Джонні Депп уже давно не приховує, що покинув Ванессу Параді після чотирнадцяти років цивільного шлюбу заради партнерки по фільму «Ромовий щоденник» Ембер Херд. А днями Джонні придбав за 16 мільйонів доларів розкішний будинок у Нешвіллі, щоб оселитися там разом із 26–річною подругою. В особняку площею 5804 кв. м — 19 кімнат, домашній кінотеатр, величезний винний погріб і гараж на сім автомобілів.
Знамениті актори мають мільйонні армії шанувальників, позують перед фотокамерами на червоних доріжках у розкішному вбранні, проте іноді нехтують елементарні правила гігієни. Та ще й відверто повідомляють про це в інтерв’ю журналістам. Саме на ґрунті таких зізнань видання The Huffington Post склало рейтинг нечупар–селебрітіз.
Найжорстокіше кидалово дитинства — це невідповідність запаху полуничного мила його смаку.
Церква не вітає всю цю медійну метушню навколо «кінця світу». Ба, більше — нещодавно УПЦ Московського патріархату запропонувала притягувати до відповідальності тих, хто розповсюджує апокаліптичні чутки, бо все це — дияволові «штучки». У більшості релігій тільки Всевишній знає, коли настане кінець світу. То куди вже нам, дрібним рабам Божим, пасталакати про те, що знає тільки Він один. Проте існують цілі касти розумних «рабів Божих», які насмілюються не тільки сперечатися про кінець світу, а й обґрунтовувати свої доводи формулами та розрахунками. Це — вчені. На сьогодні існує кілька панівних у науковому світі гіпотез про загибель людської цивілізації і — в ширшому сенсі — нашого Всесвіту. Усі вони, скажемо так, — в далеко терміновій перспективі. Видатний британський математик, професор Оксфордського університету сер Роджер Пенроуз, виступаючи в листопаді з відкритою лекцією в Києві, сказав: Великий колапс Всесвіту відбудеться, але через 10–15 мільярдів років. І з дещо похмурим британським гумором додав: проте нам хвилюватися не слід, адже людство ще до того загине від якихось інших, не таких глобальних, причин.
Зробити короткий огляд головних наукових гіпотез про загрози загибелі Всесвіту «УМ» попросила знаного українського вченого, доктора фізико–математичних наук Максима Стріху.
На батьківщині страшних пророцтв — у Мексиці та Гватемалі — з нетерпінням чекають «кінця світу». 21 грудня сюди, наче на вечірку Хелловіна, приїдуть сотні тисяч туристів, у кишенях яких повно песо, доларів і кеецталів. Нащадки майя та інші їхні співвітчизники тішаться, що стародавні аборигени залишили їм у спадок не тільки славу загадкового народу, а також і шанс підзаробити на «дурних білих людях». Старійшини племені майя в Гватемалі вважають, що «кінець світу» — міф, вигаданий на Заході. У календарі майя немає жодної згадки про кінець світу, підтверджують вчені, які вивчають культуру цього стародавнього народу.
Парадокс: про Український вільний університет, що діє в Мюнхені, в самій Україні майже нічого не відомо. Як потенційним студентам, так і ширшим та більш просунутим колам громадськості. А проте УВУ — унікальний у своєму роді вищий навчальний заклад принаймні для Старого світу. «Спроби створити щось подібне були і в інших народів, — каже нинішній ректор УВУ Ярослава Мельник. — Зокрема, був Балтійський університет, але протримався він недовго. В Німеччині є дуже потужна російська громада, росіяни мають тут свою пресу, дитсадки, школи, але російського університету — немає. Повноцінний закордонний виш із національною мовою навчання в Європі є лише в українців».
Ми спілкуємося з пані Ярославою в її кабінеті у новій будівлі УВУ на Барелліштрассе, 9–а. Колись це було передмістя столиці Баварії, а тепер — один із мальовничих районів Мюнхена. Звідси рукою подати — якихось 700 метрів — до королівського палацу й парку Німфенбург. Перший блок зимового семестру почався тут 5 листопада, закінчився — вчора. До кінця січня ВНЗ бере новорічну паузу, тоді заодно й відзначить 92–гу річницю від свого заснування (урочистості призначено на 6 лютого).
