На відміну від більшості спортменів, які на новорічні й різдвяні свята відпочивають, найкращі лижники планети в ці дні поринають у змагальні будні. Із 29 грудня по 8 січня на теренах Німеччини й Італії триває елітний турнір — «Тур де скі». На шості такі багатоденні перегони заявилися 109 чоловіків і 79 жінок із 21 країни. У тому числі — по двоє представників кожної статі з України. А вчора, в стартовому протоколі п’ятого етапу в італійському Тоблаху, значилося тільки 79 чоловіків і 65 жінок. Тобто на чотирьох відрізках відсіялися 44 учасники, серед яких і один українець.

Дотримуємося ми релігійних традицій чи ні, але рiздвяні свята шанує кожен. За православним календарем, 6 січня — Святвечір або Багата кутя. Вечеря останнього дня Пилипівського посту повинна бути пісною. На столі, крім куті та узвару, в українців мали бути страви з плодів iз саду–городу — у такий спосіб люди дякували минулому рокові за благополуччя родини. Що саме в якому регіоні ставлять на святковий стіл на Святвечір, спробуємо розпитати.

У нашій родині переплелися традиції Святвечора двох історико–етнографічних областей — Полісся та Лемківщини, у яких багато спільного, але є й відмінності. На першому місці як головна обрядово–звичаєва страва Святвечірнього столу стоїть всюди кутя або коливо (варена пшениця з медом). До речі, слово «кутя», наскільки я знаю, — слов’янського походження: похідне від «кут», «покуття» (почесне місце в хаті, де стояли ікони, образи). За народними повір’ями, складові куті символічні: пшениця — символ вічності та життя, бо зерно щороку оживає; мед — символ здоров’я і вічного щастя у небі; мак символізує молодість та безмежність зірок на небі; горіхи — заможність, багатство; родзинки — життя та любов, Боже провидіння.

Дніпропетровець Володимир Корж просить його представляти як потомственого цілителя–біоенергетика, нащадка легендарного січового знахаря Микити Леонті–йовича Коржа. Тож кого іще, як не його, розпитати про те, як козаки Новий рік відзначали та які страви готували до святкового столу? Адже пан Володимир є ще й автором книги «Забуті рецепти запорозьких кухарів».

«Щороку 31 грудня ми з друзями ходимо в лазню. Ми там миємося...» — ця коронна фраза Жені Лукашина з «Іронії долі» могла би прозвучати і надвечір 13 січня, якби на території СРСР не запровадили літочислення за григоріанським календарем. Радянська Росія однією з останніх країн на континенті — лише у січні 1918 року — впровадила нове літочислення, за яким більшість Європи жила з 1582 року.

У Личаківську виправну колонію № 30 свято Нового року також приходить. Тут теж прикрашають ялинку, дарують один одному подарунки та співають новорічнi піснi. Найбільше новорічних клопотів мають місцевий кухар та два «артисти», як їх тут називають. Підготовку свята взяли на себе саме вони, двоє ув’язненних, — Олександр Лазарєв та Руслан Андрейченко. «Ялинка прикрашена, програма також складена, — розповідають Руслан та Олександр. — Кілька днів репетирували, готували хлопцям свято».

Днями на околиці Полтави відкрили другу чергу (на 218 квартир) житлового будинку, спорудженого холдинговою компанією «Київміськбуд». В урочистостях iз цієї нагоди, крім щасливих новоселів, узяли участь керівники області, згаданого холдингу та регіонального управління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. Адже йшлося про завершення будівництва знакової споруди, яка, по суті, стала «пілотною» в реалізації державної програми спорудження доступного житла. Тож промовці підкреслювали: одна лише друга черга цієї 9–10–поверхової «рукавички» (першу здали у грудні 2007 року) додала в «копилку» програми 27 квартир.

В Угорщині, де з 1 січня набула чинності нова Конституція, перші два дні нового року були позначені масштабними протестами. Позавчора в центрі Будапешта біля будівлі опери до пізньої ночі мітингували близько 100 тисяч угорців, які вважають, що новий основний закон обмежує демократичні права і свободи та віддаляє Угорщину від стандартів Євросоюзу.