Центр Черкас нині має непрезентабельний вигляд. На головному бульварі імені Тараса Шевченка, в межах трьох сусідніх кварталів, — три високі паркани. Тинами обгороджено площі біля Будинку торгівлі, навпроти облдержадміністрації та за драмтеатром. За тими парканами розбудовують місто. Черкащани не проти, щоб кращали рідні вулиці, головне, кажуть, аби не були вони майданом для архітектурних експериментів. І такі побоювання небезпідставні.

У селі Асканія Чаплинського району, відомому своїм знаменитим заповідником, віднедавна з’явився сучасний молокоприймальний пункт iз двома три– і чотиритонними холодильниками. Розташувався він просто в садибі Наталі Лопушанської, яка є керівником кооперативу з відповідною назвою «Асканія Нова».

В Україні вже мало кого можна здивувати черговою історією про масштабні «розборки» за землю, колгоспне майно чи муніципальну нерухомість. Подібна конфліктна ситуація виникла і на Київщині, у Тетієві.

До «УМ» звернувся тамтешній юрист iз проханням розібратися: мовляв, місцевий засновник приватного сільськогосподарського підприємства «Слобода» захопив об’єкти соціального будівництва, Будинок культури, Будинок побуту і навіть школу для дітей з обмеженими можливостями. «Тридцять колгоспних будинків у його власності, там живуть працівники ПСП, але щоб приватизувати житло, мають відпрацювати 20 років на якісь 800 гривень зарплати», — запевняв Валерій Завальнюк, демонструючи стос документів, рішень куплених, на його думку, судів і пояснюючи, чому вказані об’єкти не можуть перебувати у власності ПСП, де один засновник — колишній голова колгоспу.

За словами юриста, четверо адвокатів спільними зусиллями хочуть справедливо відібрати це майно у ПСП (а по допомогу до них звернувся один із пайовиків — Роман Дишлик). Юристи запевняють: люди залякані, бояться втратити роботу, тому і не дуже підтримують пайовика Романа. Щоправда, коли журналісти «УМ» відвідали райцентр, ситуація виявилася не такою вже й однозначною: анонімно опитані працівники ПСП і пайовики про засновника «Слободи» говорять приємні речі, адміністрація тішиться, що підприємство утримує своїм коштом приміщення, де вчаться учні, а механізатори і доярки радіють із непоганої зарплати і вцілілого господарства. Місцева прокуратура у приватизації вбачає кримінальну справу, хоча і не виключає наявності ознак рейдерства. А амбітний мер хоче в колгоспні будинки вселити «людей, яким потрібне житло» — спортсменів, тренерів і вчителів.

Диваком вважають мешканці райцентру Василівка свого земляка Олександра Пилишенка: художник, а охочіше колекціонує не власні картини, а звірів! Наразі у його приватному зоопарку мешкають не лише екзотичні птахи і рідкісні породи собак, а й ведмеді, рисі, леви, один з яких — берберський («Цей підвид де–факто у природних умовах уже не існує, «берберів» розводять лише в деяких заповідниках світу, чим я всерйоз хочу зайнятися», — запевнив кореспондента «УМ» пан Олександр).

Вісім годин пожежники не могли приборкати полум’я в старовинній будівлі, відомій як «Будинок Суворова», через небезпеку ураження електричним струмом. Епіцентр пожежі знаходився в офісному приміщенні на другому поверсі. Вогонь швидко зруйнував перегородки та перекинувся на дах, який майже повністю вигорів. Як розповів «УМ» перший заступник начальника обласного управління МНС у Херсонській області Вадим Шулюк, будинок довго не вдавалося знеструмити: хоча фахівці Херсонських міських електромереж відімкнули його від централізованого електропостачання, виявилося, що офісні приміщення живляться від резервного джерела. «Коли під’їхали пожежники, з’ясувалося, що шляхи евакуації захаращені й закриті, — розповів «УМ» Вадим Шулюк. — Це стало додатковою причиною того, що вогонь вирував так довго».

Землю на Харківщині віднедавна можна придбати не лише у сотках та гектарах, а ще й на вагу. Підприємливі ділки спеціальними вантажниками знімають родючий шар ґрунту до півтора метра і КамАЗами вивозять на продаж. На думку екологів, якщо цей відвертий грабіж не зупинять правоохоронці, то про знамениті харківські чорноземи можна невдовзі буде прочитати хіба що в підручниках iз природознавства.

Біля цього двору по центральній вулиці села Вільховець Звенигородського району Черкаської області часто зупиняються проїжджі автомобілі: люди йдуть до батьківської хати В’ячеслава Чорновола. «Дід Харитон, батько Килини Харитонівни, матері В’ячеслава, віддав їм цю хату, бо вони жили у маленькій кімнаті при нашій школі, у якій вчителювали», — пояснює «УМ» Василь Стрижиус, завідувач садибою–музеєм В’ячеслава Чорновола.

Відтепер у «міста користі» (так iз грецької перекладається назва кримської столиці. — Авт.) є об’єкт, справді гідний туристичної уваги. Йдеться про історико–археологічний заповідник «Неаполь Скіфський», який урочисто відкрили після реконструкції. Потрібно віддати належне нинішнім очільникам автономії, які зробили те, до чого руки їхніх попередників не доходили впродовж усіх повоєнних років. Фактично відтоді, як на плато, що височіє над Сімферополем із півдня, археологи розкопали розкішний саркофаг знаті міста–фортеці Малої Скіфії і знайшли в ньому аж 1327 золотих прикрас та різноманітну зброю античних часів.

У Тальному на Черкащині вирішили вшанувати відразу чотирьох українських гетьманів — Богдана Хмельницького, Івана Мазепу, Байду Вишневецького та Петра Дорошенка. У пам’ять про відважних борців за волю України в центрі затишного міста встановлять монумент. Зведуть його спонсорським коштом.