Уже кілька років місто Калуш на Івано–Франківщині фігурує в новинах переважно з тривожними заголовками: «Зона екологічної катастрофи», «Боротьба з техногенною загрозою» тощо. Проте, виявляється, ні сховища токсичних відходів місцевих хімічних підприємств (Калуш славиться видобутком та переробкою калійних руд), ні просідання земної поверхні над шахтними виробітками не зменшують приємності проживання в цьому чудовому місті. Таким принаймні є висновок аналітичного центру Universitas, який спільно з інформаційним агентством RegoNews уклав рейтинг комфортності проживання у 178 містах України. При цьому Київ у дослідженні принципово не розглядали — адже тоді «у міст України були б неоднакові шанси», — зазначив учора під час прес–конференції в агенції УНІАН політолог, голова дослідницького центру компанії Universitas Олексій Якубін.

Тисячі людей зібралися вчора вночі перед офісом корпорації Apple у Каліфорнії з квітами, сльозами на очах та увімкненими «айфонами» замість свічок. Так шанувальники таланту співзасновника «надкушеного яблука» вшановували пам’ять Стіва Джобса. Чоловік, завдяки творчому генію якого «Еппл» стала найбільшою корпорацією світу, помер позавчора увечері у своєму каліфорнійському будинку, в оточенні коханої дружини та трьох їхніх дітей.

Цьогоріч Львівський національний університет імен Івана Франка святкує своє 350–річчя. За такий поважний вік виш прожив і побачив чимало. Про його значення та досягнення «Україні молодій» розповідає ректор ЛНУ ім. Івана Франка Іван Вакарчук.

«Інтер», «1+1», Новий, «Україна», СТБ, ICTV та Перший Національний у прайм–таймівських новинах уже традиційно надають перевагу владі та її діям, не балують увагою опозицію, розповідають про видовища, кримінал та катастрофи. Такий висновок дослідження, проведеного у вересні громадською Академією української преси разом з ученими–соціологами. Про те, чому укорінюються «традиції», які нівелюють право глядачів отримувати достовірну інформацію, ми говоримо з медіа–експертом, виконавчим директором Інституту масової інформації Вікторією Сюмар.

«Досягнення всього мого життя — це мої діти», — каже Наталя Бондаренко — український тренер, яка виховала трьох дочок–тенісисток, зробила світовими зірками Олену й Катерину. Але спортивні результати наших улюблениць — перемоги в матчах, рейтингові очки, титули, призові кошти — лише видима частина айсберга під назвою «кар’єра тенісиста». Життя спортсмена–професіонала складається і з безлічі інших моментів. Без їх усвідомлення важко знайти відповідь на питання, де й чому розгубив тенісист переможний дух?

Ще недавно Олена мала звання першої ракетки України, у квітні 2008 року посідала в рейтингу WTA 19–те місце — найвище у кар’єрі. Не надто відставала від старшої сестри й Катерина — 29–та в рейтингу WTA в жовтні 2009–го. Однак практично в унісон сестри зазнали травм і ніяк не можуть повернутися на попередні високі позиції. Катерина тепер — 78–ма у світовому ранг–листі (хоча й перша ракетка країни), а Олена — аж 183–тя у світі (сьома в Україні). Що заважає дівчатам знову перемагати та як на їхній теніс вплинуло заміжжя, «УМ» розповіла мама Альони й Каті, Наталя Володимирівна.

Завтра мають поставити крапку в епопеї з чи не найбільш масштабним будівництвом часів незалежної України. На 18–ту годину суботи призначено офіційну церемонію відкриття реконструйованого Національного спорткомплексу «Олімпійський». Очевидно, він ще довго утримуватиме першість за видатками: нагадаємо, остання офіційно озвучена Кабміном сума кошторису стадіону — 4 млрд. 590 млн. грн. Тепер, стараннями будівельників «Київміськбуду», НСК має дах із напівпрозорих мембран над трибунами, нові освітлювальні, інженерні, комунікаційні та мультимедійні системи, перестелені газон футбольного поля та бігові доріжки, різнобарвні пластикові сидіння, фаст–фуди та магазини, новий окремий VIP–сектор, ложу для преси, Президента тощо. Арена на 70 050 місць, де 1 липня наступного року відбудеться фінал чемпіонату Європи з футболу, отримала класифікацію «еліт».

Сьогоднi важко назвати галузь медицини, в якiй би не використовували лазер. Методи лазерної безкровної ендоскопiчної хiрургiї, лазерної косметологiї, фотодинамiчної терапiї пухлинних захворювань ґрунтовно ввiйшли в сучасну медичну практику. Кожну третю операцiю в промислово розвинених країнах виконують з допомогою лазера. Сучаснi операцiйнi Європи оснащенi, як правило, кiлькома лазерними установками, призначеними для проведення рiзних хiрургiчних втручань.

Нинi США, Нiмеччина та Росiя є свiтовими лiдерами в галузi лазерної та ядерної технологiй. А от Україна — пiонер лазерної медицини, на жаль, втратила свої позицiї як у галузi створення нової лазерної технiки, так i щодо розробок нових лазерних методик лiкування хвороб людини. Але ж нашим ученим та iнженерам належить прiоритет у створеннi першого у свiтi лазерного скальпеля — про це свiдчать патенти США, Великобританiї, Нiмеччини, Францiї та Японiї. Першi у свiтi лазернi операцiйнi вiдкрили в Києвi, де було зроблено хiрургiчнi операцiї пiд керiвництвом академiкiв Р. Кавецького i О. Коломийченка, iменами яких названо iнститути.

Тема розмови з Вiктором Ісаковим, головним конструктором першого лазерного скальпеля, лауреатом Державної премiї України, старшим науковим спiвробiтником Київського державного унiверситету iменi Тараса Шевченка — як повернути Українi позицiю першовiдкривачiв лазерної медицини.

«Краще гір можуть бути лиш гори, на яких ти іще не бував». Саме ці відомі рядки з пісні Володимира Висоцького спокусили українських журналістів на подорож польськими Карпатами. Правда, там вони називаються інакше — Бєщади. Хоча й такі ж мальовничі — зі стрункими смереками, пологими полонинами, сувоями запашного сіна на полях і отарами обабіч доріг, які стережуть кудлаті вівчарки. Тут зовсім нелякані олені й косулі, які користуються своїм «заповідним» статусом і, абсолютно не зважаючи на туристів, нахабно капостять на городах горян. А диких кішок розвелося стільки, що вздовж доріг можна часто зустріти попередження «Обережно, рисі!».