Столичний студент Кирило Максимов учора зранку вбрався, як на свято, — навіть одягнув вишиванку. «Я зараз йду на священну війну, — говорить хлопець по дорозі до парламенту і пов’язує на руку жовто–блакитну стрічку, — я йду боронити суверенітет моєї країни. І хто знає, чим закінчиться сьогоднішня акція протесту...»

Цензура як контроль влади за поширенням інформації існувала та існуватиме в усі часи та в усіх країнах. Вона існувала в V столітті нашої ери, коли Папа Римський Геласій І видав список заборонених апокрифів. Вона існує зараз у демократичних країнах, які в гонитві за політкоректністю перейменовують роман Агати Крісті «Десять негренят». (Навіть у Радянському Союзі, який упроваджував ідею інтернаціональної дружби і плекав студентів–афроамериканців у Московському університеті Патріса Лумумби, Станіслав Говорухін екранізував цей сюжет за автентичною назвою). Тож говорити можна хіба що про посилення або послаблення цього самого контролю, який визначається різними факторами. У часи СРСР (від Леніна до Черненка) цензура мала винятково ідеологічне підґрунтя. В часи незалежної України ідеологія втратила однорідність і набула розмитих кордонів: кожний великий бізнес володіє власним медіа–холдингом чи бодай одним–двома вагомими ЗМІ, тож журналістові поки що є з чого вибирати. Як казала колись ведуча ICTV Іванна Коберник, «обираючи роботу, ми обираємо залежність, яка нам менш неприємна».

Сьогодні Парламентська Асамблея Ради Європи розгляне проект доповіді щодо Голодомору в Україні 1932—1933 рр., підготовлений Президентом ПАРЄ Мевлютом Чавушоглу. Для патріотичних сил України важливим є європейське визнання Голодомору геноцидом українського народу, що постійно заперечує Росія. Ще два тижні тому стало відомо, що ПАРЄ, швидше за все, підтримає варіант доповіді, яким Великий голод на території Росії, Білорусі, Казахстану та України визнають злочином сталінського режиму. Що повністю влаштовує російську сторону.

Про те, що прийшла весна, можна здогадатися за багатьма ознаками: птахи повертаються з вирію, старшокласниці приміряють випускні сукні, стурбовані батьки першокласників атакують школи, тягнучи за руку своїх переляканих нащадків на співбесіди до суворих «тьоть». Ну а для хазяйновитих освітян–адміністраторів весна — це своєрідні жнива, збирання врожаю з батьківських гаманців. Суми так званих вступних внесків, які вводять державні школи для першокласників, вражають: від кількасот гривень до десяти тисяч. І вибиваються вони з батьків настільки віртуозно й красиво, що останні відчувають себе ощасливленими, а не ошуканими.

9 травня — велике свято перемоги над однією з антилюдських сил, німецьким націонал–соціалізмом, його мілітарною силою — вермахтом — у важкій, кривавій війні. Правда про події 65–літньої давнини має бути закарбованою в пам’яті, але без радянських міфів, які засіли в головах частини громадян України.

Жахлива трагедія сталася учора вранці в Солом’янському районі столиці. Близько 9:30 на території підпорядкованого Національному космічному агентству України виробничого об’єднання «Київприлад», на вулиці Гарматній, 2 виникло займання, яке переросло в сильну пожежу, а згодом на території заводу пролунало кілька потужних вибухів. У результаті інциденту загинули дві особи, одного постраждалого у важкому стані доправили до лікарні.

В Україні незабаром може з’явитися свій «Діснейленд». Упродовж найближчих двох–трьох місяців іноземні компанії розроблять свої проекти і концепцію майбутнього парку атракціонів, після чого варіанти обіцяють показати киянам і обрати кращий. Відтак, уже до кінця цього року буде визначено інвесторів майбутнього парку (вартість якого може сягнути мільярда доларів!) і вже на початку 2011–го розпочнеться грандіозне будівництво.

До восьми років позбавлення волі засудив Апеляційний військовий суд ВМС України колишнього командира батареї 28–ї окремої механізованої бригади 6–го армійського корпусу Сухопутних військ Віктора Карпова. Внаслідок його злочинних дій 15 листопада минулого року загинув солдат–строковик Антон Морозов, що служив разом з братом–однолітком Олексієм за 20 кілометрів від Одеси. Карпова також позбавлять військового звання, а Міноборони має виплатити по 100 тисяч гривень батькові й братові загиблого — Олександру та Олексію Морозовим.

87–річна черкащанка Валентина Титова — одна з тих переможців, хто 9 травня 1945 року поставив свій автограф на стіні Рейхстагу в Берліні. Записуватися добровольцем на фронт вона пішла в перші дні Великої Вітчизняної. Спочатку не взяли, бо дівчині не виповнилося й сімнадцяти років. Але наступного дня Валя відстояла чергу і не моргнувши оком заявила, що їй є вісімнадцять. Так вона стала санінструктором і пройшла важкими дорогами війни аж до Німеччини. Серед її фронтових нагород — два ордени Червоної Зірки, «За мужність», Вітчизняної війни I ступеня.

Днями в Москві компетентне журі на чолі з відомим російським композитором Ігорем Крутим із 125 претендентів із різних країн відбирало артистів, які візьмуть участь у Міжнародному конкурсі молодих виконавців популярної музики «Нова хвиля — 2010». Восьмий рік він проходитиме у курортному латвійському містечку Юрмала з 27 липня по 1 серпня. На пісенний кастинг «Нової хвилі–2010» від України їздили дует Stereo (Еріка і Стас Шурінс), Goya, Майк Бейс, Оксана Комар, Кирило Туриченко, Ірина Крістініна, Женя Мільковський, гурт «Антитіла», а також Іван Березовський, Тетяна Ширко та жіноча естрадна формація «Пающіє труси». Троє останніх ввійшли до фіналу конкурсу. До речі, лише Україну і Росію представлятимуть по три учасники. Решта країн, а це Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Болгарія, Бразилія, Ізраїль, Китай, Казахстан, Фінляндія, Естонія і Латвія, відправлять у Юрмалу по одному учаснику.