Учора Окружний адміністративний суд Києва повністю задовольнив позовні вимоги групи телеканалів «Інтер» (медіа–холдинг UA Inter Media Group) й тим самим оскаржив рішення Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, оголошене 27 січня 2010 року, про виділення частот на мовлення каналу ТВі та «5–му». За підсумками того конкурсу, з 89 телечастот найбільше отримали телеканал ТВі (33 частоти), «5–й канал» (26) та канали групи «Інтер» (20). Такими результатами лишилися незадоволені «Інтер» та його канали–супутники, на переконання яких, конкурс був незаконним. Нині ж, після судового рішення про втрату частот, мовники, що перейшли дорогу «Інтеру», фактично можуть втратити ще й ліцензії, а їхні журналісти — робочі місця. При цьому саме «Інтер» нині є найбільш провладним каналом, тоді як «5–й» і ТВi демонструють зразки незалежного мовлення.

За два роки з часу відкриття й освячення с­кульптурної композиції «Тризуб» на найвищій точці України символ нашої державності вже вдруге зазнає руйнувань. Та якщо перший раз відповідальність за нищення пам’ятки взяв на себе «Євразійський союз молоді», то хто розламав композицію цього разу, ще доведеться встановити слідчим. Як учора писала «УМ», «Тризуб» днями виявили туристи суттєво пошкодженим.

За легендою, у розбійника Прокруста, володаря одного з давніх міст, було спеціальне ложе для гостей. Туди укладали довірливих подорожніх. Якщо ліжко було для них закоротке — нещасним відрубували ноги. Якщо ж задовге — витягували за руки і ноги до потрібної довжини. В українському культурному просторі роль такого «хірурга» узяв на себе міністр освіти і науки Дмитро Табачник. Свого часу під скальпель урядовця потрапили українська історія й мова. Штучно «розтягнулася» російська мова і література. Тепер ампутація загрожує нашій літературі — дзеркалу і скарбниці національної культури.

Ретельно дослідивши величезний масив документів, історик Людмила Гриневич упорядкувала книгу «Хроніка колективізації та Голодомору в Україні 1927—1933». Перший том цієї книги «Початок надзвичайних заходів. Голод 1928–29 років» став одним із переможців ХІ Всеукраїнського рейтингу «Книжка року — 2009». Загалом хроніка має вийти у чотирьох томах, шести книгах. Жанр книжки дещо новий для українського читача. Авторка взялася за те, аби відтворити день за днем сім років життя українського суспільства і врешті з’ясувати, чому ж стала можливою гуманітарна катастрофа 1933–го. «Ця книжка — не лише про політику, економіку, а насамперед про долі людей, — каже Людмила Гриневич. — Хотілося з’ясувати, яким було життя української спільноти в усіх вимірах в умовах тієї форсованої воєнно–промислової модернізації. Що пересічна людина відчувала, про що думала, як реагувала на ті чи інші заходи влади, якими були взаємини людей між собою».

Рівно за два роки до початку фінальної частини чемпіонату Європи чотири українські міста–господарі Євро–2012 демонструють власні емблеми, які використовуватимуться в рамках великого футбольного форуму. Першим позавчора став Харків, учора новою символікою хвалився Київ, сьогодні естафету переймуть Львів і Донецьк. Господарі презентують не лише муніципальні логотипи, а й клумби і з головною емблемою україно–польського турніру.

Минулої неділі Хорватія на крок наблизилася до вступу в Євросоюз, куди, якщо все буде добре, може увійти 2012 року. Позитивні зрушення забезпечили результати загальнонаціонального референдуму в Словенії, громадяни якої визначалися зі своїм ставленням щодо словенсько–хорватського конфлікту навколо спільного кордону. За даними центральної виборчої комісії Словенії, 51,5 відсотка учасників референдуму висловилися за те, щоб вирішення цієї проблеми передати до рук міжнародних арбітражних посередників.

Іншого результату луцькій команді вболівальники не пробачили б. Після виходу «Волині» до півфіналу Кубка України — а це найкраще досягнення лучан у цьому турнірі за історію — від них стали очікувати повернення до прем’єр–ліги. Перше коло в першій лізі підопічні Кварцяного провели не надто переконливо, але дев’ятиматчева серія без поразок, що взяла початок усередині квітня, вже за два тури до закінчення змагань принесла путівку до еліти. Післязавтра в останньому турі волинянам залишається заочно позмагатися із «Севастополем» за перше місце. Кримська команда, фінансована Партією регіонів, теж достроково підвищилися в класі, готується до дебюту у «вишці».

Ледь не перед кожним чемпіонатом світу голландці потрапляють до когорти фаворитів, але з восьми спроб так жодного разу й не підкорили світовий футбольний олімп. За часів легендарного Йохана Кройфа «помаранчеві» двічі — в 1974 та 1978 роках — здобували срібні нагороди.

Візит Павела Поторочина у Київ організував Польський інститут, якому важливо показати міжнародну діяльність польських культурних інституцій. Як не дивно, харизматичний Павел переконав песимістично налаштованих українців, що культурна індустрія вигідніша за сільське господарство, і що кращого інвестування, ніж у культурні проекти, годі шукати.