«Якби я міг цю красу показати своїй любій Еллі»

«Якби я міг цю красу показати своїй любій Еллі»

«Люба моя Еллі!.. Уже рік, як я в Україні — «чарівній скатертині» Європи. Як пожити отут, то можна багато що зрозуміти. Які можливості таїть у собі ця земля. Ти не повіриш! Здебільшого зараз стоїть спека, зранку о 8–й термометр уже повзе на позначку плюс 30 градусів. Усе родить, наче в теплиці, квітів сила–силенна, українці насправді мають тямку до квітів».

Ці рядки написав у липні 1943 року з селища Іванків, що на Київщині, німецький чиновник Йоганн Бьоше. У цьому регіоні окупованої Україні він був референтом керівника з сільськогосподарських справ. Допитливий німець багато чого помічав, багато чому дивувався — і в подробицях ділився своїми спостереженнями у листах з дружиною Елізабет. Ті листи, які стануть знахідкою для істориків та всіх, хто цікавиться воєнним періодом життя України, стали основою книжки «Люба моя Еллі!..», яка щойно побачила світ у видавництві «Формат». Презентація видання, яке вийшло завдяки фінансовій підтримці фонду «Пам’ять, відповідальність та майбутнє» (Берлін) і міжнародного фонду «Взаєморозуміння і толерантність» (Київ), відбулася в Інституті історії України НАНУ.

Коли дім — не фортеця

Коли дім — не фортеця

У Миколаєві конфлікт між двома родинами, що живуть поруч, переріс у справжню багаторічну війну. Заручниками складної ситуації виявилися шестеро малолітніх дітей одного з сімейств — Олександра Алієва. Після рішення суду про знесення двоповерхівки, яка була побудована з порушенням закону, на кілька місяців у будинку відключили газ, світло і воду. Якийсь час родина жила в холодному домі, а коли діти почали хворіти, мусила переїхати в орендоване житло. До того ж в Олександра тяжко хвора дружина — в жінки виявили рак...

Сльозами горю не поможеш

Сльозами горю не поможеш

Щороку в Україні 1440 літрів жіночих сліз проливаються від насильства. Такого висновку експерти дійшли шляхом нескладних математичних розрахунків. «Ми знаємо, що по допомогу звертається лише кожна четверта жінка. Це означає, що на кожен зафіксований випадок насильства припадають ще три не задокументовані, — розповідає виконавчий директор Міжнародного благодійного фонду «Українська фундація громадського здоров’я» Галина Скіпальська. — Отже, реальна кількість випадків насильства становить щонайменше 360 тисяч на рік. Кожен факт насильства — це сльози. Середній об’єм сліз, виплаканих людиною за один раз — 1 чайна ложка, тобто 4 грами, які ми помножили на 360 тисяч випадків та отримали 1 440 літрів».

«Афганців» хочуть роз’єднати, бо ми — сила»

«Афганців» хочуть роз’єднати, бо ми — сила»

Голову правління обласної організації ветеранів Афганістану Сергія Пилипенка наказом голови Української спілки ветеранів Афганістану Сергія Червонописького від 26 листопада усунули з посади. Частина активістів сумської організації пояснила це зміщення підкилимовими політичними іграми.

Схудла, вагітна, наречена

Схудла, вагітна, наречена

Актриса і співачка Джессіка Сімпсон таки отримає свої 3 мільйони доларів — саме стільки їй обіцяла виплатити компанія з виробництва дієтичних продуктів і засобів для схуднення «Вейт вочерз», якщо Джесс до кінця цього року скине набрані під час вагітності зайві кілограми. Раніше зірка запевняла, що цілком задоволена своїми формами й не збирається «насилувати своє тіло», аби «відповідати якимсь там стандартам». Проте пропозиція «Вейт вочерз» змусила її змінити свою думку. 32–річна Сімпсон серйозно взялася за себе і таки зробила це. На нещодавній прес–конференції задоволена Джессіка продемонструвала майже таку саму фігуру, як у найкращі часи (а близько десяти кіло вона набрала ще за кілька років до пологів).

Чим «засвітили» зірки

2012 рік був небагатий на гучні події у житті зірок шоу–бізнесу. Але американський журнал People, що спеціалізується на новинах про знаменитостей, і на «безриб’ї» склав рейтинг головних подій року. Перелік сформовано на основі результатів онлайн–голосування, проведеного на сайті видання. А в «жовтому» волевиявленні, на хвилиночку, взяли участь більше 1,5 мільйона інтернет–користувачів.

ПРИКОЛИ

От як пророкувати кінець світу — це ми можемо. А як спрогнозувати морози в грудні — розуму не вистачає.

Влада меншості?

Влада меншості?

Суперечливий проект нової Конституції Єгипту, запропонований правлячою партією «Брати–мусульмани» та президентом Мохаммедом Мурсі, таки набере чинності. На загальнонаціональному референдумі, другий етап якого завершився цими вихідними, за ухвалення Конституції, яка фактично перетворить Єгипет зі світської держави на ісламську, віддали свої голоси більшість громадян. Як повідомляли вчора місцеві мас–медіа, після підрахунку 95,5% бюлетенів другого туру загальна кількість голосів на підтримку нового основного закону становила близько 64%. Щоправда, явка виборців була надзвичайно низькою: у першому турі референдуму — 32% (з них «за» проголосувало 71,4%), у другому — 30% («за» — 56%). Нова Конституція Єгипту набуде чинності після оприлюднення офіційних результатів остаточного підрахунку. Очікується, що це станеться найближчими днями. Після цього президент має призначити дату нових виборів до Нижньої палати парламенту.

Іменем Аллаха

Збройні загони ісламських фанатиків–салафітів, які контролюють північну частину держави Малі у Західній Африці, вчора доруйнували останні мавзолеї мусульманських святих у місті Тімбукту на північному заході країни. Ці унікальні історичні пам’ятки належали до світової спадщини ЮНЕСКО. Як повідомляє агенція «Франс пресс», ісламські радикали розбивають мавзолеї кирками, бо вважають їх, як і цвинтарі мусульманських святих, ідолопоклонництвом, що не подобається Аллаху.

На Захід у «Східному експресі»?

Впродовж останніх днів у зв’язку з «недольотом» Президента України до Москви, чимало ЗМІ обговорюють одну тему: чи зміниться пріоритетний вектор української зовнішньої політики з євроатлантичного, західного напрямку на східний, в бік Митного союзу. Адже рухатися одночасно у двох напрямках неможливо. Про це, до речі, відверто пишуть і самі російські аналітики. Пошлюся хоча б на одного з них, Сергія Фоміна. Ще 2005 року, у зв’язку з вигаданим спеціально для України проектом ЄЕП (адже Білорусь, Казахстан та Росія вже співпрацювали на той час у рамках Митного союзу), у статті «Росія, Україна, СНД: співіснування чи інтеграція?» Сергій Фомін відверто зазначив: «Повноцінне, без товарних вилучень і обмежень, одночасне перебування України у двох зонах вільної торгівлі – у рамках ЄЕП і з Євросоюзом – просто неможливе. Неможливо одночасно їхати у двох різних поїздах».