«Це перехідний бюджет до нової, більш раціональної, бюджетної політики», —

«Бюджет з дефіцитом 13 мільярдів гривень — це ризикований бюджет»

      — Валерію Борисовичу, українські політики по-різному називають прийнятий бюджет: і проїданням державних коштів, і бюджетом соціального розвитку. Як би ви його назвали? І як оцінюєте? Що він принесе українцям?

      — Для того щоб оцінити якість бюджету 2006 року і взагалі бюджетної політики, нам необхідно зробити короткий історичний екскурс і зрозуміти ключову проблему економічного розвитку минулого року. Як на мене, новій українській владі довелося робити складний вибір на користь активної соціальної політики та внаслідок президентської виборчої кампанії започаткувати низку відомих довгострокових соціальних програм. Таким чином, економічна політика зробила різкий соціальний крен. Але економіка — достатньо консервативний організм, який завжди болісно реагує на різкі зміни і тяжіє до послідовних дій. Саме тому ми, за підсумками 2005 року, отримали не лише вагомі соціальні здобутки, а й серйозні проблеми. Перш за все, йдеться про уповільнення темпів економічного зростання — 2,5—3 відсотка — найнижчий рівень динаміки ВВП із часів економічного зростання, започаткованого ще урядом Прем'єра Ющенка. Очевидно, що реалізація значних соціальних зобов'язань обмежила потенціал внутрішніх інвестицій, що в поєднанні зі стриманістю іноземних інвесторів загальмувало інвестиційні процеси і відобразилося на загальній економічній динаміці. Саме тому головним завданням для економічної політики кількох наступних років має стати відновлення високих темпів зростання ВВП як основи для подальших масштабних соціальних зрушень.

      Однак бюджетний процес знову став заручником політичної боротьби напередодні парламентської виборчої кампанії. Його найбільшим позитивом став той факт, що бюджет 2006 року Верховна Рада таки ухвалила. Основний фінансовий документ країни прийнятий у безкомпромісній боротьбі популізму, звичного «педалювання» видаткової частини бюджету, притаманного парламенту (а особливо його опозиційній частині) перед виборами, й відповідальності уряду та проурядових фракцій і груп, які активно протидіяли деструктивним намірам опозиції провалити бюджет. Парламенту вдалося утриматися від спокус суттєвого зростання бюджетного дефіциту — ми не перейшли його критичної межі. Хоча бюджет з дефіцитом у розмірі майже 13 мільярдів гривень є достатньо ризикованим. Адже досить обмеженими й несталими є джерела покриття такого дефіциту, що може створити проблему з фінансуванням різних видатків. За новим бюджетом, зростають показники прожиткового мінімуму, заробітних плат, мінімальні пенсії — для фінансування цих постійних видатків потрібні постійні доходи. Фінансові можливості місцевих громад також не повинні залежати від того, чи надійдуть кошти до бюджету від приватизації і скільки буде таких коштів... Тому бюджет 2006 року — це бюджет значною мірою передвиборчих компромісів, ніж бюджет розвитку. Це перехідний бюджет до нової, більш раціональної, зваженої, оптимальної бюджетної політики. І я не виключаю, що наступному парламенту доведеться корегувати окремі бюджетні показники.

      Якщо говорити про те, що дасть цей бюджет українцям, то це, перш за все, — нові розміри пенсій і зарплат, прожиткового мінімуму. Це принципово важливо: якби не був прийнятий бюджет, в уряду не було б підстав проводити нову соціальну політику й переглядати розміри пенсій та зарплат. Прикро, що в Україні мінімальна зарплата відчутно відстає від рівня прожиткового мінімуму, але змінювати ситуацію на користь зарплати доведеться, швидше за все, протягом кількох років.

«Є серйозні ризики інфляції»

      — Фахівці багато говорять про ризики, які містить у собі бюджет. Що потрібно робити, аби їх подолати?

