Упродовж 2011 року в світі загинуло щонайменше 106 журналістів. Понад 20 із них втратили життя під час висвітлення подій із повстань в арабських країнах, повідомляє організація зі штаб–квартирою в Женеві Press Emblem Campaign (PEC). Ще понад сто журналістів зазнали нападів, залякувань, арештів та поранень у країнах цього регіону: Єгипті, Лівії, Сирії, Тунісі та Ємені. А найбільш небезпечним, судячи зі звіту РЕС, фах журналіста є у Мексиці та Пакистані. У першій із цих країн впродовж року загинуло 12 журналістів, проте насправді ця цифра може бути значно більшою — у Мексиці, охопленій війною між наркомафією й урядовими військами, а також між різними мафіозними кланами, журналісти часто просто зникають безвісти. Щодо Пакистану, то там цього року загинуло 11 представників мас–медіа, більшість із яких працювали поблизу кордону з Афганістаном. У Лівії та Іраку, які поділили третю сходинку, вбито по 7 журналістів.

Як і передбачали міжнародні оглядачі, виведення американських військ з Іраку ускладнило внутрішню ситуацію ще більше, ніж їх присутність. Уже наступного дня після того, як з території країни вийшли останні військовослужбовці США, судові органи Іраку видали ордер на арешт віце–президента країни Таріка Хашемі. Як пояснили в МВС, охоронці віце–президента вказали на його причетність до терактів, зокрема вбивств та замахів на деяких урядовців і силовиків.

«Нарешті це сталося!», «Тепер мої директори вийдуть на волю!» — такі доволі ейфоричні коментарі практикуючих адвокатів можна побачити на юридичних форумах в iнтернеті, після того як минулого тижня Президент Янукович підписав закон про гуманізацію відповідальності за правопорушення у сфері господарчої діяльності. Оприлюднений на сайті глави держави закон за №4025­VI ще не набув чинності. У перехідних положеннях вказано, що станеться це через місяць iз дня його опублікування. Адже саме за цей час Кабмін має розробити та затвердити порядок внесення коштів як застави на спеціальний рахунок, привести свої нормативно­правові акти у відповідність до цього закону тощо. Сайт Верховної Ради конкретизує, що закон про гуманізацію набуде чинності вже 17 січня 2012 року. Тож час є і в юристів, які вже розробляють плани звільнення своїх грошовитих клієнтів.

Стан здоров’я Юлії Тимошенко опинився в центрі інформаційної баталії, яка починає перетворюватися на фарс. І адвокати, і влада змінюють трактування тих чи інших подій ледь не кілька разів на день. От і вчора: екс–Прем’єр знову не прибула на засідання Апеляційного суду Києва, однак пояснення цього були різні.

Уперше інформація про таємні знахідки геологів біля легендарного Гуляйполя просочилася в народ наприкінці 70–х років минулого століття. Офіційно оприлюднили повідомлення про те, що під родючими чорноземами розвідано величезне родовище магнетитів. Але люди передавали з уст в уста страшне слово «уран», і ніхто не спростовував тієї версії.

Дивовижна історія спіткала борчинь «з усім». Детективний сюжет розвивався «на виїзді» — у Білорусі. Учора вранці на сайті організації Femen з’явилося повідомлення про те, що троє її активісток — Інна Шевченко, Оксана Шачко, Олександра Немчинова — безслідно зникли 19 грудня, після проведення топлес–акції в Мінську, перед будівлею тамтешнього Комітету держбезпеки. А надвечір організація повідомила стривоженій громадськості: дівчата знайшлися, вони потрапили в лапи білоруського КДБ, яке возило їх усю ніч на автобусі по лісу, принижувало та ще й знімало все це на відеокамеру, а на світанку викинуло в хащах десь у Гомельській області...

Коли в березні президент Федерації баскетболу України Олександр Волков разом зі своїм другом, генеральним секретарем ФІБА–Європа Наром Заноліном оголошував, що Україна починає боротьбу за право проведення Євробаскету–2015, подумалось: із таким лобі маємо непогані шанси на успіх. Але кінцевий результат виборів господаря чемпіонату Європи 2015 року серед чоловіків став справжньою сенсацією. Адже право прийняти престижне баскетбольне Євро, яке стане також ареною боротьби за олімпійські ліцензії 2016 року, дісталося Україні практично без боротьби.

Справжній трилер розігрався навколо обрання нового президента найвiдомiшої в країнi громадської органiзацiї «чорнобильцiв». На звітно–виборчій конференції «Союз «Чорнобиль Україна» мусили переобрати незмінного з 1991 року його голову Юрія Андреєва, якого останнім часом звинувачували у змові з владою та зраді інтересів «чорнобильців». Утім замість акту недовіри Андреєва знову переобрали. Не в останню чергу завдяки тому, що на збори прибула ціла делегація «регіоналів» на чолі з першим віце–прем’єр–міністром економічного розвитку і торгівлі Андрієм Клюєвим та першим заступником міністра соціальної політики Василем Надрагою.

Бронзову скульптуру Володимира Івасюка встановлено на проспекті Шевченка. Меценатом та ініціатором створення пам’ятника, який вiдкриється сьогоднi, став відомий український виконавець Святослав Вакарчук. Сам пам’ятник заввишки 2,6 метра виготовлено з бронзи, постамент — з граніту. До композиції також входить декоративна гітара, викладена з гранітної плитки та мозаїки. Відкривали сьогоднi монумент лідер гурту «Океан Ельзи», родина Володимира Івасюка, мер міста Андрій Садовий та представники громадськості.