Наближаючись у густому тумані до військового аеропорту поблизу Смоленська, пілот Ту–154, в якому польська делегація на чолі з президентом летіла вшановувати річницю Катинської трагедії, не знав, що під ним — глибокий яр. І, переконаний, що відстань до землі є значно більшою, почав фатальне зниження. Таку версію причин авіакатастрофи оприлюднила вчора польська «Газета виборча». Видання наводить результати власного розслідування смоленського журналіста, колишнього пілота військових гелікоптерів Сергія Амеліна. На підставі зроблених власноруч фотографій він припускає: при наближенні до посадкової смуги лайнер пролітав над яром глибиною до 60 метрів (околиці Смоленська вкриті пагорбами, й аеродром розташований на вершині одного з них). Але пілот в умовах майже нульової видимості вважав, що такою є відстань до рівня самої смуги.

Із непростої перемоги над литовцями почала вчора наша національна команда виступ на чемпіонаті світу в дивізіоні ІА в голландському Тілбурзі. У ворота Артураса Кузмічуса українці закинули 12 шайб, тоді як суперники «пробили» наших Вадима Селіверстова та Костянтина Симчука, який став у ворота в третьому періоді, п’ять разів. Виграючи 4:0, українці надто розслабилися в обороні, почали невиправдано фолити і створили нагоду для бенефісу форварда пітерського ХК ВМФ Тадаса Куміляускаса. Три очки здобуто, але цей суперник був, що називається, «прохідним», та й то спромігся «поскубати» наші володіння у грі на зустрічних курсах. Головні ж поєдинки турніру відбудуться наприкінці тижня. Тож тривога з приводу турнірної долі України не розвіялася.

В Україні — більш як мільйон бездітних пар. Лікарі б’ють на сполох: у більшості випадків безпліддя стається через захворювання, що передаються статевим шляхом. Ці недуги, які не були своєчасно вилікувані, створюють запалення, яке й перешкоджає зачаттю дітей. Медики розводять руками: вони й раді допомогти, але пацієнти чомусь до них не приходять. По медичну допомогу звертаються далеко не всі бездітні пари: лише 5—10% із мільйона. «Хтось зневірюється у житті, а когось просто лякають чутки про високу вартість вирішення цієї проблеми», — констатує завідувач кафедрою акушерства, гінекології та репродуктології Національної медичної академії післядипломної освіти В’ячеслав Камінський.

Лікар нагадує, що безпліддям називається неможливість зачати дитину впродовж року спільного життя. Якщо протягом цього часу подружня пара жила статевим життям та не користувалася контрацептивами, а дитинки на горизонті досі не видно, В’ячеслав Камінський радить швиденько бігти до жіночої консультації за місцем проживання. У великих містах існують відповідні структури для городян, а мешканці сіл мають звертатися до обласних центрів. Там обстеження слід пройти і чоловіку, і жінці: лише після огляду та отримання результатів аналізів стане відомою причина безпліддя.

Мер Кременчука Микола Глухов з’явився на своєму робочому місці у вишитій сорочці ручної роботи, яку свого часу подарував йому один із місцевих майстрів. У такий спосіб він не лише словом, а й «ділом» підтримав акцію українського студентства «День української вишиванки». Напередодні на апаратній нараді у міськ­виконкомі очільник наддніпрянського міста закликав долучитися до згаданої акції своїх підлеглих. Мотивувалася така пропозиція необхідністю «привернути увагу громадськості до вшанування національних символів і традицій українського народу». І хоча в зросійщеному Кременчуці, який називають індустріальною столицею Полтавщини, далеко не кожен чиновник може похвалитися такою «патріотичною» сорочкою, частина з них охоче відгукнулася на заклик шефа.

Через відсутність санкціонованого кладовища для тварин кіровоградці ховають своїх померлих улюбленців на Фортечних валах — пам’ятці історичного, культурного та фортифікаційного значення. Колись саме з будівництва фортеці святої Єлисавети почалася історія сучасного Кіровограда. Сьогодні на залишках споруди — Фортечних валах — знаходиться меморіал Слави, присвячений воїнам Другої світової, а кілька років тому тут установлено й пам’ятний хрест жертвам Голодомору.

«Євробачення»–2010, пісня Sweet People і Запоріжжя — три ланки одного логічного ланцюжка, вважає голова Запорізької ОДА Борис Петров. І не тільки тому, що в Осло її виконає запоріжанка Олена Кучер: «Пісня, з якою конкурсантка від України, наша Alyosha, виступить на «Євробаченні», порушує проблему екології — одну з найгостріших для запорізького регіону, — акцентував очільник області на прес–конференції, проведеній днями за участі співачки. І додав, що зустрічався з батьками Олени. — Я подякував Олександру і Людмилі Кучер за виховання доньки, яка своїм голосом уже прославила Запоріжжя. Певен, що бізнесмени краю підтримають талановиту землячку на шляху до її успіху у столиці Норвегії».

Усім відома прописна істина: будь–яка дитина потребує уваги та підтримки. Обдаровані діти — й поготів. Аби заохотити здібних діток та привернути до них увагу меценатів, українські благодійники вирішили провести Всеукраїнський конкурс «Диво–дитина 2010». Талановита малеча змагалася у декількох номінаціях: «Найрозумніший», «Найдивовижніший», «Найбільш творчий», «Найбільш спортивний» та «Найгероїчніший». Імена унікальних малят стануть відомі 30 квітня: саме цього дня у столичному Палаці «Україна» відбудеться фінал Всеукраїнської премії «Диво–дитина 2010». Дітей, які змагатимуться у фіналі, відбирали досить суворо — протягом трьох етапів. Їхні здібності оцінювали Ольга Сумська, Віктор Шпортько, Олег Пінчук, Володимир Вірчіс, Яна Клочкова та інші знаменитості.

Минулої суботи рестораторка Маргарита Січкар придумала для заможних мешканців столиці, як цікаво і з користю провести час: запросила їх на благодійний аукціон на підтримку будівництва Театру на Подолі. Подія потребувала відповідного креативного підходу, тому для дорослих дядь і тьоть організували імпровізований «суботник»: у недобудоване театральне приміщення на Андріївському узвозі запрошували прибути, дотримуючись спеціального утепленого дрес–коду, годували закусками і гречаною кашею, поїли горілкою і гарячими чаями, показували короткі театральні мініатюри. Для створення настрою при вході роздавали похідні торбинки з алюмінієвою ложкою і гранчаком — щоб було чим їсти і куди налити. За цю всю гру просили заплатити участю в аукціоні, де ціна лотів коливалася від двох до п’яти тисяч доларів. Але гості «суботника» другу частину гри фактично проігнорували — половину з 20 лотів довелося зняти з торгів, а те, що продалося, пішло з молотка за ціною естімейта або навіть за те, скільки не пожаліли.