Терористи керуються не християнськими цінностями, а гріховними пристрастями

15:31, 26.08.2024
Терористи керуються не християнськими цінностями, а гріховними пристрастями

Митрополит Епіфаній на місці влучання ракет російських терористів. (Фото ПЦУ)

Сьогодні українцям вчергове доводиться дослухатися до вибухів і, переховуючись в укриттях, відстежувати маршрути російських ракет в офіційних каналах.
 
Цей день міг би бути звичайним понеділком – вихідним після Дня Незалежності. Батьки із дітьми насолоджувалися би останніми літніми прогулянками перед початком навчального року.
 
Але країна-терорист, країна-агресор, країна-вбивця позбавила нас цієї можливості. Чи не щоденно стаємо свідками – і жертвами – терору. Нам доводиться прокидатися під вибухи, хвилюватися за своїх рідних і близьких, з острахом читати новини про обстріли і жертв.
 
Третій рік повномасштабного вторгнення, одинадцятий рік російсько-української війни.
 
У самій суті своїй тероризм є явищем, що не може бути виправданим. Адже це свідоме вбивство, тортури заради якоїсь начебто «вищої» мети. Та про яку «вищу мету» може йти мова, коли агресор нехтує найбільшою цінністю – людським життям?
 
Терористи керуються не християнськими цінностями, не принципами моралі, але пристрастями: гнівом, заздрістю, нечутливістю, страхом, ненавистю… Ці пристрасті поневолюють їх і вводять у гріх.
 
І можна знайти виправдання терору в тому, що агресор начебто не відає, що творить, і за нього нібито діє гріх.
 
Зовсім навпаки – адже завданням будь-якої людини є духовне вдосконалення й опір пристрастям. Не можна потурати терористам, мовчати про акти терору, і тим паче бути байдужими – бо байдужість є плідним добривом для зла, яке живиться нею і зростає на ній.
 
І нині, коли ми протистоїмо країні-терористу, імперії зла, яка щоденно руйнує наші будинки, вбиває наших братів і сестер, найперше, що ми маємо протиставити злу – нашу єдність, силу та любов.
 
Любов є руйнівною для зла, адже той, хто любить, не може бути байдужим. Доки ми любимо, ми допомагаємо одне одному, підтримуємо одне одного, плекаємо найкраще в собі та захищаємо своїх ближніх.
 
І коли ми справді прагнемо зупинити країну-терориста, ми маємо озброїтися дієвою любов’ю. Любити – і діяти. Вся міжнародна спільнота має дієво протистояти кремлівському тирану, його послідовникам і виконавцям злочинних наказів людиноненависницької ідеології «русского міра», що несе пряму загрозу, зокрема і ядерну, не лише Україні, а й всьому світові. 
 
Боже, допоможи нам зупинити це зло і захисти дітей Твоїх!
 
  • Поминання предків: давнє й сьогодення

    Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>

  • Музичний діалог батька і доньки

    У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>

  • Після теракту на Голосієві: про право на зброю та відповідальність поліції

    Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>

  • Майбутнє України народжується у самому горнилі війни

    Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>