      — Для того щоб реалізувати заплановані показники, нам необхідно подолати тенденцію падіння темпів економічного росту. Для цього слід повернутися до залучення серйозних інвестицій — як іноземних, так і внутрішніх, розвивати інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди. Потрібно заохочувати національне виробництво споживчих товарів. Адже зараз спостерігається досить стрімке зростання доходів населення — відповідно, різко зростає попит на товари, який ми не можемо задовольнити власною українською продукцією. Наприкінці літа, наприклад, по товарній позиції наш торговельний баланс був від'ємним — ми продавали за кордон менше, ніж купували. Це тривожна тенденція. Таке динамічне зростання доходів громадян має підкріплятися пропозицією вітчизняної економіки, пропозицією широкого спектру якісних товарів. Саме на це мають бути спрямовані й конкретні кроки уряду.

      Нам потрібно створити повноструктурну економіку, де б українська промисловість та аграрний сектор давали різноманітну продукцію — і для внутрішнього, і зовнішнього ринку. Перш за все, варто послідовно поліпшувати загальні умови для інвестиційної діяльності й, зокрема, запровадити стабільне та ефективне податкове законодавство.

      Зростання дефіциту бюджету за рахунок можливого недоотримання очікуваних доходів може призвести до ризиків посилення інфляції. Для запобігання негативних цінових сплесків дуже важливою є координація дії Національного банку й уряду. Грошово-кредитна політика Нацбанку має бути достатньо жорсткою, щоб не допустити розкрутки інфляційної спіралі. Переконаний, що є всі передумови для такої злагодженої роботи уряду і Нацбанку. І, думаю, наступний рік, незважаючи на всі ризики, які він несе, здатен стати основою принципово нової економічної політики, політики гармонійного економічного росту. Бюджет уже 2007 року буде оптимальніший, акцентований на інвестиційну складову. І про наступний бюджет, можливо, доведеться говорити, як про бюджет розвитку. Поки що говоримо про систему компромісів і значні ризики.

«11 відсотків усіх видатків бюджету зорієнтовано на село»

      — Але ж і позитиви є, чи не так?

      — Позитивно, що в 2006 році є достатньо цілеспрямованою політика зайнятості, зокрема, для малого та середнього бізнесу створено більш сприятливі умови. Щоправда, без залучення банківських коштів, без розвитку і зміцнення банківської справи на швидкі масштабні зміни, на збільшення нових робочих місць сподіватися не варто. Важко говорити про конкретні програми, які б дали одразу відчутний ефект. Скажімо, і в цьому році буде продовжена виплата коштів при народженні дитини, але ефект від такої демографічної політики держава отримає через десяток років. Значно більше коштів виділяється на розвиток дорожнього будівництва та транспортної інфраструктури. Адже ми розуміємо: без серйозних змін залізничного транспорту, якості доріг, енергопостачання інвестори в Україну не прийдуть. Ефект таких капітальних вкладень також не буде миттєвим. У парламенті була дуже жорсткою дискусія щодо стану і якості місцевих бюджетів — усі попередні роки вони ледь були спроможні забезпечувати виплати зарплат. Тому правильним кроком є розширення можливостей місцевих бюджетів, що дозволить на місцях подбати і про благоустрій, і про зміцнення житлово-комунального сектору.

      Наступний рік позначиться тим, що вводиться в дію Закон «Про соціальний захист дітей війни», спрямований на захист інтересів наших співвітчизників, на долю яких випало лихо Другої світової війни. Передбачаються й інші заходи: зокрема, подальше реформування освіти — перш за все, вищої школи, — аби вона була доступнішою за рахунок бюджету й більше орієнтувалася на потреби ринку праці. На часі й прискорення пенсійної реформи та реформа системи соціального страхування в цілому. Це, щоправда, перспектива не одного року.

      — Деякі політики запевняють, що цьогорічний бюджет є безпрецедентним за рівнем підтримки села...

