Вшанування чи обов'язок?

23.08.2007
Вшанування чи обов'язок?

У центрі подій дебютант «молодіжки» В'ячеслав Шарпар. (Фото Олександра ЗАДИРАКИ. )

                Після повернення з арабського відрядження у «Динамо» Валерій Лобановський висловлював щире здивування з порожніх трибун на домашніх матчах київської команди. Футбол, як і театр, неможливий без глядача, переконував великий тренер. У вівторок ми побачили, що пам'ять уболівальників у столиці, про яку так палко казав на відкритті Меморіалу Лобановського президент ФФУ, вимірюється лише невеличкою аудиторією на стадіоні, який носить ім'я найвидатнішого українського тренера. Думається, даремно публіка ігнорує завжди цікавий процес створення команди із «зірочок», які ще лише роблять перші спроби спалахнути.

 

                Головний тренер молодіжної збірної України Олексій Михайличенко свого часу п'ять років провів у дублі, перші ніж заграти в «основі» «Динамо». Зате потім встиг за один 1988-й рік спалахнути двічі, ставши віце-чемпіоном Європи та олімпійським чемпіоном у складі союзних збірних. Нині Олексій Олександрович досить сміливо надає шанс молодим гравцям. Ось і цього разу у півфінальному матчі з переможцями минулорічного Меморіалу — ізраїльтянами — дебютували відразу три гравці: Морозюк, Лисенко та Шарпар. Останнього тренерський штаб примітив давно, але остаточно у його здібностях переконався під час матчу В'ячеславового «Нафтовика» з «Чорноморцем».

                Загалом ситуація, що б там не казали у штабі національної збірної, після введення ліміту на легіонерів вже змінилася бодай на молодіжному рівні. У команді цього скликання півскладу має стабільний досвід матчів вищої ліги. На жаль, не взяла у спадок від своїх попередників нова команда Михайличенка лише надійність у захисті. Звісно, можна посилатися на відсутність травмованого ще у березні Ігоря Коротецького, якого фахівці називають основним центральним захисником. Дмитро Чигринський був у заявці «молодіжки», бо «заслання» з національної команди останніми гольовими помилками у кожній грі заслужив. Але, як сказав після матчу тренер, лікарі «Шахтаря» знайшли у нього ушкодження, тому він не грає на Меморіалі. Тож не дивно, що початок гри вималював очевидну незіграність трьох динамівських захисників з донецьким «опорником» Полянським.

                Початок безладу, утім, поклав «гірняцький» голкіпер, який не має місця в «основі» свого клубу. Богдан Шуст вже у дебюті двобою, вибиваючи м'яч у поле, влучив у ізраїльтянина, від якого «круглий» і влетів у ворота. Веселий початок продовжили два виходи сам на сам ізраїльтянина Азріеля. У першому випадку той був неточним, а у другому — Богдан врятував команду. Найцікавіше, що у нашій збірній при цьому вимальовуються досить-таки гарні перспективі в атаці. Враження не зіпсували й сім замін Михайличенка у перерві.

                Обидва варіанти дуже цікаві своєю швидкісною технікою та вмінням створювати моменти. Залишилося навчити гравців переходу з атаки до захисту та нашому традиційному — реалізації гольових моментів. Скажімо, дуже талановитий дніпропетровець Костянтин Кравченко у другому таймі загубив кілька шансів відзначитися. Не зміг ще у першому таймі засвітитися на табло й Ярошенко, який пенальті (заробив його, до речі, новачок Шарпар) пробив дуже легко для голкіпера гостей. Саме Левіта є, вочевидь, основним героєм матчу, бо витяг чимало важких м'ячів. А ось Микола Морозюк своїм шансом скористався не до кінця. У середині другого тайму саме він таки зрівняв рахунок, але й він же був єдиним, хто схибив у серії 11-метрових, через що сьогодні у фіналі знову гратимуть ізраїльтяни. Їхніми суперниками стануть серби, які замінили в минулорічному квартеті білорусів і, зігравши з представниками Молдови внічию 1:1, також були більш щасливими у футбольній лотереї на стадіоні імені Банникова.

                Після матчу Олексій Михайличенко визнав очевидне, що молоді хлопці грали з великим бажанням перемогти, повністю домінували, але змогли відзначитися лише раз. Цей спокій тренера не може не сподобатися, адже справді потенціал помітно неприхованим оком. Додайте до цього ще Чигринського, Коротецького, Гладкого та Фоміна, й наші перспективи у відборі до Євро-2009 виглядають обнадійливими. 

 

ТАБЛО

Меморіал Лобановського.

Півфінали

Сербія — Молдова — 1:1 (пен. — 7:6)

                Голи: Петрович, 30 — Писла, 88

Україна — Ізраїль — 1:1 (пен. — 4:5).

                Україна: Шуст, Полянський (Зелді, 46), Допілка, Чижов (Кравченко, 46), Федорів, Мандзюк, Яковенко (Морозюк, 46), Ярошенко (Олійник, 46), Лисенко (М. Пашаєв, 46), Шарпар (Антонов, 46), Прийомов (Степаненко, 46).

                Голи: Морозюк, 77 — Шехтер, 4

                Нереалізоване пенальті: Ярошенко, 38 (У)

                Пенальті забили: Кравченко, Олійник, Антонов, Зелді — Габай, Азріель, Ган, Натчо, Шехтер.

                Пенальті не забив Морозюк (вище воріт).