23 лютого в Україні, а також Росії, Білорусі та невизнаній Придністровській Молдавській Республіці відзначають День захисника Вітчизни. Попри те, що українці мають як мінімум дві інших дати для цього, офіційний День Збройних сил України 6 лютого та козацько–повстанське свято Покрови Пресвятої Богоматері 14 жовтня, традиція святкувати «День радянської армії та Військово–морського флоту» виявилася такою стійкою у старшого покоління та пострадянського керівництва країни, що «реабілітація» 23 лютого як державного свята виявилась неминучою. Так, 23 лютого 1999 року Президент України Леонід Кучма видав лаконічний указ «Про День захисника Вітчизни». «Враховуючи численні звернення громадських організацій, ветеранів війни, та з метою сприяння патріотичному вихованню молоді постановляю установити в Україні свято — День захисника Вітчизни, яке відзначати щорічно 23 лютого», — йшлося в указі. Так з’явилося, чи то пак, повернулося, ще одне — третє свято захисників вітчизни. Націонал–патріоти не святкують його, проте з його існуванням усі змирилися. Та чи знаємо і чи замислюємося ми, що святкуємо і чому саме сьогодні?

Учора на засіданні Алупкинського міськвиконкому мали розглянути дошкульне, передов­сім для постраждалих власників, неприродне явище. Напередодні самі постраждалі звернулися з відкритим листом ще й до керівника МВС Анатолія Могильова. У ньому люди просять спрямувати до міста групу досвідчених фахівців для розслідування причини займання їхньої нерухомості та краму за останні неповні три місяці (перша пожежа зафіксована 1 грудня 2010 року). «У місті, — йдеться у зверненні, — ширяться чутки, що пожежі організовують невідомі люди з метою подальшого придбання за низькою ціною вже непридатного для експлуатації вигорілого приміщення». Мовляв, в Алупці шириться паніка — хто стане наступною жертвою?

Учора на будинку колишньої пересильної в’язниці по вулиці Малиновського, 5, де Йосип Сліпий перебував у 1961 році по дорозі до сибірських таборів, знову з’явилася дошка видатному українському діячу і священику. Вшанувати пам’ять видатного релігійного сподвижника харків’яни намагалися вже не раз, але через випади русофільських (щоб не сказати — українофобських) товариств меморіальний знак двічі знімали зі стіни історичної будівлі. Останній скандал виник кілька місяців тому і набув загальнодержавного масштабу через протест львівської громади і особисто мера Львова Андрія Садового.

Відповідальність за пошкодження пам’ятника Леніну в Борисполі, не криючись, узяли на себе бійці організації «Патріот України». Патріоти заявили, що таким чином поклали початок процесу демонтажу монумента радянському вождю, передбаченому указом Президента України від 2007 року. Окрім цього, акцію традиційно оголосили солідарною з тими політв’язнями, які нині перебувають у Запорізькому слідчому ізоляторі.

Уже 28 лютого депутати Одеської міськради розглянуть рішення історико–топонімічної комісії міськради про повернення вулиці Івана та Юрія Лип первинної назви. Таким чином планується задовольнити звернення громадянина М. А. Саханенка (зі 180 підписами під ним) iз проханням повернути вулиці попередню назву — Радянська. Та оскільки історико–топонімічна комісія керується у своїй роботі принципом історизму, тобто прагненням повертати історичні назви, вулицю Юрія та Івана Лип вирішили перейменувати у вулицю Федора Пішеніна. Він був відомим одеським міщанином і в ХІХ сторіччі в цьому районі мав три млини. Саме тому досі мікрорайон, куди входять вулиця Лип, називають «Ближні Млини». Однак пошану одеситів заслужили й ті, чиї імена вулиця поки що має: Іван Липа, міністр Української Народної Республіки, разом iз сином Юрієм, відомим лікарем, створили в Одесі поліклініку для малозабезпечених, яка й досі діє на північній околиці міста...

Позавчора Дзержинський райсуд Кривого Рогу виніс вирок колишньому заступнику голови Держкомрезерву Миколі Сіньковському: десять років позбавлення волі з конфіскацією майна. Нагадаємо, що на посаду заступника Держкомрезерву Сіньковського ще у серпні 2007 року призначив тодішній Прем’єр–міністр Віктор Янукович. У цьому кріслі він протримався аж до затримання у квітні 2010 року. Весь цей час перебував у Дніпропетровському СІЗО.

У п’ятницю, в день першої річницi своєї інавгурації, Президент планує взяти участь у тригодинному телеефірі, спілкуючись з українцями. Він відповідатиме на «запитання нації» в прямому ефірі. А це, зважаючи на ораторські риси глави держави, досить сміливий крок, навіть якщо запитання будуть заготовленими. Але ж лiдери Росiї роблять саме так, а їх приклад В. Я. наслiдує багато в чому.

Колишній співдоповідач моніторингового комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи по Україні Ханне Северінсен, яка тепер є президентом міжнародної громадської організації «Європейська медіа–платформа», заявляє про формування цензури в українських ЗМІ за рік президентства Віктора Януковича. Під час «круглого столу», що відбувся в Києві й був присвячений виконанню «медійних» пунктів резолюцій ПАРЄ та Європарламенту щодо України, Северінсен відзначила: «Той плюралізм, який будувався у попередні роки, зруйнований».