Настала пора збирати наплічники і планувати своє фестивальне літо. На початку весни були побоювання, що фестивальний рух зменшить оберти, а то й згасне: Мінкульт не планує фінансувати музичні розваги, скупість спонсорів у період кризи теж можна зрозуміти. Та за останні дні погода над фестивальною мапою прояснилася. Серед забав у форматі world music є пару рокових, але все одно з нотками етно, майстер–класами, толоками, ярмарками народних майстрів, кінопоказами, різноманітними шоу і з точками народної кухні. Із сумом для наших гаманців доводиться констатувати, що забави, які ми раніше відвідували із копійками в кишені, перейшли на платну основу. Та ще сумніше те, що музична якість від цього аж ніяк не підвищилася. Залишається сподіватися, що організатори, визначившись із датами, підтягнуть програми до відповідного рівня і фестерам не буде шкода платити по 100—200 гривень за танці під відкритим небом.
«УМ» обдзвонила всі фестивальні штаби, дещо довідалася про особливості цьогорічного фестивального руху і радо ділиться інформацією зі своїми читачами.