Не встигли вщухнути пристрасті навколо кадрових призначень у заповіднику «Києво–Печерська лавра», як знову розгорівся скандал навколо музею «Київська фортеця». Директора «Фортеці» В’ячеслава Кулініча, відомого своєю принциповою позицією щодо збереження цілісності музейного комплексу, на територію якого (самий центр Києва!) ще за Леоніда Черновецького міська влада неодноразово позирала ласим оком, звільнили з посади 17 лютого. Проте Кулініч оскаржив відповідне рішення голови управління культури КМДА Світлани Зоріної як незаконне, адже наказ про його звільнення вийшов тоді, коли директор перебував на лікарняному.

Яким чином сприймати демонстрації на захист української мови — як точку кипіння, після якої почнеться мобілізація народних мас супроти знахабнілої владної верхівки, чи лише як один із етапів «підігріву» народного гніву? Народний депутат кількох скликань, багаторічний в’язень радянських тюрем Степан Хмара вважає: революція рано чи пізно буде. І ті, що вгорі, так чи інакше дограються.

Утім у Хмари є закиди не лише на адресу влади — він має запитання й до опозиції. Після того, як законопроект про засади мовної політики пройшов перше читання, опозиція божилася: ляже кістьми, аби не допустити ухвалення в остаточній редакції. Але масштаб «красоти ігри» опозиціонери недооцінили, кістьми не лягли. На відчайдушні кроки — кинутися в президію, спробувати себе в голодуванні — спромоглися одиниці. Випробовуючи міцність лобів на одних граблях, опозиція наступає й на інші. Наступні вибори — нагода змінити владу. Але узгодження списків і кандидатів відбувається таким чином, що нинішня влада може залишитися на насидженому місці. Хоча шанс — він є завжди.

Українські політики винесли свої «розборки» на рівень Страсбурга. Члени української делегації у складі комітету парламентського співробітництва «Україна—ЄС», котрі входять до складу більшості у Верховній Раді, достроково покинули засідання комітету. Демарш трапився під час обговорення заяви та рекомендацій комітету, котрі, зокрема, стосувалися судових процесів стосовно Юлії Тимошенко та Юрія Луценка.

Колишній міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, який полюбляє емоційні висловлювання, вчора «нарвався» на зауваження судді. Перепалка між підсудним і служителем Феміди відбулася на засіданні Печерського суду у справі про незаконне стеження. Під час допиту одного зі свідків Луценко закинув прокуророві, що той нечітко формулює юридичні терміни. Представник обвинувачення обурився, чому екс–міністр його перебиває. Почалася суперечка, під час якої Луценко і сказав, що прокурори «ні хріна не знають».

Горезвісний проект про засади державної мовної політики розглядатиметься у другому читанні на найближчому засіданні парламенту, 19 червня. Про це заявив один з авторів проекту, «регіонал» Сергій Ківалов. «До 19 червня — другого голосування за законопроект — є час для внесення своїх пропозицій», — зазначив народний «підрахуй» України.

Партія влади намагається створити законодавчу базу для фальсифікації виборів. Саме так опозиція оцінює проект змін до закону про вибори народних депутатів, зареєстрований у Верховній Раді. Голова фракції «БЮТ–Батьківщина» Андрій Кожем’якін вважає, що розглядати цей законопроект — усе одно що відкрити ­скриню Пандори, яка покладе початок паралізації парламенту.

Не встиг Володимир Путін утретє заступити на пост президента Росії — а українські колеги вже взялися оббивати кремлівські пороги. Вчора у Москві побував Віктор Янукович. Формально глава держави їздив на неформальний саміт Співдружності Незалежних Держав, а насправді мав пріоритет — зустріч із російським колегою.

На парламентських виборах–2012 у Партії регіонів буде на одного опонента менше — через те, що партії «Батьківщина» та «Фронт змін» остаточно вирішили балотуватися спільною командою. Презентацію такої угоди вчора в Києві провели лідер «ФЗ» Арсеній Яценюк і «права рука» Юлії Тимошенко Олександр Турчинов. Саму ж угоду підписано Яценюком і Тимошенко (є версія, що негласним куратором цього проекту є Віктор Медведчук). Леді Ю, хоча й перебуває за ґратами, залишається лідеркою ВО «Батьківщина» та намагається впливати на політичні процеси в Україні. Пропозиції та підписи вона передає з Качанівської колонії через адвоката Сергія Власенка.

Керівник МВС Віталій Захарченко вирішив оригінальним способом відмежуватися від звинувачень у політичній заангажованості. Він використав за аргумент кількість кримінальних справ, порушених щодо посадовців протягом 2011—2012 років (Захарченка призначили міністром у листопаді). Виявилося, що найбільше «криміналу» порушено проти представників Партії регіонів. У оглядачів є два міркування з цього приводу. Або Янукович—Захарченко вирішили «вмити руки» від політичних переслідувань, на які скаржиться опозиція. Або ж вони почали братися за «своїх», «донецьких».

Введення в дію антикорупційного закону знову відкладено. Народні депутати від Партії регіонів домоглися «замороження» однієї з ключових статей закону, який було ухвалено влітку минулого року, — про заповнення розширених декларацій, що передбачали звітування про дорогі витрати і коштовні подарунки. Учора Конституційний Суд оприлюднив рішення у справі про відповідність Конституції пункту 2 прикінцевих положень закону. Його вердикт: положення не відповідає Основному закону. Таким чином, народні депутати підуть на вибори–2012 без «вивертання кишень» і звітуватимуть через застарілі бланки декларації. А багато­страждальна норма закону діятиме вже для наступного складу ВР.