порізану цибулину, посипаємо її чайною ложкою паприки і ретельно перемішуємо, додаємо 200 г сметани. Ще раз усе перемішуємо і тримаємо на вогні кілька хвилин. Робимо пюре, додаємо заправку, солимо, перчимо. Особливий смак створять подрібнена зелень, мускатний горіх і твердий сир.

«Я за те, щоб їжа не була нудною, навіть якщо це звичайні курячі котлети, — каже Малахова. — Якщо вони з морквою та петрушкою — уже веселіше». Фарш Даша радить робити у блендері: з двох філе, цибулини, зубка часнику, яйця і шматка попередньо замоченого у молоці батона. Усе це треба посолити і приправити меленим коріандром, додати трохи молока і збити до фаршеподібного стану. Розділити масу надвоє. В одну частину додати шпинат і петрушку, в іншу — шматки моркви. Кожну частину ще раз збити у блендері. Сформувати котлети, викласти на деко, змащене рослинною олією, і запікати 25 хвилин при температурі 175 градусів.

На десерт

Один із найулюбленіших рецептів Даші Малахової — «Груша з шоколадним серцем». Авторський кулінарний витвір, який на всі сто відповідає заглавним принципам кулінарки — швидко, незвично, смачно і дуже ефектно. Для приготування цього десерту знадобиться шість груш, шість цукерок «Вечірній Київ», півкілограма листкового тіста (найпростіше купити заморожене у супермаркеті) і лікер «Гран Марньє» або просто апельсиновий фреш. Груші треба почистити і, не розрізаючи, акуратно вийняти серцевину. Занурити у лікер чи фреш. На місце серцевини вставити цукерку з горіхом. Тісто розкатати і розрізати на прямокутники, в які «запакувати» груші. Випікати при температурі 175 градусів, поки тісто не підрум’яниться.

«Вигадуйте на кухні, експериментуйте — і життя стане прекраснішим і смачнішим», — переконує Даша Малахова.

 

ПРЯМА МОВА

«Чоловікові на кухні співаю хвалебні оди»

 

— Даша, чим ви керувалися, коли вирішили у бізнес–школі в Англії опановувати фах ресторатора і технолога?

— Я хотіла відкрити і відкрила у Британії ресторан. П’ять років працювала у ньому. А потім залишила своєму першому чоловікові. Мені не цікаво було працювати абияк. Тому я і пішла учитися — щоб усе робити правильно. В Україні ресторан відкривати не збираюся — тих, хто наважився це зробити, вважаю героями.

— Як ви ставитесь до порівнянь на кшталт: у Росії є Юлія Висоцька, у Британії — Джеймі Олівер, а в Україні — Даша Малахова?

— Я щаслива, що у нас стався своєрідний кулінарний бум, до якого світ дійшов раніше. Це означає, що й українці нарешті зрозуміли, що готувати вдома — це добре, це творчість. Звичайно, мені приємно, коли мене порівнюють з Юлією Висоцькою. А книги Джимі Олівера я привозила ще років 7—8 тому, коли цього імені у нас ще ніхто не знав. Будемо сподіватися, що такими ж популярними у нас стануть й інші кулінари, які роблять життя смачнішим. Взагалі я не бажаю стати зіркою власного кіно — мене цікавить розповсюдження кулінарної культури.

— У вас величезна бібліотека кулінарних книжок — до тисячі екземплярів. Одну з останніх привезли з Аргентини, де були на телезйомках. Щось уже встигли приготувати з неї?

— Я веду кулінарну школу для дітей. Там ми уже готували аргентинські пиріжки. У рецепті треба використовувати смалець — згодився закарпатський домашній продукт, який нам дала рідня чоловіка.

— Де ви купуєте продукти?

— Я — сучасна жінка: зараз маю бігти на репетицію чи зйомки, через півгодини — готувати. Тож купую усе, де зручніше. Я з Подолу, тому улюблене місце для покупок у Києві — Житній ринок. Там у мене є подруга Валентина Іванівна з Борисполя, яка вирощує на присадибній ділянці, мабуть, найкращі трави в Україні, навіть артишок.

Багато спецій привожу з–за кордону. Люблю угорські приправи — бо чоловік з Закарпаття, угорець за походженням. Інколи, коли відкриваєш банку зі спеціями і вдихаєш їхній аромат, не можна втриматися, щоб не приготувати з ними страву.

— Як часто ваш чоловік з’являється на кухні?

— Оскільки ми багато їмо — багато готуємо. Чоловік мені дуже допомагає, готує прекрасно угорські та інші страви. Він буває часто на кухні, думаю, і тому, що я йому співаю хвалебні оди. Усе робить, як хоче, — однак смачно. Бо він вкладає у кожну страву любов. n

  • Кріпчик-петрушка кучерявляться

    Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>

  • Поласуємо полуничкою

    Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>

  • Від кулешу і ніг не поколишу!

    Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>

  • Лимонадна прохолода і насолода

    Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>

  • Сонце в цеберку!

    «Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>

  • Знімаю капелюха

    От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>