У травні, напередодні Євро–2012, торговці пресою вийшли під стіни мерії з вимогою залишити їм право реалізовувати періодику в підземці. Тоді КП «Київський метрополітен» видало заборону на будь–яку торгівлю з яток у підземці, починаючи з 1 травня. Мотивували таке рішення бажанням показати іноземним уболівальникам метрополітен чистим і красивим, без стихійних торговців. Відтак на розкладки з пресою, розмiщенi в метро, вивісили чорні «похоронні» стрічки, а частина розповсюджувачів вийшла під мерію з вимогами відмінити заборону на продаж газет і журналів.

Нечесну передвиборчу гру на території 223 виборчого округу столиці розпочав цього тижня Валерій Лебедівський. Нардеп четвертого скликання, колишній «нунсівець», а тепер — позапартійний кандидат–мажоритарник, видає себе за представника ВО «Батьківщина».

Коротко нагадаємо історію цієї справи: у вересні 2007 року в місті Жашкiв, що на Черкащині, стався прикрий випадок. Завідувачка дитсадка Валентина Василівна Македон, мати дружини Вадима Колесніченка Лілії Македон, під час сварки «скрутила» виховательку Хрущ Галину та влила їй у горло нашатирного спирту. Внаслідок цього жінка зазнала опіків дихальних шляхів та стравоходу ІІ ступеня. Сварка сталася після того, як вихователька обвинуватила доньку Македон у тому, що та не виконує свою роботу. Чотири судові інстанції визнали тещу одіозного політика винною. Однак після приходу до влади «регіоналів» терези Феміди почали хилитися на бік обвинуваченої — тещу Колесніченка виправдали. І навіть коли почалася апеляція, Валентина Василівна отримала винятковий привілей — суд провів виїзне засідання за місцем її проживання.

Зараз триває апеляція, однак засідання постійно переносили то через хвороби, то через відпустки суддів. Захист наполягає: справу навмисне затягують. Однак минулого тижня суд таки відбувся. Продовження цієї історії — в матеріалі «УМ».

Закінчення.

Початок — в «УМ» від 5 жовтня

Частина Оболонського району, округ 217
Від «Батьківщини» тут балотується Олександр Бригинець, відомий громадський активіст, письменник і продюсер, захисник старовини та голова Комісії Київради з питань культури і туризму. Причому з реальними шансами на перемогу. Головним конкурентом БЮТівця є самовисуванець Ігор Вільдман — бізнесмен і заступник міністра екології й природних ресурсів. При цьому від Партії регіонів офіційно балотується «громовідвід» — Юрій Годунов. У ніші Бригинця працюють політолог Вадим Карасьов (із партії «Єдиний центр»), «УДАРівець» Юрій Крикунов та відомий у минулому плавець Денис Силантьєв, який розгорнув на окрузі активну громадську діяльність і організував наймасовішу ранкову зарядку.

Столиця України завжди була певним «барометром» усіх українських виборів. Явка виборців у Києві майже завжди збігається з явкою по всій Україні. Симпатії киян, як правило, відповідають (і водночас немалою мірою визначають) спрямованість парламентської більшості. То що ж відбувається на виборах у 13 київських округах на виборах–2012, коли половину Верховної Ради формуватимуть депутати–«мажоритарники»? По–перше, кількість бажаючих отримати мандат у Києві зашкалює, а по–друге...

Парадокс, але при тому, що столичний електорат є незмінним прихильником націонал–демократичних, патріотичних сил, може статися, що перемогу ледь не в усіх округах здобудуть кандидати, наближені до нинішньої влади. Причин для того ми знайшли три. По–перше, Партія регіонів робить ставку на самовисуванців, які переважно позиціонують себе як «незалежні», але насправді реалізують проект, очолюваний головою адміністрації Президента Сергієм Льовочкіним, що має на меті створення у ВР провладної більшості — можливо, навіть у 300 iз гаком голосів. Аби відвести підозри від цих «незалежних», ПР багато де ставить своїми офіційними кандидатами невідомих і непрохідних людей.

По–друге, опозиція, яка мала реальні шанси «взяти Київ», завела своїх «важковаговиків» до партійних списків, лишивши мажоритарні округи слабшим висуванцям. Слушним є зауваження, озвучене в коментарі «УМ» політологом Олександром Палієм: «У столиці ситуація дуже ризикована. Не висуваються сильні кандидати в тих округах, на які точно мітить влада, — наприклад, округ секретаря Київради Галини Гереги. Натомість іде робота провладних «гречкосіїв». Деякі з них взяли «нову моду» — нахабно називатися... «єдиними кандидатами від опозиції». Щоб іще більше заплутати виборця.

І третій момент: у той час, як провладні опоненти задобрюють бабусь продпайками, ремонтують під’їзди й ставлять дитячі майданчики, представники демократичних сил забирають голоси один у одного. Переважно конкуруватимуть люди Віталія Кличка та Об’єднаної опозиції, які так і не узгодили спільних кандидатів.

«УМ» проаналізувала претендентів на мандати по столичній «мажоритарці». У цьому номері — Лівобережна частина Києва.

«Банда перевертнів у погонах» чи спроба прокуратури помститися неконтрольованому відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків? Житомирський райсуд розглядає справу колишнього начальника обласного відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Сергія Дзюбенка та його підопічних. Підсудним інкримінують перевищення службових обов’язків, збут наркотичних речовин, вимагання грошей для відкупу від кримінальних справ. Підполковник Дзюбенко, за час свого керівництва нагороджений більше двох десятків разів, наполягає, що справа повністю сфальшована. Після нещодавньої публікації матеріалу на цю тему ми вирішили ще раз докладно дослідити історію з «наркоборцями» та знайшли багато «але». Причому на користь як підсудних, так і обвинувачення.

Інцидент між журналісткою видання «Кореспондент» Ксенією Карпенко та намісником Києво–Печерської лаври і депутатом–«регіоналом» Київради владикою Павлом (Лебедем) стався у понеділок. Як тоді заявила журналістка, у відповідь на її прохання дати коментар стосовно шикарного життя священиків владика повівся вкрай неадекватно: «Я підійшла до одного з церковнослужителів і повідомила, що хочу отримати відповідь на своє запитання. Мене попросили почекати до третьої години. Скоро вийшов владика Павло, запитав, чого я хочу. Коли я назвала тему матеріалу, відповів, що нічого не боїться, і чомусь завів розмову про аборти. Я вийняла свій телефон, аби ввімкнути на ньому диктофон для запису розмови. Але він почав викручувати руки, забрав його і віддав молодому дияконові. Той передав телефон чоловікові, що сидів у «Мерседесі». На мої прохання повернути не реагували, відкинули до лавки, а той диякон порадив по телефон прийти на наступний день».

Чергових героїв реклами Партії регіонів — усміхнених і щасливих від «покращення» — «Україна молода» знайшла на іноземних сайтах. Після того як інтернет–користувачі «засікли» персонажів білбордів — сім’ю над написом «Від стабільності — до добробуту» — в американській фотобазі Shutterstock.com, ми виявили ще дві «покращені» родини з іноземною пропискою.

Учора близько чотирьох сотень людей прийшли вранці до міськради передовсім з вимогою не вводити в Києві «регіональної» російської мови. Громадськiсть збурила інформація про те, що на сесії 20 вересня «регіонали» нібито планували поставити на голосування питання двомовності у столиці.

Схоже, правляча партія, попри запевнення у подоланні руїни, відродженні та стабільності, не змогла знайти в Україні родину, яка б наочно проілюструвала всi ці гаразди.