Такого, щоб звільненого з–під варти міліція затримала одразу після виходу із зали суду, в Луцьку ще не було. Більше того: правоохоронці застосували спецзасоби проти людей, які приїхали з Ратнівського району підтримати керівника свого сільськогосподарського підприємства, якого підозрюють у фінансових махінаціях.
Шевченківський районний суд Києва визнав заступника голови ВО «Свобода» Андрія Мохника винним у порушенні правил проведення масових заходів. Відомий націоналіст «проштрафився» тим, що 27 квітня, в день підписання сумнозвісних «харківських угод» між президентами України і Росії, провів колону «Свободи» «неправильним» маршрутом. Тоді в парку Шевченка затримали голову тернопільського осередку організації — Олексія Кайду. Кілька тисяч «свободівців» пройшлися колоною до Главку МВС і добилися, щоб його відпустили.
Після того як Верховна Рада України не змогла скасувати обов’язковий дубляж іноземних фільмів українською мовою, у Верховній Раді Криму знайшли інший спосіб повернути в кінозали «вєлікій могучій». Кримські парламентарії звернулися до Конституційного Суду з проханням роз’яснити, чи передбачає закон про кінематографію показ у кінотеатрах фільмів не тільки державною українською, а й мовами національних меншин.
Темпи роботи нового уряду просто вражають: ще тільки минулого тижня на засіданні парламентського Комітету з питань науки й освіти дискутували про повернення до 11–річної школи, як уже й відповідний законопроект зареєстровано у Верховній Раді. Він передбачає запровадження одинадцятирічки, а також одночасне введення обов’язкової дошкільної освіти з п’яти років. Складається враження, що ухвалення закону навмисне підганяють, аби запровадити 11–річне навчання у школах уже з вересня. І ці підозри — небезпідставні. Коли матеріал готувався до друку, стало відомо, що голова Комітету з питань освіти Володимир Полохало звернувся до спікера Володимира Литвина з листом про те, що депутати від Партії регіонів та Компартії зробили спробу сфальсифікувати рішення Комітету щодо запровадження 11–річної освіти.
На вчорашній зустрічі Генерального прокурора Олександра Медведька з пресою вже традиційно обговорюється хід розслідування резонансних справ — як позаминулих років, у яких слідчі дії відбуваються украй повільно, так і відносно «свіжих». Очільник ГПУ так і не сказав, чи будуть установлені замовники та організатори викрадення та вбивства Георгія Гонгадзе. Натомість опосередковано підтвердив припущення, що головний виконавець — начальник Департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексій Пукач — вочевидь, сяде на лаву підсудних сам, без замовників із вищих ешелонів влади. Адже, за словами пана Медведька, вже впродовж липня–серпня слідчі завершать досудове слідство у справі Гонгадзе. До речі, експерти підтвердили, що останки черепа, знайденого в Таращанському районі Київщини, належать убитому Гії.
Чи зустрічали ви фотографів, які б отримали звання «Заслужений діяч мистецтв України»? Ризикну припустити, що в абсолютній більшості випадків співрозмовники скажуть «Ні». Людей із фотокамерою набагато легше побачити в переліку «заслужених» серед працівників сфери побутового обслуговування або журналістики, а от серед митців їх — лічені одиниці. Вінничанин Зорій Файн потрапив до таких винятків після того, як його світлини склали візуальний блок ошатного презентаційного видання «Золота підкова Черкащини». Однак у творчій біографії майстра світла і тіні воно було тільки одним епізодом.
The Maneken — проект колишнього діджея Євгена Філатова (тоді він був відомий як Dj Major), який довгий час працював аранжувальником відомих українських поп–співаків. Три роки тому Женя серйозно вирішив стати сам собі артистом і почав працювати під псевдонімом The Maneken, тим самим посилаючи месидж, що його проект — усього лише модель, що мінятиме музичне вбрання. Перший альбом — нью–диско, фанк, соул, джаз, наступні пошуки — електронно–рокові ліричні композиції. Видається, The Maneken — це альтерего сучасного суспільства: мінливої маси, що знаходиться в постійному русі й пошуку.
Із Женею ми зустрілися у його студії на Глибочицькій, у самому серці подільського індастріал, і завели розмову про сучасну танцювальну музику, її електронне наповнення, комп’ютеризацію цього ринку й причини незначної популярності електронного напряму в Україні.
