Ірпінь—Копенгаген—Київ
Ця історія майже містична. Неймовірний збіг обставин сприяв створенню цього проєкту, присвяченого сміливості та стійкості українців. >>
При всій численності тостів, що виголошуються за новорічним столом, віднайти серед них по-справжньому оригінальну підводку до традиційного «Будьмо!» досить проблематично. Бажаючи один одному здоров'я, щастя, удачі, ми, наприклад, майже завжди забуваємо про цікаву роботу. Яка, власне, також є складовою щастя. Але є люди, для яких робота — взагалі поняття життєво необхідне, вони без неї можуть просто зачахнути. Це митці, яких хлібом не годуй — дай самоствердитися на сцені чи в кадрі. У рік Свині наші співрозмовники готуються до активної роботи і налаштовані отримати від цього процесу максимум задоволення.
Режисерові Дмитру Богомазову доведеться приміряти на себе образ Фігаро. Того, який то тут, то там. Оскільки рік 2007-й для нього обіцяє бути надактивним. Ось-ось він запросить театралів на прем'єру до свого театру «Вільна сцена» — цього разу Богомазов вирішив трішки «розім'ятися» на сучасній німецькій драматургії.
«П'єса називається «Жінка з минулих часів», — розповідає режисер. — Це буде досить складна вистава, з використанням медіа-технологій. Спектакль із медіа-технологіями я роблю вперше». Паралельно у Богомазова — великий мистецький проект зі шведами, в якому беруть участь країни, розташовані навколо Північного та Чорного морів: Туреччина, Росія, Україна, Грузія, Румунія, Болгарія, Англія, Швеція, Франція, Норвегія, Голландія... «Шведи є організаторами, а я свій під-проект у цьому мега-проекті роблю з англійцями, — пояснює Богомазов. — Українська складова у цій роботі — «Вільна сцена» та Одеський театр. Презентація проекту відбудеться у квітні в Одесі». Плюс до всього, Богомазов має певні творчі «затравки» в Росії — його запросили поставити виставу в обласному театрі міста Перм. І це ще не все! «Незабаром приступаю до репетицій у Театрі драми і комедії, — продовжував вражати своїми планами Дмитро Богомазов. — Тільки ось що саме беру до роботи — розповім вам трішечки пізніше».
Недовго гулятиме після свят і режисер Сергій Проскурня — вже 15 січня він планує розпочати роботу над виставами, головні ролі в яких виконуватимуть не професійні актори, а телевізійники, відомі ведучі й навіть люди, які працюють за кадром. Розпочинатиме цей проект мікс із п'єс Карпенка-Карого «Суєта» і «Житейське море», а наступного дня, за задумом режисера, показуватимуть виставу за мотивами творчості Леся Подерв'янського. За словами пана Проскурні, така разючість — тематики, стилістики, жанрів тощо — матиме потрібний ефект. А взагалі Сергій якось зневірився у традиційному українському театрі, називає його «територією несмаку та брехні». А тому разом із Карпенком-Карим, Подерв'янським і телевізійниками планує презентувати «нову сценічну мову, нову сценічну правду».
Для актриси Молодого театру Римми Зюбіної 2007-й обіцяє бути дуже плідним, адже сама вона народилася у рік Свині. Перша особлива для Зюбіної подія року — прем'єра вистави «Четверта сестра» — відбудеться уже наприкінці січня. Римма грає одну з головних ролей, а режисером цієї чорної комедії є її чоловік, худрук Молодого театру Станіслав Мойсеєв. Ще один проект за участю Зюбіної — 140-серійний серіал «Отрута змії», продюсерами цієї мега-історії є Юрій Мінзянов та Владислав Ряшин. У фільмі, прем'єра якого має відбутися вже цього року на одному із телеканалів, також знімаються Віталій Єгоров, Катерина Семенова, Олеся Жураковська, Олексій Булдаков...
У цьому ж серіалі ми побачимо ще одну молоду київську актрису, яка з року в рік набирає нових творчих обертів — Лесю Самаєву з Театру драми і комедії. Причому в «Отруті...», зйомки якої триватимуть аж до літа, актриса опинилася відразу ж по завершенні іншого популярного «мила» — серіалу «Сестри по крові». «Перший знімальний день «Отрути змії» був відразу ж після останнього знімального дня «Сестер...» — розповідає Леся. I зовсім не сумує, що творче життя у неї таке бурхливе. Більше того, вона навіть вважає, що і на сцені могла б встигати більше: «із зайнятістю у театрі у мене «не ахтi», — скаржиться Самаєва. І дуже сподівається на те, що вдасться попрацювати у новій виставi Богомазова (про яку він поки що мовчить, як партизан: дивись вище). «Ми з Дмитром Богомазовим працювали у виставі «Черга», — розповідає актриса, — тож і цього разу я на нього дуже сподіваюся».
В актора Російської драми Євгена Лунченка наразі одним із першочергових завдань є капусник, на який театр імені Лесі Українки збирає колег у День театру. «Капусна» справа у Лунченка з колегою Сергієм Озіряним об'єктивно іде на ура — цей творчий дует нещодавно презентував такий розкішний ювілейний вечір театру, що про нього потім у тусовці не стихали розмови ще дуже довго. «Цього разу хочеться зробити щось зовсім нове, — розповідає Лунченко. — А щодо творчості — є у мене кілька задумок... Хотілося б зіграти цікаву комедійну роль, хотілося б продовжити практику моновистав... Я неодноразово чув побажання зробити щось на кшталт «Олександра Вертинського...» — виставу, яка б сподобалася людям. Але поки що все на стадії замислів, і було б добре, якби вони збіглися з планами керівництва».
Мирослав Гринишин, Голова правління компанії «Бенюк і Хостікоєв», дуже сподівається на те, що нарешті вдасться випустити давно заявленого «Отелло». «Цього року ми плануємо дві прем'єри — «Отелло» і «Запорожець за Дунаєм», — каже пан Мирослав. — «Отелло», щоправда, планували ще у 2006-му, але через брак фінансування виставу довелося відкласти. Наразі дуже сподіваюся, що запросимо вас на прем'єру у квітні. Вистава ж практично готова, є костюми, декорації... В «Отелло», разом із нашими незмінними акторами Хостікоєвим, Бенюком та Наталею Сумською, на сцену вийдуть Георгій Хостікоєв, Любов Куб'юк, Олеся Власова, яка грає Дездемону, Ігор Рубашкін... Режисер вистави — Віталій Малахов. Наша версія буде відмінною від «Отелло», що йде в театрі імені Франка.
А до Дня Незалежності плануємо «Запорожця за Дунаєм». Всі наші вистави йтимуть, за традицією, на сцені Театру імені Лесі Українки».
Ця історія майже містична. Неймовірний збіг обставин сприяв створенню цього проєкту, присвяченого сміливості та стійкості українців. >>
Так уже склалося історично, що український спротив завжди вигадливий і яскравий, мистецький, символічний, сатиричний, зухвалий. >>
У Великій лаврській дзвіниці Києво-Печерської лаври відкрилась виставка "Ікони на ящиках з-під набоїв". Це проєкт київських художників Соні Атлантової та Олександра Клименка. >>
Директором державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів ім. Олександра Довженка" Державне агентство з питань кіно призначило кінорежисера, продюсера Андрія Дончика. >>