«Спецслужба не повинна перетворюватися на зброю в руках політиків для нищення опонентів або для утвердження ідей, що їх спростовує саме життя», — така головна думка нової книги «Україна в добу «Великого терору». 1936 — 1938 роки», що тільки–но вийшла друком у Києві у видавництві «Либідь». Тут вміщено аналітичні статті та 85 чималих за обсягом документів — книжка справді велика й ваговита, добре ілюстрована. Всі документи (з архіву СБУ в різних областях та інших державних зібрань) опубліковані вперше. Вони розкривають те, чого дослідники раніше лише торкалися. А саме: технологію терористичної політики. Низка унікальних відкриттів робить для нас зрозумілою організацію чекістів. Ця знакова історична праця розкриває, яким чином з людей робили безвідмовне «знаряддя» для реалізації смертоносної політики. Проте залишається ще чимало нез’ясованого, процес дослідження триває. Сьогодні упорядник і натхненник видання, відомий дослідник доби тоталітаризму, керівник Центру історичної політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАНУ професор, доктор історії Юрій Шаповал ділиться з читачами «УМ» інформацією про книгу.

На тлі чуток про повернення політичних емігрантів 2005 року з’являються чутки і про ймовірну втечу від гніву «регіоналів» окремих урядовців. Зокрема, в політикумі обговорюють шанси на еміграцію в. о. міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Сам керманич МВС за два дні до другого туру запевняв, що наслідувати емігрантський досвід своїх попередників на посаді — Білоконя й Цушка — не збирається, але очікує на репресії в разі перемоги Януковича. Хай там як, цього тижня окремі ЗМІ повідомляли, ніби Луценко таки виїхав за межі України.

Колишній мер Одеси Руслан Боделан, який утік з України після перемоги Ющенка у 2005 році, тепер нібито має намір повернутися, бо нині президентські вибори виграв його «друг і соратник» Віктор Янукович. Цю новину повідомила газета «Дєло» із посиланням на блог Боделана в мережі Livejournal.com.

У середу львівські міліціянти за підозрою в отриманні хабара затримали мера Винників Теодора Гудзяка. Прокуратура вже навіть порушила кримінальну справу за фактом вимагання та отримання хабара — кількох тисяч доларів, які він вимагав за сприяння у виділенні семи соток землі. Варто зазначити, що винниківська земля тримає високу ціну, адже там нема львівської загазованості, а до центру Львова — 20 хвилин маршруткою.

Фінальне засідання членів Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка відбулося 11 лютого. З 31 позиції претендентів на найвищу державну нагороду в галузі літератури, мистецтва, публіцистики і журналістики Комітет обрав 10. З джерел «УМ» стало відомо, що список лауреатів виглядає наступним чином:

Ще на початку осені минулого року на Тернопільщині почала роботу спеціальна комісія обласної ради щодо перевірки законності передачі храмового комплексу славнозвісній Свято–Успенській Почаївській лаврі УПЦ Московського патріархату, а також дотримання земельного і міграційного законодавства на її території. Про результати роботи цієї комісії поінформував позавчора депутатів заступник голови облради Олег Боберський. У висновку ж він зазначив, що «... нині Почаївська лавра стала в області п’ятою колоною Російської імперії. Звідти розповсюджується українофобська література, там вкрай вороже ставляться до інших конфесій». Він також повідомив, що на території Почаївської лаври правоохоронні органи часто виявляють іноземних громадян, які перебувають там із порушенням міграційного законодавства. Під час обговорення цієї інформації депутати висловили й підозри щодо можливості перебування на території Лаври представників російських спецслужб. Але поки що членам комісії не вдалося ні підтвердити, ні спростувати ці дані.

Пожежа виникла на турецькому судні–суховантажі у ніч із четверга на п’ятницю, коли воно стояло на рейді порту Сухумі, столиці самопроголошеної Абхазії. Місцеві рятувальники вирушили гасити вогонь, незважаючи на сильну бурю на морі. Нарешті вже зранку спільними зусиллями моряків та абхазьких МНСників пожежу загасили.

Столична влада вирішила встановити цілу «бригаду» нових пам’ятників та меморіальних дощок. Зокрема, пам’ятник поету, перекладачу та правозахиснику Василеві Стусу, як повідомляє прес–служба КМДА, комісія з питань найменувань та пам’ятних знаків Київської міської держадміністрації планує встановити на вулиці Грушевського, навпроти Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка. Пам’ятник на честь українського громадського діяча, мецената української культури Євгена Чикаленка з’явиться на Саксаганського, 54/56, а письменнику і педагогу Борису Грінченку — у сквері, на вулиці Воровського.

«День святого Валентина — чорний для всіх захисників навколишнього середовища», — стверджує голова Київського еколого–культурного центру Володимир Борейко. Адже саме з середини лютого починається сезон збору та розповсюдження квіток, занесених до Червоної книги України. Головні джерела постачання — Карпати та Крим. Найбільше від людських сантиментів страждають цикламена Кузнєцова, що може зникнути вже через два–три роки, підсніжники, проліски, білоцвіт весняний, шафран, черемша та сон–трава.