Волиняни вже й не сподівалися, що цьогорічна осінь порадує їх грибами. І якщо в серпні навіть поганенького мухомора в лісі не можна було побачити, то рясні вересневі дощі спричинили справжній грибний бум у лісах. А разом із грибами побільшало й роботи у медиків. Лише за один день, 13 вересня, коли волиняни частувалися грибним ужинком, зібраним у вихідні, до лікувальних закладів області потрапило п’ятеро людей.

Позавчора відділ зв’язків із громадськістю обласної міліції розповсюдив повідомлення про розкриття досить гучного злочину — вбивства знаного передовсім у «неофіційних» мистецьких колах 42–річного полтавського рок–музиканта, поета і художника Сергія Звенигородського, більш відомого під сценічно–тусовочним ім’ям Маріо. Сталося це наприкінці серпня під час дводенного всеукраїнського фестивалю аматорського мистецтва «Вйо, Кобеляки», який уже третій рік поспіль організовував уродженець згаданого міста–райцентру, відомий столичний музикант і телеведучий Мирослав Кувалдін.

«Здобудеш українську державу або згинеш у боротьбі за неї» — ці слова викарбувано на червоному граніті пам’ятника, встановленого на могилі останнього головнокомандувача УПА Василя Кука. Минулої суботи в селищі Красне на Львівщині, де народився і похований генерал–хорунжий, було людно: на урочисту церемонію освячення пам’ятника прибули його бойові побратими, представники влади, Спілки офіцерів України, громадських організацій. Був тут і син Василя Кука Юрій...

Несподівано проблемними виявилися минулі вихідні для мешканців Нововасилівки Бердянського району: напередодні, за рішенням надзвичайної протиепідеміологічної комісії, у цьому приміському селі ввели карантин. Жорсткі обмеження спричинив... єнот.

За інформацією Незалежного телебачення Севастополя, цей рекордний день Михайло Малакаускас наближав, як міг, упродовж останніх п’яти років. Відтоді як вийшов на пенсію і повністю зосередився на своєму дачному господарстві. Попереднє досягнення городника — 50–кілограмові гарбузи, які так само набрали «пишних форм» за рахунок щоденних поливів і спеціального підживлення.

Відтепер між багатоповерхівками по вулиці 30–ти років Перемоги дітвора має у своєму розпорядженні цілий ігровий комплекс — гойдалки, пісочниці, каруселі, майданчики з баскетбольними щитами, навіть спортивні тренажери. Це вражає, оскільки 20 років поспіль на тому місці розвалювалася цегляна дитяча фортеця, зведена ще в радянські часи.

Набрати води iз джерела у Саржиному Яру харків’яни з’їжджаються з усіх куточків міста. А приїхавши, не поспішають додому. Оаза живої природи фактично в самісінькому центрі міста вабить зеленню парку і добре облаштованою купальнею. Здавалося, на цей куточок благодаті посеред індустріального залізобетону рука міських чиновників уже точно не підніметься. Але де там! Днями стало відомо, що схили незайманої яруги, засаджені старими деревами, потроху розпродуються мерією під будівництво. Принаймні громадськості стало відомо про передачу в приватну власність щонайменше двох ділянок природної зони.

Голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук, повернувшись після багаторічної перерви у головне виконавче крісло області, неабияк подивувався відсутності в багатьох місцевих крамницях горілки волинського розливу. Була чия завгодно оковита, крім тієї, що виробляється Луцьким спирто–горілчаним комбінатом. Не лише як патріота, а й чиновника, відповідального за наповнення бюджету, цей факт його більш ніж зацікавив. Він навіть полякав підприємців, що прикриють ті точки, де не торгуватимуть волинською горілкою.

Черкащани нині полюбили відвідувати торгово–розважальний центр «Екватор». Бо там з 9–ї ранку і до 22–ї години зi спецiального фонтану наливають... шоколад. Задарма! І триватиме солодке частування аж до кінця вересня, допоки дiятиме виставка «Шоколандія».

...Історія життя цього підприємства до болю нагадує історію обдуреної дівчини, яка і вродою не обділена, і розумом, та бачать у ній лише об’єкт для задоволення своїх потреб. За 20 років незалежності України звідси вивезено, виламано і викрадено продукції та обладнання на загальну суму, що лише трохи не дотягує до мільярда гривень! Завдяки цьому не одна «крута» дача виросла на крутих берегах Дніпра. А підприємство, яке колись мало горде звання «флагмана промисловості», тепер ледве животіє. Якщо ж запитати будь–якого співробітника СБУ або МВС, чи знає він про неподобства, що кояться на колишньому «гіганті» легкої промисловості, він тільки, потупивши очі, відповість: мовляв, не мого розуму ця справа, керівництво запитуйте. А керівництво бадьоро відрапортує, мовляв, робота проводиться, робимо все можливе і... безпорадно розведе руками.

Нещодавно Херсонський бавовняний комбінат укотре змінив голову правління: як повідомляє сайт Держкомісії цінних паперів, замість Анатолія Гамбаряна було призначено Ігоря Антонюка. Проте кадрова чехарда не дає очікуваних результатів: колишній гігант легкої промисловості по вуха загруз у боргах, а його робітників скорочують. Із більше п’яти тисяч працівників підприємства «вижили» трохи більше 500 осіб...