У жартівливий день 1 квітня український голова уряду Віктор Янукович познайомився з новим головою російського Кабінету Михайлом Фрадковим. Цей робочий візит «Нєзавісімая газєта» назвала «технічним», позаяк Фрадков є «додатковою» фігурою до політики Росії, яку формує президент Путін. Отож і до переговорів двох прем'єрів, а точніше до результатів цих переговорів, з обох боків кордону поставилися досить зверхньо.

Мільярдер Джордж Сорос учора прилетів до Києва. Чи не вперше Сорос зіткнувся з дещо дивним інтересом в Україні до своєї персони: напередодні візиту він потрапив у «темники», провладна преса та телеканали лякали українця «привидом» цього супербагатія, який робить гроші не тільки на біржах, а й на «демократичних переворотах». Острах того, що Сорос привезе в Україну сценарії «каштанової революції» — аналог грузинської «трояндової революції», додали нинішньому візитові особливої гостроти. Шлях мільярдера по «неньці» почали відстежувати всі хоч трохи небайдужі до політики співвітчизники. Власне, пан Джордж має нагоду спитати безпосередньо у Президента Кучми про природу такої нездорової цікавості окремих провладних ЗМІ до його поїздки в Україну — у порядку денному його візиту ця зустріч записана на 31 березня.

Офі­цій­ний пос­ла­нець Ва­шин­г­то­на — пер­ший зас­туп­ник Дер­ж­сек­ре­та­ря США Рі­чард Ар­мі­тедж, який два дні про­вів у Ки­є­ві в зус­т­рі­чах з пер­ши­ми по­лі­ти­ка­ми при вла­ді і в опо­зи­ції, — чіт­ко ок­рес­лив ос­нов­не пи­тан­ня ук­ра­їн­сь­ко-аме­ри­кан­сь­ких від­но­син: по­лі­ти­ка Спо­лу­че­них Шта­тів до на­шої дер­жа­ви фор­му­ва­ти­меть­ся в за­леж­нос­ті від про­зо­рос­ті й де­мок­ра­тич­нос­ті пре­зи­ден­т­сь­ких ви­бо­рів. На прес-кон­фе­рен­ції по­зав­чо­ра вве­че­рі Ар­мі­тедж ви­су­нув го­лов­ну те­зу: «У ра­зі як­що Ук­ра­ї­на ру­ха­ти­меть­ся до ви­бо­рів у жов­т­ні—2004 чес­но, від­к­ри­то, без за­ля­ку­вань ЗМІ, то ми по­вер­не­мо­ся до рів­ня вза­є­мин, які ми уяв­ля­ли со­бі, ко­ли Ук­ра­ї­на ста­ла не­за­леж­ною... На­ші вза­є­ми­ни не бу­дуть прог­но­зо­ва­ни­ми і ста­біль­ни­ми, як­що Ук­ра­ї­на не про­де­мон­с­т­рує від­к­ри­ті, де­мок­ра­тич­ні ви­бо­ри».

Києву вже давно натякали натовці — впливові й не дуже, «старі» і «нові» — на те, що не варто очікувати схвального ставлення стамбульського саміту Альянсу до намірів України приєднатися до плану дій щодо членства (такий план узгоджується з державою, яка вийшла на стартову пряму до повноцінного членства в НАТО). Востаннє яскравим підтвердженням незмінності такої позиції блоку став виступ керівника неурядової організації «Американський комітет НАТО» Брюса Джексона в ефірі програми «Саме той» на Першому національному телеканалі. Україна не може розраховувати на рішення про просування до НАТО під час стамбульського саміту, який відбудеться у квітні, — такою була основна теза американського політолога.

23—24 березня очікується візит до Києва міністра закордонних справ Грузії Тедо Джапарідзе. Це буде перший офіційний візитер до нашої країни від нової влади Грузії. Чому ж до Києва, міста своєї студентської юності і столиці країни-стратегічного партнера, не їде президент Михайло Саакашвілі? Адже він відразу після перемоги «трояндової революції» називав Україну в списку держав, які він у разі обрання президентом відвідає у першу чергу.

