Якщо хочете постояти в центрі України, то вам треба приїхати на Черкащину, в місто Шпола. Там, на повороті до села Мар’янівка, на трасі Сміла—Шпола нині встановили новий архітектурний монумент географічного центру України (автор проекту — черкаський архітектор Анатолій Петренко).

Майже три роки знадобилося черкащанам, аби встановити пам’ятник на могилі свого земляка — відомого українського поета, прозаїка, драматурга, автора пісні–реквієму «Степом, степом» Миколи Негоди.

Відвідувачі музейного комплексу «Запорізький Дуб» знову дивуються тому, як бореться за життя 700–річне дерево–ветеран на Верхній Хортиці. Як і минулого року, зеленим листям вкрилася єдина «жива» гілка дуба, втім у зв’язку з холодною весною — днів на десять пізніше.

Днями на околиці села Михайлики Шишацького району старшокласники місцевої школи та активісти полтавської асоціації «Громадянське суспільство» посадили 47 дубків. Адже саме стільки літ земного буття було відміряно геніальному поету Тарасовi Шевченку. Готуючись до визначного ювілею — 200–річчя від дня його народження, — у Михайликах вирішили започаткувати Шевченкову діброву. Крім дубків, ентузіасти висадили й кущі досить рідкісних для цього краю рослин, які стануть своєрідною «облямівкою» діброви. Як повідомив власкору «УМ» один з організаторів згаданого дійства, тамтешній сільський голова Михайло Михайлик, невдовзі тут встановлять пам’ятний знак з умовним «паспортом» діброви. Вона, до речі, розташована посеред десятигектарного дендропарку, який зараз активно оновлюють і впорядковують.

Схоже на те, що конфлікт між німецькою приватною клінікою «Фрезеніус» та Черкаською обласною держадміністрацією щодо вартості гемодіалізу незабаром буде вичерпаний. Для врегулювання цінового питання у Черкаси приїжджав посол Німеччини в Україні Ганс–Юрген Гаймзьот.

Багатий на тематичні фестивалі Львів запрошує нас на чергову імпрезу — проект «ETHNO’лялька» у рамках фестивалю «Ляльковий світ», що відкрився учора й триватиме до 1 травня у Львівському палаці мистецтв. Як випливає з назви, предметом експонування, дослідження й розповсюдження виставки–ярмарку є етнічна лялька, особливо — лялька–мотанка. «У нас представлені як класичні техніки — мотанки з трави та тканини, так і альтернативні, зокрема, панчішні, килимові, гачковані (зроблені гачком), ляльки з пластику, текстильні, ляльки–тільди (популярні нині текстильні ляльки, створені норвезькою авторкою Тоне Фінангер. — Ред.). Хоча різноманіття мотанки продиктоване не так сучасними техніками, як автентичними регіональними особливостями», — ділиться з «УМ» автор ідеї проекту Ірина Сорокіна. Особливість мотанки можна відчути власними руками на майстер–класах з плетіння трав’яної, кукурудзяної та тканинної ляльки: навчання проходитиме наприкінці проекту, у вихідні. Хто знає, може, після цих тренінгів ви станете учасником «ETHNO’ляльки» як, приміром, майстриня Наталя Шевченко, яка свою першу мотанку зробила рівно рік тому.

Цілу зиму черкащани, які мешкають у першому під’їзді будинку № 29 по вулиці Героїв Дніпра, боролися за «місце під сонцем» з козами. Рогаті ще з осені минулого року «прописалися» в квартирі на п’ятому поверсі. Куди люди тільки не дзвонили зі скаргами на неймовірний сморід! Але до їхнього сусіда й господаря тих кіз — 74–річного Миколи Макаренка — ні вони, ні працівники служби утримання будинків «Митниця» та Черкаської міськради так і не достукалися: чоловік ні на кого не зважав.

Йдеться, звичайно, не про всі три тисячі гектарів, які офіційно закріплені в межах міста за ЧФ Російської Федерації в оренді, а лише 749 iз них. Позаяк ці гектари росіяни фактично не використовують для своїх безпосередніх потреб, їх варто пустити у вигідну справу — стратегічно важливі проекти, вирішили у міськдержадміністрації. Мовляв, у такий спосіб одномоментно можна залучити у розвиток міста аж 1,7 мільярда доларів інвестицій.

15 квітня виповнилося 90 років від дня народження льотчика–космонавта СРСР, двічі Героя Радянського Союзу Георгія Берегового. Запрограмоване указом Президента і розпорядженням Кабміну безпрецедентне за масштабами відзначення цієї дати свято сягнуло апогею минулої п’ятниці. Тільки на малій батьківщині героя війни і космосу — Полтавщині — на підготовку ювілейних заходів, згідно з повідомленням прес–служби облдержадміністрації, з бюджетів різних рівнів витрачено 6 мільйонів 362 тисячі гривень (із них 5,3 млн. грн. «розписали» на державну структуру–монополіста «Укрзалізницю»). І це при тому, що, скажімо, приймаючи обласну програму увічнення пам’яті видатних земляків на 2008—2010 роки й визначаючи її фінансування на трирічний термін, депутати облради оперували загальною сумою, яка «не дотягувала» навіть до 2 млн. грн. То, крім Берегового, на Полтавщині взагалі народжувалися видатні люди? І на кого за таких обставин «молилися» розпорядники народних коштів — можновладці та чиновники — на радянського космонавта №12 чи на того, хто називає його «другим батьком» за вирішення проблем із судимістю, тобто на Президента Віктора Януковича?

Коли минулого року відзначали 80–річний ювілей Павла Поповича, двічі Героя Радянського Союзу та першого українського космонавта, урочистості пройшли скромно, а в адміністрації Президента «круглу» дату, здається, взагалі не помітили. Інша річ — 90–річчя льотчика–космонавта, двічі Героя Радянського Союзу Георгія Берегового, який, як відомо, зіграв важливу роль у долі Віктора Януковича. Саме Береговий посприяв зняттю судимостей своєму амбітному землякові та надавав йому рекомендацію до вступу в КПРС. Тож у його рідному Єнакієвому до ювілею почали готуватися давно — коли вийшов Указ Президента України. На підготовку до святкування було виділено кругленьку суму з бюджету, з якої левова частка пішла на наведення «марафету». Зокрема, в місті прибирали сміття, ховали за європарканами єнакіївські злиденні реалії, латали дороги. Найбільше пощастило вулиці Берегового, на якій дорожники поклали новий асфальт.