Учора — на четвертий день, коли «Молодість» переступила екваторну лінію 41–го сезону, — фестиваль увійшов у найактивнішу фазу.

Наступного року маестро виповниться 80. У такому віці й у такому статусі він має право говорити все, що думає, — здебільшого Гоффман цим і користається (наприклад, обговорюючи у неділю на прес–конференції аспекти польської історії початку ХХ століття, на додачу до запальної промови режисер показав усім відомий промовистий жест «А ось вам..!»).

Зустрітися з Іваном Драчем, перекинутися кількома фразами щодо «політичної ситуації у світі», а то й подискутувати на цю тему — не є неможливим, на відміну від деяких представників покоління 60–х в Україні. Здається, він відвідує усі більш–менш важливі політичні й культурні заходи, входить у представницькі ради й комітети — тобто, одного дня задавши собі темп руху, дотримується його беззастережно. Хоча бурхлива громадська активність поета, драматурга, перекладача, депутата не зажди була запорукою позитивного оцінювання його дій: Івана Драча називають конформістом і (довелося наткнутися і на таке визначення) «майже дисидентом». Щодо даної розмови мені, чесно кажучи, найменше йшлося про політичну оцінку, хотілося більше отримати світоглядних відчуттів бувалого аксакала, ставлення до того, що відбулося й що незмінно циклічно повторюється в Україні, з ретроспективи літ. Погода (останній осяйний день бабиного літа) й обставини (зустріч відбувалася у сквері біля Театру Франка, де за кілька годин мав розпочатися творчий вечір–концерт Богдана Ступки) якраз сприяли таким намірам.

Про особливості святкування Дня Академії у НаУКМА знає кожен, начуваний зі штибом студентського життя в Києві: «брюхи», куліш, вулична вистава, фаєр–шоу і запальна дискотека. Цьогоріч же спудейський карнавал, приурочений до 20–річчя відродження закладу, доповнять соціально важливою акцією — доброчинним концертом «Об’єднуємося заради життя!». Перший концерт відбудеться сьогодні — 12 жовтня, о 18:00 в актовій залі Культурно–мистецького центру НаУКМА (вул. Іллінська, 9) — за участі таких гуртів як «Друга ріка», Dazzle Dreams, «Нумер 482», Pur:Pur, Ride the Subway. Музиканти закликають нас не бути байдужими і долучитися до збору коштів на лікування могилянців — Жені Ангела, Наталі Мурашко і Наталі Тарасової. Ціна питання у даному випадку — 50 грн. за можливість стати пліч–о–пліч з українськими рок–гуртами у доброчинній справі й задуматися над тим, що, можливо, наступного разу тобі також знадобиться допомога.

Такий ажіотаж навколо творчого вечора останнім часом Театр Франка переживав на початку цього року — під час презентації роману Ліни Костенко «Записки самашедшего». Продаж квитків на «Концерт №70 від Ступки» розпочався першого жовтня, і вже за кілька днів, зважаючи ще й на те, що ціна була досить демократичною (150—500 грн.), їх розібрали. Звісно, значна кількість місць на ювілейний вечір знаменитого актора буде зайнята друзями, колегами, високопоставленими гостями і спонсорами (наприклад, генеральним партнером ювілейних заходів є група компаній Дмитра Фірташа GROUP DF).

«Симпатично» — це перша реакція на фільм Вуді Аллена «Опівночі в Парижі» (Midnight in Paris). Як чашка кави і свіжий круасан, він тонізує й дає позитивний заряд на цілий день, тому хочеться рекомендувати дивитися цей фільм зранку — у будні з колегами, а у вихідні з коханими (незважаючи на назву фільму й те, що всі чудеса з головним героєм відбуваються вночі). Тоді здоровий коктейль із самоіронії, любові й дещиці наївності допоможе вам прожити ще один повний задоволення день.

Вихід нового фільму цього знаменитого іспанця — завжди подія, незважаючи на те, чи прихильники його кіномови, вийшовши із залу, захлинатимуться від захоплення, а чи знічев’я знизуватимуть плечима. Останній фільм режисера, що з’явився в українському прокаті, схоже, належить до другої категорії. «Шкіру» (а це екранізація роману Твєррі Жонке «Тарантул») не відзначили на Каннському кінофестивалі, іспанська кіноакадемія не номінувала її на «Оскара», але все ж ця картина входить до списку «Треба подивитися».

Свою 41–шу осінь зустрічає старожил українського фестивального руху — МКФ «Молодість». Як повідомив учора на прес–конференції генеральний директор кінофоруму Андрій Халпахчі, «Молодість» прийде до Києва 22—30 жовтня. Планується, що урочисті частини фестивалю пройдуть у Жовтневому палаці, тоді як незмінним залишається фестивальний центр — це кінотеатр «Київ», інші локації — кінотеатри «Жовтень», «Кінопанорама», «Київська Русь», культурно–освітній центр «Майстер клас».

Він працював над такими популярними діснеївськими мультфільмами 90–х, як «Русалонька», «Красуня і чудовисько», «Аладдін», «Король Лев». Зібравши всі знання на кращих американських студіях — Disney, DreamWorks, Warner bros, — Макс Ховард створив власну консультаційну групу і як досвідчений гуру допомагає меншим студіям по всьому світу створювати власні анімаційні проекти.

В Україну Макс Ховард потрапив як спеціальний гість анімаційного фестивалю «КРОК», під час якого має дати майстер–класи на теми «Акторство в анімації», «Сюжет в анімації» та «Продюсування фільмів». І поки він ділиться цими знаннями з вибраним колом на «кроківському» пароплаві «Принцеса Дніпра», «УМ» передає ширшій аудиторії його міркування й певні знання, записані під час ексклюзивного інтерв’ю.

У серпні «УМ» радісно анонсувала, що ХІІ Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики «Червона рута» відбудеться! Заплановано дійство було на 21—25 вересня у Чернівцях, де, власне, легендарна подія і зародилася. Проте не так сталося як гадалося. Спливають у небуття 20–ті числа вересня, а у Чернівцях ніякого музичного перформенсу не спостерігається. Виявляється, проведення фестивалю відтермінували на два місяці. За останньою інформацією, «Червона рута» відбудеться 17—20 листопада вже в Києві. Виконавчий директор фестивалю Мирослав Мельник у розмові з «УМ» зазначив, що причиною змін стала тривала бюрократична процедура, оскільки у бюджет «Червоної рути» закладено тільки державне фінансування. «Чому ми перенесли дати з вересня? По–перше, у плані роботи Міністерства культури цього заходу на третій квартал не було. По–друге, якщо ми отримуємо бюджетне фінансування, то це означає, що треба проходити тендери, а це займає час», — пояснив Мирослав Мельник. До Києва фест переїде знову–таки через фінансові питання: так вдасться зменшити видатки на конкурсантів та технічне обладнання.