Представник право-консервативної партії «Союз за народний рух», екс-міністр внутрішніх справ Франції Ніколя Саркозі набрав 31,11 відсотка голосів виборців, висуванка Соціалістичної партії Сеголен Руаяль — 25,84 відсотка. Такі попередні офіційні дані, оголошені вчора рано вранці за результатами підрахунку ста відсотків бюлетенів. (Непорахованими лишилися незначні «скриньки» із закордонного виборчого округу, а також так званих «заморських територій» — уламків колишньої імперської слави Франції, які зараз є територіально-адміністративними одиницями країни. Загалом це близько 820 тисяч голосів). Остаточні дані буде оголошено 25 квітня.

Президент Румунії Траян Басеску, якому парламент минулого четверга оголосив імпічмент, відмовився добровільно скласти свої повноваження. Таким чином, відповідно до Конституції, долю Басеску має вирішити референдум. Найбільш імовірною датою референдуму вважають неділю, 20 травня. Якщо народ погодиться з рішенням парламенту, то через два місяці після референдуму мають відбутися дострокові президентські вибори, якщо ні — Траян Басеску залишиться «гарантом» до кінця визначеного терміну — 2009 року. Басеску, який є найпопулярнішим політиком Румунії, має всі шанси заручитися підтримкою народу на референдумі, якщо... Якщо явка виборців перевищить 50 відсотків.

Провально, попри всі оптимістичні прогнози та урядові «сигнали», закінчилася спроба залагодити російсько-польську «м'ясну війну». Переговори провадили єврокомісар Маркос Кипріану та міністр сільського господарства РФ Олексій Гордєєв. Ембарго на ввезення польського м'яса до Росії діє вже близько 16 місяців. Ці санкції мали виразний політичний підтекст і спричинили до поглиблення кризи у стосунках між Росією та Польщею, яка розпочалася незабаром після Помаранчевої революції. У відповідь Польща заблокувала підписання нової угоди про партнерство між Росією та ЄС. І так виглядає, що брак порозуміння у справі імпорту польського м'яса впливатиме і на перебіг саміту Росія—ЄС, запланованого на 18 травня. Тож нинішня чергова спроба порозумітися виявилася марною, незважаючи на те, що Варшаві вдалося довести, що «погане» м'ясо було не лише польського виробництва, а й транспортувалося до Росії навіть не через польський кордон.