Великдень єднання нас, українців, у кожен третій четвер травня вдяганням національного одягу є, без перебільшення, справжнім святом уже понад півтора десятка років.

Наприкінці 2015-го в інтернеті з’явилися перші аматорські списки книжок про нинішню російсько-українську війну: близько 400 назв, об’єднаних єдиним параметром — акцентованою згадкою про цю війну.

Вдруге з осені минулого року до Києва приїздив відомий польський режисер Ґжеґож Яжина.

«Андріївський узвіз. Ліхтар. П’єро» — так вирішили назвати в Київському академічному театрі «Колесо» виставу, створену спільно з Херсонським театром імені Миколи Куліша.

Торік «Фоліо» перевидало — здається, вшосте — роман Франца Кафки «Замок» (у тому самому перекладі Наталки Сняданко від 2006-го).

Ніколи для росії, яка намагається колонізувати Україну понад 300 років, а тепер веде повномасштабну війну, культура не була поза політикою — ні за царів, ні за тоталітарного правління у так званому радянському союзі, насильно скріпленому кров’ю незалежності інших народів.

У Києві 7 травня зіграють унікальний концерт: у Національній філармонії відбудеться українська прем’єра твору «Листи до друзів» одного з найвидатніших композиторів сучасності з Грузії Гії Канчелі.

Український письменник-шістдесятник Валерій Шевчук пішов з життя сьогодні, 6 травня, у віці 85 років.

Українська класика все частіше набуває на театральних сценах форм, які цікаві найперше поколінням міленіуму і зумерів.

З приходом до влади Дональда Трампа турбулентність у світі зашкалює.