Попередня стадія чемпіонату світу зазвичай особливого інтересу серед фахівців не викликає, оскільки передбачити підсумок більшості матчів не складно. Команди, які боротимуться за призові місця, у двох групових турнірах награють зв'язки і чекають на поповнення з НХЛ. Збірні другого ешелону намагаються досягти успіху на своєму рівні — пробитися до чвертьфіналу. Інші ж, серед яких, на жаль, і Україна, б'ються за те, щоб залишитися в елітному дивізіоні.
Головний хокейний форум планети, за традицією, має перетворюватися на справжнє свято і для вболівальників, і для самих спортсменів. Але, як відзначають журналісти на нинішньому, 71-му, чемпіонаті світу, саме духу свята у Москві не відчувається. Мегаполіс із населенням понад 11 мільйонів чоловік і великою кількістю заробітчан (наприклад, прибиральниками працюють переважно вихідці з Середньої Азії) просто проковтнув хокейну першість і продовжує жити своїм шаленим ритмом та стабільними транспортними проблемами, коли інколи краще ходити пішки, ніж їхати автобусом чи машиною. Галасливі фанати з Латвії й Словаччини, п'яні, але добрі фіни, данці й норвежці у вікінговому вбранні просто розчинилися у величезному людському потоці.
Збірна України приїхала на світовий форум об'єктивно в найслабшому складі за останні роки, тому особливих ілюзій стосовно підсумку перших двох матчів ані самі спортсмени, ані журналісти не мали. Хоча, крім класу власне гравців, на майданчику має працювати й тренерська думка. Утім наш штаб нічим не здивував. Часом складалося враження, що грають українці, як Бог на душу покладе, тоді як у решти збірних, навіть менш авторитетних, проглядається власний почерк, певні награні ходи. Навіть діючи у більшості, «синьо-жовті» наче не розігрують комбінації, а намагаються спіймати птаха удачі.
Дебютний поєдинок нашої національної команди на 71-й світовій першості в Росії не обіцяє українцям нічого приємного. У сьогоднішній зустрічі з однією з кращих збірних світу — Фінляндією — букмекери беззаперечним фаворитом вважають представників півночі. Той, хто ризикне поставити на перемогу «синьо-жовтих», може підвищити свій доробок у 13 (!) разів. А головними претендентами на золоті медалі чемпіонату називають шведів, канадців і господарів турніру.
В українській чоловічій баскетбольній суперлізі останніми роками своєрідною модою стало запрошувати тренерів з-за кордону. Деякі з них думають переважно про власну вигоду, а деякі по-справжньому щедро діляться своїми знання і вмінням із баскетболістами, піднімаючи рівень нашого чемпіонату. Одним із таких, безперечно, є литовець Рімантас Ендріяйтіс. Володіючи багатим досвідом гравця й тренера, він підняв скромну команду з Сум до рівня найкращих в Україні. «Сумихімпром» не має великих фінансових можливостей, але може полоскотати нерви й обіграти будь-кого з грандів.
Пан Ендріяйтіс розповів кореспондентові «УМ» про своєрідність сумської команди і про себе самого. Поговорити було про що, адже Ендріяйтіс, якого в Сумах величають просто й коротко — «тренер», охоче підтримує розмову на будь-які теми — хоч про баскетбол, хоч про стародавність литовської мови, а може розповісти ще кілька дотепних анекдотів про сусідів-естонців чи фінів.
У найсильнішій лізі світу завершився марафон із 82 матчів регулярного чемпіонату. 30 команд визначали кращу «шістнадцятку», яка відправилася до вирішального походу за чем- піонськими перснями. Якщо у Східній конференції учасники «плей-оф» стали відомими без особливої драматургії, то на Заході «Лос-Анджелес кліпперз» і «Нью-Орлеан хорнетс» позбулися ілюзій щодо продовження сезону лише в останніх поєдинках.
71-й світовий форум, що післязавтра стартує в столиці Росії, для нашої національної команди обіцяє бути одним із найважчих за останні роки. Не кажучи вже про енхаелівців, до збірної не приїхало чимало тих гравців російських клубів, які впродовж тривалого часу визначали обличчя команди. Тож перед «синьо-жовтими» стоятиме традиційне завдання — вижити в елітному дивізіоні й зберегти місце для України на наступний рік, але цього разу воно буде ще складнішим для виконання. Водночас керівництво Федерації хокею України на чолі з Анатолієм Брезвіним вважає таку мету мi- німальною, а загалом — надихає колектив Олександра Сеуканда принаймні на 10-ту позицію.
За процесом вибору господаря чемпіонату Європи 2012 року півфінальні матчі Кубка України відійшли на другий план. У квартеті кращих команд турніру зібралися тим часом команди, що входять до трійки лідерів першості, плюс «Таврія», яка останнім часом теж претендує на «зону УЄФА» і піднялася на п'яту сходинку.
Гурт «Сплін» з Санкт-Петербурга уже два роки як не був в українській столиці, а змін у команді Олександра Васильєва відбулося чимало. Крім кадрових пертурбацій, із звуку групи зникла флейта, більше стали виділятися гітарні й басові партії. Відбулася знаменна подія і в особистому житті лідера колективу — народився син. Усе це й знайшло відображення у 17 композиціях, які лягли в основу нового диску, що отримав назву «Роздвоєння особистості». Саме його запропонують сьогодні музиканти київській публіці, а представляє концерт групи «Сплін» головна рок-радіостанція столиці — «Джем FM».
Тривалий конкурсний марафон визначення місця проведення Євро-2012 сьогодні нарешті добігає кінця. У столиці Уельсу, Кардіффі, виконком УЄФА близько першої години дня назве переможця тендеру за права приймати головний футбольний форум Старого світу у 2012 році.