Учора, коли в Україні стояла ніч, Державний департамент США вдарив по офіційному Києву гнівною заявою з приводу закриття радіо «Континент». «З великим занепокоєнням ми спостерігаємо за спробами української влади обмежити доступ громадськості до незалежної інформації, закриттям радіо «Континент» та зняття з ефіру радіо «Свобода», «Голосу Америки» та інших міжнародних радіомовлень, — це рядки із заяви речника Держдепу Річарда Баучера, розміщеної на сайті цієї інституції. — Це напад на демократію. Йдеться про дуже серйозну справу в рік виборів в Україні, коли потреба інформації з різних джерел є як ніколи необхідною». Резюме заяви Держдепу: «Українська влада повинна зупинити свою безперервну кампанію проти незалежних медіа, що прямо суперечить висловленим бажанням України до демократизації та більш тісного наближення до євроатлантичної спільноти», і в цьому ключі слід «негайно дозволити радіо «Континент» поновити мовлення».

Сьогодні Леонід Кучма — у Берліні. Німецько-українські урядові консультації — це зазвичай доволі рутинні зустрічі. Втім нинішні консультації, що стали, власне, доброю нагодою Президентові Кучмі виїхати у Велику Європу, мають інакшу, більшу вагу. Л. Д. давно не був у зоні ЄС (останній раз його приймав з візитом Сильвіо Берлусконі, італійський Прем'єр з неоднозначним реноме). Тому вельми важливо, що скажуть європейські гранди. Хоча напередодні берлінської зустрічі здається, що реакція на українського Президента в Берліні буде такою ж, як і у Варшаві: схоже, Шредер дивиться на Кучму так само, як і Кваснєвський, — як на постать, котра завтра кане в політичну Лету, але від котрої сьогодні залежить, хто прийде завтра з тих, із ким доведеться вести розмову Німеччині та Європі в подальшому. Тому всі оглядачі пророкують, що найгарячіший інтерес німецького керівництва під час сьогоднішніх розмов буде сконцентровано на конституційній реформі і бажанні почути гарантії від нашого «гаранта», що на виборах і після них усе буде «гут», прозоро, прогнозовано, демократично.

СБУ вивчає питання перебування в Україні кандидата у президенти Російської Федерації Івана Рибкіна. Про це позавчора під вечір повідомила «Інтерфаксу» прес-секретар голови Служби Марина Остапенко, пояснивши, що прискiплива увага до недавнього зникнення Рибкіна, а потім його таємничої появи в Києві пов'язана, «зокрема, і з численними суперечливими заявами самого Рибкіна про його перебування в Україні».

Почнемо з правди. Вона визначилася в тих місцях, де залягає спільність українського та польського бізнес-інтересів. Так, під час позавчорашніх переговорів у Варшаві Леонід Кучма та Олександр Кваснєвський вирішили, по-перше, спільно здобувати контракти на відбудову Іраку, по-друге, тягнути нафтогін «Одеса—Броди» до Плоцька і далі, в Західну Європу, створивши для цього міжнародний консорціум.

Учора Президент Леонід Кучма з одноденним робочим візитом побував у Варшаві, компенсувавши таким чином дефіцит спілкування зі своїм польським колегою Олександром Кваснєвським, зустріч із яким попередньо було домовлено на 19 січня (однак тоді українська сторона перенесла консультації). Тем для консультацій накопичилося чимало, а деякі навіть актуалізувалися, як, наприклад, продовження гілки нафтогону «Одеса—Броди» до Гданська — після недавнього рішення українського уряду про доцільність використання цього трубопроводу для транспортування нафти на захід. «Одеса—Броди—Гданськ» стала найпредметнішою темою у вчорашніх президентських перемовинах. Крім того, як повідомила учора вранці Олена Громницька, прес-секретарка Президента України, Леонід Кучма та Олександр Кваснєвський планували до обговорення проведення Року Польщі в Україні (він стартує 30 березня), співробітництво польських та українських контингентів у Іраку та бізнес-співпрацю у відновленні Іраку, прикордонне співробітництво. Очевидно, що темою варшавських переговорів стали й наслідки для України вступу Польщі в Євросоюз, де-юре з 1 травня, про що вчора анонсував журналістам радник Кваснєвського з міжнародної політики Анджей Майковський. Учора надвечір, коли це число «УМ» готувалося до друку, обидва президенти планували провести прес-конференцію.