У правильності урядового рішення про використання трубопроводу «Одеса—Броди» для транспортування нафти в Західну Європу засумнівався Президент Кучма, свій сумнів він публічно висловив уже вдруге впродовж тижня. Це означає, що Україна може «передумати» і погодитися на російську пропозицію реверсного використання нафтогону.

Позавчора ввечері у госпіталі в Багдаді помер 23-річний солдат Ярослав Злочевський. Він став ще однією жертвою того вранішнього бою 28 квітня, в якому загинув на місці рядовий Костянтин Михалєв. Достовірні джерела повідомили «УМ», що поранення Ярослава Злочевського, який був у патрульному БТРі, розстріляному із засідки іракськими партизанами, — дуже важке, йому вибухом відірвало руку і по коліна обидві ноги. Солдат втратив багато крові, тому медики відразу передбачали, що він навряд чи виживе.

Учора вранці український контингент уже вдруге за місяць зазнав втрат: загинув рядовий контрактної служби 22-річний Костянтин Михалєв із Хмельниччини. Як повідомила прес-служба Міністерства оборони, це сталося під час збройного нападу на український патруль поблизу міста Аз-Зубадія, що за 60 кілометрів на захід від Аль-Кута. БТР-80, який замикав колону з трьох патрулюючих бронетранспортерів, було розстріляно впритул з ручних протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів. Ця сутичка стала останньою для снайпера 62-го окремого механізованого батальйону Костянтина Михалєва. Вибухом було поранено ще двох рядових-контрактників: кулеметника Ярослава Злочевського та гранатометника Володимира Бегутова.

Михайло Саакашвілі — чи не єдиний президент дружньої держави, якого в аеропорту зустрічали непротокольно. Всі зацікавлені звернули увагу на те, що в понеділок увечері до червоної килимової доріжки, простеленої до трапа рейсового літака (Президент Грузії заздалегідь попередив, що для економії і без того вбогого бюджету країни користуватиметься не персональним літаком, а «звичайним», як прості громадяни), назустріч батоно Михайлу попрямували не перші і навіть не другі люди держави. Президента Саакашвілі зустрічали не особисто Президент, як це інколи трапляється, коли до Леоніда Кучми прилітає надважливий гість, приміром, російський президент Путін, не Прем'єр, не віце-голова уряду, не керівник зовнішньополітичного відомства, а всього лише заступник міністра закордонних справ України. Заступник Єльченко та посол Грузії в нашій державі Григол Катамадзе виглядали доволі сиротливо під час сцени урочистої зустрічі Саакашвілі. В такий спосіб український Президент хотів показати грузинському, що революції — «це погано», бо вони дають поганий приклад опозиціям у інших державах, що ось так, власне, Київ вітає молодих гарячих парвеню при владі.

Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф 26 квітня став, за великим рахунком, тільки українським — та ще японським — днем. Пройшло 18 років — час стер багато емоцій і дещо притлумив біль, тож чорнобильська драма живе в нашій нації приховано — власне, як і випливає з природи радіоактивності. Ми всі гуртом згадуємо про цю трагедію 26 квітня. Керівники держави покладають квіти і відвідують лікарні для чорнобильців, хворі просять ліків, живі і вцілілі — пільг та квартир. Так і йде постчорнобильське життя — від роковин до роковин.

Iнавгурованого у січні грузинського президента Михайла Саакашвілі, як відомо, довго не хотів бачити перед свої очі український Президент Леонід Кучма. Далися взнаки, як вважають, і певні домовленості Л. Д. з російським лідером Путіним, ігри «старих» президентів, яким зручніше було спілкуватися з Шеварднадзе, і острах «трояндової революції», завдяки якій 36-річний Саакашвілі прийшов до влади. Попри неодноразові натяки на те, що новий грузинський керівник бажав би прибути до Києва і підтримувати контакти з Кучмою, офіційного запрошення з Банкової він довго не отримував. І ось сталося: три тижні тому в телефонній розмові з Леонідом Кучмою Михайло Саакашвілі отримав запрошення відвідати Україну. Нагода трапилася невдовзі — грузинський президент вирішив красиво об'єднати у східноєвропейському офіційному турі Польщу й Україну. Візит Саакашвілі до Києва, що розпочався вчора ввечері, триватиме до середи, а відтак президент Грузії відлітає до Варшави.

«Зустріч президентів України та Росії на Кучмовій державній дачі «Зоря» відбулася вже поночі. Позавчора за десять хвилин до 00.00 Кучма та Путін почали розмову тет-а-тет, а розійшлися десь по першій годині», — так повідомив журналістам прес-секретар президента РФ Олексій Громов. Уже наступного, вчорашнього, ранку президенти розмовляли прилюдно — під час обміну грамотами щодо ратифікації свіженьких договорів про російсько-український державний кордон та про співробітництво у використанні Азовського моря й Керченської протоки, а пізніше — у Лівадійському царському палаці (у тому самому, куди кілька тижнів тому не хотіли пускати бідолагу-мільярдера Сороса) на конференції, яка називалася суворо і однозначно: «Україна та Росія: стратегічне партнерство».

Зустріч планується тепла, і не тільки тому, що тепло в Криму. Вчора вдень у прес-службі Президента України «УМ» підтвердили, що російський президент Володимир Путін планує прибути до Сімферополя надвечір — для участі у дводенному форумі «Україна-Росія: стратегічне партнерство», що проходитиме на морському узбережжі, в Алушті. Сам привід для побачення Кучми і Путіна дещо незвично, конфіденційно, називається «зустріч-діалог». У діалозі братимуть участь не двоє, принаймні заявлено присутність на дискусії Голови ВР Володимира Литвина і спікера Держдуми Бориса Гризлова, позаяк однією з тем для обговорення буде «роль парламентів у процесах двосторонньої та багатосторонньої інтеграції». Іншою темою бесід, згідно з офіційними повідомленнями, буде Єдиний економічний простір «чотирьох», по ній доповідатимуть заступники міністрів закордонних справ України — Олександр Моцик та Росії — Володимир Лощинін.

Учорашній день був густо наповнений візитами високоповажних європейців: до Києва, за дивним збігом обставин та службових графіків, прилетіли Генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер, прем'єр-міністр Нідерландів Ян Петер Балкененде та наступник скандально відомого Роналда Паксаса — в.о. президента Литви Артурас Пауласкас.

Сьогодні, згідно з домовленостями керівників України та Росії, парламенти обох країн спробують проголосувати за пакет угод щодо формування Єдиного економічного простору. Після повернення позаминулих вихідних iз чергового засідання так званої Групи високого рівня апологет ЄЕП, перший віце-прем'єр українського уряду Микола Азаров обіцяв, що «синхронним плаванням» займуться всі учасники ЄЕПівської «четвірки» — тобто ще й Білорусь та Казахстан.