Далеко не всі навіть із тих, хто цікавиться життям української діаспори в Німеччині, знають, що скрутні часи УВУ лишилися позаду й університет узяв новий, успішний старт у цьому досить скромному двоповерховому особняку в районі Нойхаузен–Німфенбург. Адже значно відомішою була будівля УВУ за адресою Пінценауерштрассе, 15 (інтернет–сервіс Google Maps і досі позначає цю споруду як «Украініше Фрає Універзітет»). Років три–чотири тому подейкували ледве не про кінець легендарного діаспорянського вишу. Але він знайшов спосіб, як вижити, і залишився одним із провідних центрів наукового й громадського життя українців у Німеччині.
Як свідчить статистика, з усіх хворих із запаленням очей, які звертаються до лікаря, 65 відсотків мають кон’юнктивіт. А взимку кількість таких скарг збільшується майже до 80%: долучається вплив ГРВІ, вірусних епідемій. Неофіційно лікарі називають кон’юнктивіт синдромом «кролячих очей». При цій недузі очі червоніють, оскільки відбувається запальний процес слизової оболонки — кон’юнктиви, яка виконує захисну та живильну функцію і перешкоджає пересиханню ока. читати тут
Мешканці сіл Павленки та Федорці вже більше року не мають спокою через постійний рев літаків, що віднедавна піднімаються в небо замалим не біля їхніх домівок. Аеропорт упритул наблизився до цих населених пунктів напередодні Євро–2012, коли було прийнято рішення подовжити злітно–посадочну смугу для посадки великих повітряних суден. Люди кажуть, що у дні роботи футбольного чемпіонату не спали взагалі, оскільки літаки злітали і приземлялися тут цілодобово. Тепер рейсів значно поменшало, проте двигуни будять села і в дві години ночі, і в чотири ранку. Тобто про спокійний сон місцеві жителі забули вже давно, а відтак їх мучать головні болі, хронічна втома, підвищена дратівливість. Аби наглядно продемонструвати ступінь небезпеки, місцеві жителі пригадують випадок, коли літак зачепив крилом телевізійну антену, розташовану на даху приватного двоповерхового будинку. «Ми розуміємо, що ніхто закривати цю злітно–посадочну смугу не буде, — каже одна з місцевих жителів Ірина Закатнова. — Тому ми просимо переселити нас із небезпечної території у рівноцінне житло. Але у першу чергу вимагаємо, щоб хоча б відмінили нічні рейси».
Уже вшосте в Державному музеї іграшки проходить традиційна новорічна виставка дитячих робіт хенд–мейд. Цьогоріч трендом дитячої експозиції «Новорічні паперові фантазії» стали ялинкові прикраси з паперу, виконані у техніці квілінг. Автори кращих робіт будуть оголошені на день Святого Миколая, а їхні іграшки стануть тимчасовими експонатами музею поруч iз Дідами Морозами із пап’є–маше, «народженими» на початку ХХ століття, нарядними пупсами 1960–х та іншим ляльковим світом останніх півтора століть. Найкращі роботи не «нудьгуватимуть» за склом: їх використають за прямим призначенням — прикрасять ялинку, яка стоятиме в музеї до середини лютого.
Його вражаючі науково–публіцистичні дослідження не виходять великими накладами. Остання, кількасотсторінкова книга «Погром» — про руйнування музейної справи на Слобідській Україні та репресії над видатними українськими музейниками у 1920—30–тi роки — вийшла накладом усього 100 примірників. За останні 20 років письменник видав десяток книг, кожна з яких, базована на архівних джерелах, свідченнях очевидців та особистому досвіді, розкриває ту чи іншу сторінку української історії у ширшому контексті — економічному, екологічному, мистецькому, духовному і навіть — солідарності між поневоленими народами.
