Я відкрила для себе Марлен Дітріх двічі. Кілька років тому, на виставці її особистих речей у Москві. І цього літа, зовсім несподівано, в містечку Старий Крим, у музеї Костянтина Паустовського, де побачила німецьку акторку на фото з радянським письменником.

Ідею поставити на театральній сцені «Мі­сяць на селі» режисер Андрій Білоус виношував не один рік. Після прем’єри вистави у Театрі драми і комедії на Лівому березі стало зрозуміло, що протягом усього цього часу Білоус ретельно працював над своєю мрією: експериментував iз хронометражем п’ятиактної п’єси, героями, сюжетними ходами, намагаючись додати цій історії, написаній Іваном Тургенєвим більше ста п’ятдесяти років тому, динаміки й інтриги... Результатом його пошуків і сумнівів став епічний твір тривалістю понад три години, який Андрій Білоус назвав «Найвище благо на світі...»

На презентацію четвертого фестивалю «Країна мрій Різдвяна» Олег Скрипка покликав до столичного клубу «Культ РА». Запрошенням скористалося чимало шанувальників як самого пана Олега, так і його фестивалю — щільність «народонаселення» на квадратний метр у клубі була надвисокою. Частували  питним медом, смаженим поросям, кутею, різноманітними пирогами та солодощами. Українські романси для гостей виконував Володимир Самайда, а казкар Сашко Лірник організував казкову міні–виставу, учасниками якої змогли стати всі охочі. Під час святкової презентації перепліталися християнські та язичницькі  обрядові українські традиціїї, звучали щедрівки та колядки, святкували народження сонця, співали здравниці Ярилу і подяки Дажбогу... Разом з усіма освячували Дідуха та водили хороводи під скрипку і бубон творці сучасної української культури Василь Попадюк, Сашко Положинський («Тартак»),  Арсеній Білодід («Сокира Перуна»), Сергій Василюк («Тінь Сонця»), кобзар Тарас Силенко...

Музична програма Першого Національного «Фольк–music» приготувала для українців святковий сюрприз. У ніч на 1 січня глядачі, сидячи перед телевізором iз келихом шампанського, зможуть насолодитися прекрасною шоу–програмою «Фольк–music». А головне — дізнатися про пісні–переможниці, які прозвучали у програмі впродовж 2011 року.

Відомий львівський фотохудожник Василь Пилип’юк презентував семитомник «Постаті» — серію книжок про видатних українців. Автор понад 70 високомистецьких видань, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка втілив грандіозний проект: усі сім томів є своєрідними підручниками, які вчать людяності та цілеспрямованості.

Ця вкрай гірка історія супроводжує майже два десятки років Михайла Сухорука, колишнього прапорщика–контрактника, класного спеціаліста–механіка з авіаційного озброєння військової частини 65244, винищувального авіаційного полку. Тепер він прикутий до ліжка хворобою на цукровий діабет і його «похідним» букетом інших захворювань: осліп і не може ходити. Ветеран Збройних сил України, прирівняний за пільгами до учасників війни, тепер уже у свої 80 років, кинутий до бюрократичної безодні «виживання» своїми ж, колись «рідними» військовими медиками та прокурорами гарнізону й округу, міністерськими чиновниками й народними депутатами Верховної Ради, гарантом його прав Верховним головнокомандувачем Збройних сил Президентом України Віктором Януковичем. До всіх він звертався письмово.

Астрономічна обсерваторія Львівського національного університету імені Івана Франка цьогоріч святкує своє 240–річчя. На час свого заснування в 1771 році вона була сьомою за рахунком обсерваторією, яку звели в Європі, й мала величезне наукове значення. Зараз обсерваторія також посідає визначальне місце в науковому астрономічному житті України та світу. І це доводить хоча б те, що праці львівських учених регулярно публікують провідні вітчизняні і зарубіжні наукові видання. А з 2008 року науково–дослідний комплекс апаратури для вивчення штучних небесних тіл ближнього космосу обсерваторії включено до Державного реєстру наукових об’єктів, що є національним надбанням України. Окрім активної наукової діяльності, в обсерваторії також проводять екскурсії для всіх охочих. А їх насправді так багато, що працівники ледь встигають задовольнити такий попит.

«Такого дикунства, як у своїй рідній області, я ще не бачив», — так прокоментував свою участь у засіданні Чернівецької обласної ради народний депутат України Геннадій Геннадійо­вич Москаль, відомий умінням сипати звинуваченнями з приводу і без. Нардеп намагався виступити перед обласними обранцями, але його спроба потонула в галасі, криках та тупотінні. Голова фракції Партії регіонів в обласній раді, перший заступник голови обласної державної адміністрації Георгій Галиць навіть почав стягувати недоторканного генерала міліції з трибуни за піджак.

Не так давно Дніпропетровськ утратив статус міста з мільйонним населенням. І на сьогодні тут мешкає 994,7 тисячі чоловік. Щоб повернути собі втрачений статус, місцева влада вирішила приєднати селище Авіаторське, мешканці якого вже років iз 15 безрезультатно домагалися того, щоб стати повноправними дніпропетровцями. «Формально дніпропетровцями ми і є, — розповів «УМ» один iз місцевих активістів Олександр Лясковський. — Адже зареєстровані в обласному центрі. Але всі районні служби розташовані у селищі Ювілейному, до якого треба добиратися через весь Дніпропетровськ».