Під знаком червоної стрічки

Під знаком червоної стрічки

Учора в Україні традиційно відзначили День боротьби з ВІЛ/СНІДом. За оцінками міжнародних організацій, в Українi — найгостріша епідеміологічна ситуація з ВІЛ/СНІДом у Європі й серед країн СНД. Утiм ВІЛінфіковані й досі не мають належної підтримки від держави. Як повідомила «УМ» представник Всеукраїнської мережі ЛЖВ Катерина Дудкіна, близько 40 тисяч українців уже підписалися під зверненням до Віктора Януковича із закликом узяти процес подолання епідемії СНІДу під свій контроль. «Кожного дня в Україні від СНІДу помирає 12 людей. А держава систематично скорочує фінансування програм iз боротьби з цією недугою, — каже Катерина Дудкіна. — Учора наші активісти біля КиєвоПечерської лаври наряджали ялинку, яка несе символічне навантаження — трагічне. На кожній кульці є цифри, — це кількість інфікованих людей по областях».

«Коли життя перестає бути повноцінним — воно нічого не варте...»

Цього тижня світ кіно втратив двох кінорежисерів, кожен з яких був неперевершеною величиною у своєму жанрі: пішли з життя Маріо Монічеллі та Ірвін Кершнер. Їхні фільми і далі будуть смішити, розважати та лякати нас так, як це вміли майстри старої класичної школи кіно, до якої вони обидва належали.

ВІЛьна вакцина

Першого грудня відзначали Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Напередодні журналістка «УМ» зустрілася з виконавчим директором Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ Володимиром Курпітою та дізналася про нові підходи до профілактики та лікування ВІЛ–СНІДу.

Із мітлою проти негоди

Минулорічну зиму кияни запам’ятають надовго. Таку кількість неприбраного снігу, переламаних рук і ніг, травмованих мешканців через бурульки та повну бездіяльність комунальних служб забути важко. Експерти таку ситуацію пояснюють так: «молода команда» Черновецького на прибиранні доріг просто зекономила.
Минув рік. Змінилася влада, і знову прийшла негода зі снігом та морозом. Як зимуватиме столиця цьогоріч, коли «віжки» опинилися в руках ставленика «регіоналів» Попова, і чи стане менше переломів і криги, намагався з’ясувати кореспондент «УМ».

Президенте, закопайте яму

Президенте, закопайте яму

Подібна історія для Києва, на жаль, типова — класичний приклад «добросовісної» роботи комунальних служб. Але мешканцям Нивок від того не легше. «Ранiше «тепловики» після ремонту труби засипали, — скаржиться мешканка будинку на вулиці Толбухіна, 9, пенсіонерка Валентина Василівна Хоменко, — А це взагалі лишили все відкритим. Ось уже й сніг випав, а воно парує і смердить — у двір вийти неможливо, нікому з комунальників до того діла немає. Ситуація із року в рік тільки погіршується. Минулого року через їхні ремонти узимку довго без опалення сиділи».

Братва Самуїла,

Братва Самуїла,

На сайтах електронних видань в українському інформаційному просторі з літа минулого року зашурхотіли меморандуми, звернення, оцінки, в яких задзвеніло «найправдивіше» слово святих отців проголошеної, але ніде ніким не зареєстрованої нової течії віри — Української правовірної греко–католицької церкви (УП ГКЦ). Нововірці б’ють чолом, що вони відділилися від єретичної, як вони стверджують, течії Української греко–католицької церкви, очолюваної Любомиром Гузаром, що дістався до влади в УГКЦ разом із групою американців і людей із Заходу, які мали такого ж духа апостазії. Як бачимо, дух релігійних неофітів, невідомо де і ким висвячених, та створений ними «правовірний Синод» воскресають у велемовних полеміках. Вони не хочуть фальшивої єдності, бо це є зрадою християнської віри «з причини єресей» кардинала Любомира Гузара і обраної ним ієрархії. Їхні «божественні» мотиви монологів завзято «гуляють» в інтернет–виданнях, наприклад, у таких одіозних, як «Русскоязычная Украина» тощо.

Дещо дивує, що серед цих «активістів–борців» із кардиналом Любомиром Гузаром за українську паству фігурують словак Самуїл Обергаусер, чехи Ілля Догнал та Методій Шпіржік, українець Маркіян Гітюк із польським релігійним вишколом. Проте не може не насторожувати й інше: активність новонавернених «загорілася» саме з приходом до патріаршого престолу російської православної церкви Московського патріархату владики Кирила. Відомо, що до інтронізації він тривалий час був головою синодального відділу зовнішніх церковних зв’язків. Тобто очолював церковну дипломатію. Точніше, просував московську релігійну ідеологію в «російський світ православ’я». Тоді йому дорікали за слабку дипломатичну роботу на українському напрямку, хоч він нібито і виступав за православно–католицький діалог. То чи не є діяльність новоствореної УП ГКЦ наслідком «вирівнювання» московського впливу на українському напрямку?

Париж у Селезнівці

Париж у Селезнівці

Минувшина нагородила Луганщину не такою вже й значною кількістю видатних архітектурних та історичних пам’яток. Та й ті ховаються у глибокій провінції, «замаскувавшись» для надійності зеленню своїх старовинних парків. Які з часом встигли перетворитися мало не на лісові хащі. Не виключено, це їх і врятувало від остаточного зникнення.

Шість секунд, щоб «нахімічити»

Шість секунд, щоб «нахімічити»

Для двох вітчизняних команд у баскетбольних єврокубках позавчорашні матчі мали дати відповідь на запитання, чи здатні вони боротися за вихід із груп. Насамперед це стосувалося «Азовмаша» в Єврокубку, який у стартових двох турах зазнав двох поразок, а також «Хіміка», що також програв першу зустріч у Кубку виклику.