Кадри (не)бойового досвіду. Визначили переможців Docudays UA — 2026
Минулого тижня оголосив переможців 23-й Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. >>
Чотири дні «Молодості» минули, як один. До того ледь не щомиті доводилося заздрити Фігаро, який з митттєвою швидкістю пересувався у часі та просторі. «Молодість» цього року розташувалася на кількох майданчиках — «Баттерфляй-Ультрамарин», де відбуваються конкурсні покази та прес-конференції, кінотеатри «Жовтень» (тут дублюють конкурс, відбувають сеанси «Української панорами», «Німецького бульвару» тощо), «Київ» (ретроспектива Лукіно Вісконті), «Київська Русь» («Сучасне кіно Франції», «Фестиваль фестивалів»), Кіноклуб Національного університету «Києво-Могилянська академія» (ретроспектива «Ігор Савченко та його учні»). Але оскільки «Молодість» — це фестиваль кінодебютів, то й особливу увагу логічно приділити саме першим спробам молодих.
Студенти, які презентували свої роботи в перші дні фестивалю, майже дружно розвінчали міф про «молоде-зелене». Їхні короткометражки були настільки зрілими, «дорослими», пронизаними життєвим досвідом і мудрістю, що навіть довелося згадати такий термін, як «шлейфність». Зазвичай, його вживають щодо гарних парфумів, які залишають шлейф аромату за людиною. Так ось «шлейфність», коли після перегляду картини вона не йде з думки, хочеться аналізувати її ще і ще, продемонструвала добра половина учсників студентського конкурсу. Скажімо, фільм «Щасливий Великдень» (Швейцарія) мав досить тривіальний сюжет: подруга хлопця незаплановано завагітніла, у такий екстраординарний спосіб закінчилося їхнє дитинство і загострилися хронічні конфлікти з дорослими. Режисер Ульріх Шаффнер зумів так викрутити цю історію, що із приватно-побутової вона вийшла на суспільно-громадський рівень, гіперболізувалася в проблему, яку вирішують сотні тисяч молодих людей. І яка потім може стати визначальною для їхнього майбутнього. Як на мене, не «дострибнула» до свого колеги бельгійка Валері Росьє, чия картина «Йеті», при всій образності, до глобальних висновків не дотягує. І якщо у глядача, позбавленого образного сприйняття дійсності, запитати, про що цей фільм, то він, мабуть, відповість: «Про те, як сваряться мати з донькою». І буде правий...
Показово, що молоді не бояться потрапляти в найнесподіваніші місця, занурюватися у різні соціальні прошарки і проводити свої експерименти за допомогою представників різних професій. Тут вам і продавці Біблій («Рятівник», Пітер Темплман, Австралія), і працівники готелю («Усе буде», Магдалена Пьєта, Польща)... У студентському конкурсi Україну представляли Олександр Усік iз фільмом «Диявольська теорема», Ольга Орєхова («День затемнення») та Богдана Смирнова («Стрижка»). І поки що назвати фаворитами саме їх ніхто з критиків не наважився. Але, можливо, у журі буде інша думка з цього приводу. Як ми вже писали, переможець кожної категорії отримає дві з половиною тисячі доларів призових.
Минулого тижня оголосив переможців 23-й Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. >>
Стів МакКарі — легенда сучасної американської фотографії. >>
У Києві, в Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, до серпня проходить виставка «Григорій Гавриленко. >>
Вже не перший рік в Україні діє канадсько-українська програма «Збережи мову і культуру своєї бабусі» — потужний мотиватор у відродженні української пісенної та мовної спадщини. >>
Унаслідок аварії на теплотрасі в Києві стався неприємний інцидент: було затоплено будинок видавництва "Смолоскип" на вулиці Межигірській, 21 – гаряча вода заливала приміщення близько шести годин, перш ніж подачу теплоносія вдалося зупинити. >>
Про те, чому «Майстер і Маргарита» не є великим романом — і чому це не лише літературне питання >>