Свято Ханука — це відзначення перемоги незначної єврейської спільноти над великою армією греків у війні за свободу, аби не принижували єврейських традицій, віри і самого народу. Релігійний сенс свята розкривається у дивi світильника та ритуальної олії до нього. «Коли в час повстання греки зруйнували єрусалимський Храм, євреї, бажаючи запалити храмовий світильник Менору, віднайшли в руїнах тільки один маленький глечик священної олії.

У переддень Дня жалоби Президент Віктор Ющенко у своїх виступах просив кожного громадянина України вшанувати пам'ять загиблих у час Голодомору — хвилиною мовчання і запаленням свічки. 26 листопада по всій Україні відбулися пам'ятні заходи за участі керівників областей і районів. Майже в усіх храмах України відправили панахиди за загиблими, а в київському Михайлівському Золотоверхому соборі панахиду відслужили ієрархи християнських церков України, зокрема патріарх УПЦ КП Філарет та предстоятель УГКЦ кардинал Любомир Гузар. Увечері на майданах міст і сіл люди запалювали свічки пам'яті. Так, до центру своїх міст прийшли по 5 тисяч львів'ян і харків'ян. У столиці на Михайлівській площі мітинг-реквієм був ще велелюдніший, адже на нього прибули представники з усіх областей України. «Я не чекав такого зібрання людей, — зізнався член Ради Асоціації дослідників Голодомору Руслан Морозовський, який упродовж багатьох років останньої суботи листопада приходить на Михайлівську площу, аби вшанувати жертви терору. — Хоча відчувається деяка заорганізованість, усі райони мають однакові вивіски, але надалі, коли люди з телебачення та газет більше дізнаються про вшанування загиблих, такі заходи стануть ще проникливішими. Бо багато людей уже зневірилися в тому, що коли-небудь жертви будуть вшановані».

У неділю, 20 листопада кордон України перетне одна з найбільших християнських святинь — освячена у Римі копія Туринської Плащаниці. Того ж дня її перевезуть до Івано-Франківська, передає УНІАН. Мер Івано-Франківська Зіновій Шкутяк саме перебуває у Римі в складі української делегації і мав аудієнцію у Папи Римського, який передав своє благословення і найкращі побажання усім українцям. За його словами, копія плащаниці назавжди передається Україні з благословення Папи Римського Бенедикта ХІ.

Не минуло й року, як одна з православних конфесій нав'язливо, хоча й марно домагалася права на втручання в державні справи під час виборів Президента України, а її представники знову взялися за своє. Скажімо, влаштували розрекламоване протистояння переїзду осідку Української греко-католицької церкви зі Львова до Києва, «прикрашене» барвистими прапорами сусідньої держави. Тоді на противагу кільком тисячам греко-католиків під новобудову патріаршого собору Воскресіння Христового на лівому березі Дніпра звезли близько 600 розкутих молодиків і закутаних бабусь зі сходу, давши їм до рук триколори Російської Федерації та знамена не так релігійних, як політичних організацій — «Братства» і «Держави». Усе це намагалися подати як «конфлікт православних із католиками». У той день лiдерка прогресивних соцiалiстiв Наталя Вiтренко оголосила «православну мобiлiзацiю».

У ніч з 3 на 4 вересня 1985 року не стало Василя Стуса. Він помер у карцері концтабору в мирний час, як жертва за спокій решти. За рік до цього, 4 вересня, у тому ж концтаборі особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі, у бараку знайшли з розтятим животом правозахисника й поета Юрія Литвина. Обох поховали на кладовищі при дорозі в селі Копально-Борисово. Над могилками поставили бетонні стовпчики з номерами. У Стуса був № 9.

21 серпня становище Української греко-католицької церкви в Україні зміцниться: зі Львова до Києва буде офіційно перенесена кафедра глави Української греко-католицької церкви патріарха Любомира (Гузара). Владику Любомира тепер величатимуть Верховним архієпископом Києво-Галицьким, а не Львівським, як дотепер. Перебування патріарха у новому, столичному, осідку розпочнеться урочистою архієрейською літургією на місці будівництва Патріаршого собору Воскресіння Христового у Києві 21 серпня о 10.00. Як неодноразово заявляв глава УГКЦ, переїзд до Києва — не захоплення чужих територій, а повернення додому.

При Кабінеті Міністрів слід створити освітньо-церковну комісію, аби за двомісячний термін устигнути підготувати хорошу програму для викладання у школах «основ християнської етики в українській культурі», вважають представники християнських конфесій. Минулого тижня на прес-конференції в УНІАН вони оприлюднили звернення до Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, Президента Віктора Ющенка, Голови Верховної Ради Володимира Литвина і міністра освіти та науки Станіслава Ніколаєнка, де стверджують, що підтримують ініціативу Ющенка про навчання дітей традиціям українського християнства і пропонують свою допомогу в підготовці підручників. Вивчення такого предмета в освітніх закладах сприятиме консолідації суспільства, адже предмет буде позаконфесійним, вважають автори звернення.

«Головним джерелом конфліктів у світовому православ'ї є вперте намагання Московського патріархату реалізувати своє прагнення стати «Третім Римом» і посісти перше місце серед інших Православних церков, — йдеться у заяві прес-служби Київської Патріархії УПЦ КП, оприлюдненої наприкінці червня. — З цією метою керівництво РПЦ протягом останніх 60 років намагається в тій чи іншій формі досягти зміни традиційного порядку першості Константинопольського Патріархату у світовому Православ'ї».

Уперше в мітингу-реквіємі в биківнянському лісі, який у 1937—40-х роках став кладовищем понад ста тисяч людей, узяв участь Президент України. До цього Віктор Ющенко щороку приходив на травневі пам'ятні заходи у цьому місці масових поховань. Однак до Биківні не приходили представники вищої влади. Вже у ролі глави держави Віктор Ющенко пропонує по-іншому, уважніше подивитися на проблему пам'яті й, зокрема, на меморіал у Биківні. Довгі десятиліття про убитих енкаведистами в биківнянському лісі та подібних місцях страт не було відомо широкому загалові. Тільки діти й онуки жертв, та й то лише найсміливіші, приходили сюди в день пам'яті. Приходили сюди і ті, чиї родичі загинули в сталінсько-брежнєвських концтаборах далеко від Батьківщини — на Соловках чи за Уралом.

Учасники студентського руху опору проти об'єднання сумських вузів перейшли до активніших дій — 1 серпня розпочнеться піший похід на Київ. У людних місцях триває роздача листiвок, у яких розповідається про похід і його мету. Зокрема, серед молоді, яка прийшла на місцевий стадіон 24 липня, було розповсюджено 5 тисяч листівок. «Такого Україна ще не бачила! — говориться у листівці. — Повір, студенти обов'язково відстоять свої права, вони готові на все. Вони більше НЕ БОЯТЬСЯ, і в тому їх сила. А ти? Де будеш ти в цей час?».