Печерський райсуд столиці віднедавна заслуховує свідків у справі Юрія Луценка щодня (чергове засідання відбудеться сьогодні), через що адвокати екс–глави МВС навіть заявили про неприпустимість розгляду цієї справи у такому виснажливому режимі. Мовляв, неможливо ні підготуватися до засідання, ні свідків нормально викликати. Тим більше що свідки скаржаться Феміді на те, що їх запрошують до суду без повісток. Ще й у порушення законодавства їх викликають на засідання... співробітники Департаменту внутрішньої безпеки МВС, а не працівники канцелярії суду!

Свої мемуари один із найвідоміших та найвпливовіших економістів світу, українець Богдан Гаврилишин подарував собі на 85–й день народження. 19 жовтня його книгу «Залишаюсь українцем» презентують у Києві. Вона вийшла рідкісним як на сьогодні в Україні тиражем 5 тисяч примірників. Уже є думки, що ці спогади опубліковані з запізненням. Хоча після прочитання напевне буде інший, кардинально протилежний висновок: саме тепер, коли наша країна у статусі незалежної держави розміняла третій десяток, така книга може виявитися вкрай необхідною. Адже за час, що минув від 1991 року, розбудовою держави в нас займалися та дотепер займаються здебільшого хто завгодно, окрім фахових економістів. Тобто — усі, окрім грамотних менеджерів, котрі не кричать: «Я знаю, що і як слід робити!», а справді знають.

Учора надвечір Верховна Рада таки скасувала своє рішення від 20 вересня, яким постійно встановила на території країни «літній» час. Проте дійти згоди в цьому питанні парламентарiям удалося не одразу. Зранку за відповідну постанову проголосувало лише 216 депутатів iз 226 необхідних. До речі, автором цього документа є Голова ВР Володимир Литвин, який ще недавно був прихильником припинення практики переведення стрілок. Проте, розібравшись, яких дров наламали депутати тим рішенням, та «зважаючи на зауваження науковців, експертів», змінив свою думку.

Поки наші північні сусіди—росіяни радо обговорюють успіх на чемпіонаті світу своєї нової зірки — 16–рiчної Вікторії Комової, ми знову сумно констатуємо: виступ українських гімнастів у Токіо медалей не приніс. Найбільш прикро за наших дівчат, які провалили відповідальний старт.

Мати «віддала» свою нирку хворому сину у прямому ефірі руками московського хірурга Едуарда Галямова, який уперше в українській практиці забрав донорський орган, використовуючи ендоскопічну техніку. Тобто, залишивши на тілі жінки мінімальні порізи скальпеля. Подібні операції в США та ЄС проводять уже більше десяти років, але в нас це стало можливим лише кілька днів тому завдяки відкриттю в Харківському обласному центрі урології та нефрології ендоскопічної операційної. Причому багаторічне відставання від світу за швидкiстю впровадження нових технологій, за словами спеціалістів, — зовсiм не єдина проблема вітчизняної трансплантології.

Зірка Голлівуду Сара Джессіка Паркер — класична жертва синдрому однієї ролі. «Секс у великому місті» в її кар’єрі став трампліном в успішне професійне майбутнє, протягом якого актрисі довелося у кожному наступному фільмі доводити, що Керрі Бредшоу з культового серіалу — це не єдиний і не останній яскравий образ в її активі, і що Сара Джессіка Паркер у житті й на екрані — це дві дуже різні жінки. І ось нарешті струнка шатенка дочекалася ролі, яка максимально перегукується з її особистою реальністю.

Музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків відкрив першу посмертну виставку полотен Давида Шостака, заслуженого художника України, представника київської школи другої половини ХХ — початку ХХІ ст. Експозиція «обіймає» останні 15 років творчості живописця. Решту картин, що зберігаються у колекціях багатьох українських музеїв, демонструє слайд–фільм. «Цей проект — виняток із наших виставкових традицій, адже зазвичай ми віддаємо почесне право представляти вітчизняних художників колегам з інших музеїв. Проте волею долі сталося так, що наш музей і Давид Шостак взаємопов’язані. Експозиція — це висловлення захоплення й шани його творчості», — зазначає науковий співробітник музею Ганна Рудик.

У книгарні «Є» відбулася презентація нового дитячого історичного роману Володимира Рутківського «Сині Води», спільного проекту видавництв «Темпора» й «Прудкий Равлик». Трилогія про джур подарувала авторові любов юних читачів, минулорічну перемогу в книжковому рейтингу iнтернет–порталу «ЛітАкцент», а також нове «ім’я» — «полководець козацьких слів» — від друга по перу Петра Осадчука. Письменник знову робить ставку на історичну тему й повертає двологією до битви 1362 року на річці Сині Води. «У своїй творчості Володимир Рутківський відчув любов до сенсу. Це, мабуть, найголовніше для письменника, який доносить своє слово до інших», — зазначає організатор зустрічі й редактор «ЛітАкценту» Володимир Панченко.

На Рівненщині, в урочищі Гурби, де у 1944 році відбувся один iз найбільших боїв між військами НКВС та УПА, завершилося будівництво криївки. Ініціював створення підземного укриття в цьому історичному місці та профінансував його будівництво народний депутат від «Нашої України» Віктор Матчук. Як вiн сам розповів, будівництво криївки розпочали цьогоріч після вшанування загиблих під Гурбами, яке традиційно відбувається на третій день після Великодня — саме тоді 67 років тому стався бій між УПА та НКВС. «Ми відшукали креслення реальних криївок УПА тих часів і за ними збудували це укриття», — каже Віктор Матчук.

Минулого тижня у Володимирі–Волинському відбулося перепоховання жертв масових розстрілів часів Другої світової війни. Їхнi останки знайшли під час археологічних робіт на валах староруського городища. Прах 367 осіб перевезено на Федорівське кладовище, де й захоронено за участю священиків різних конфесій.