      — 11 відсотків усіх видатків бюджету зорієнтовано на село — це справді чималі кошти. Однак і соціальна сфера села, і аграрне виробництво вимагають якісних змін, оновлення й модернізації. Ресурсів знадобиться значно більше. Те, що передбачено бюджетом 2006 року, — лише початок. Зберігаються своєрідні податкові преференції, пільги для аграрного сектору. Але важливо, щоб бюджетна підтримка стимулювала технічне й технологічне оновлення виробництва та зростання продуктивності, а не споживацького ставлення до бюджетних коштів. Адже аграрний сектор із точки зору інвестування відрізняється від інших галузей переважно підвищеними природнокліматичними ризиками. Тому варто у перспективі передбачати активну участь держави у страхуванні господарюючих суб'єктів від цих ризиків. Але, думаю, це вже тема для наступного бюджету.

ТОЧКА ЗОРУ

Президент України Віктор Ющенко:

      «Потрібно визнати — бюджет 2006 року не є ідеальним, у ньому закладена низка ризиків», — відзначив Віктор Ющенко. Але головним позитивом прийняття цього документа глава держави вважає те, що «не буде ручного керування економікою і що досягнуто погодженість про фінансування місцевих бюджетів, вугільної промисловості й аграрного сектору». Президент назвав бюджет-2006 «унікальним у плані формування соціальної політики й фінансування сільського господарства». За його словами, наступний рік стане рекордним щодо фінансування АПК, на село буде витрачена рекордна частка держбюджету — 10,6 відсотка всіх витрат, а це близько 10 мільярдів гривень. Ці засоби підуть на кредитування АПК, газифікацію сіл, комп'ютеризацію шкіл, модернізацію фельдшерсько-акушерських пунктів. У кожному районі буде придбаний один автомобіль «швидкої допомоги». Серед позитивів бюджету-2006 Ющенко відзначив зростання на 1,5 мiльярда гривень витрат на фінансування медицини, будівництво й ремонт тепломереж, газозабезпечення, метрополітенів, електротранспорту, доріг, виділення значних коштів на програми з енергозбереження, а також збільшення статутного фонду Державної іпотечної установи. Вона, за словами Президента, забезпечить українців довгостроковими дешевими кредитами на придбання житла. Ставка по цих кредитах не буде перевищувати 10 відсотків, кредити будуть видавати на 30 років. У бюджеті заплановане зниження податкового тиску. Фіскальне навантаження на фонд зарплати зменшується на 1 відсоток. У наступному році всі соціальні збори будуть об'єднані в єдиний податок, відзначив Ющенко.

Володимир Скомаровський, «Народний Союз «Наша Україна»:

      «Я не можу заперечувати недосконалість бюджету на наступний рік, але він вперше почав набувати характеру компромісного вирішення інтересів не лише політичних гравців, а й різних соціальних груп та пріоритетів розвитку економіки країни. Стовідсотково, що після парламентських виборів 2006 року бюджет будуть переглядати, і це є абсолютно нормальним явищем. Однак уже навіть у діючому форматі бюджету ми відійшли від практики проїдання державних коштів та заклали засади поліпшення інвестиційної політики».

Ігор Шкіря, Партія регіонiв України:

      «Прийнятий Державний бюджет на 2006 рік є дійсною профанацією. Економічний блок уряду не витримує ніякої критики, а його діяльність є відверто непрофесійною».

Валерій Асадчев, заступник голови Комітету з питань бюджету, Українська народна партія:

      «Якщо брати глобальний бік справи, то я нічого позитивного не бачу. І це не лише стосовно нинішнього бюджету, а й стосовно всіх попередніх бюджетів», — зазначив Валерій Асадчев, пояснивши: тому що бюджетна система в Україні не реформована. «Це абсолютно нефаховий підхід як до формування бюджету, так і до прийняття його, і до виконання. На жаль, багато коштів витрачається нецільовим, неефективним способом, непрозоро і незрозуміло. Тому в цілому бюджетна система потребує серйозних змін», — наголосив він. Щодо локальних питань, то, за словами Валерія Асадчева, позитивним є те, що місцеві бюджети отримають додатково 5 мільярдів гривень, з яких 1 мільярд заплановано на капіталовкладення. «Вдалося відстояти й окремі цікаві питання, зокрема, програми, пов'язані з відтворенням територій, які мають статус національно-культурної спадщини. Вдалося вирішити, в межах можливого, і питання щодо села». Негативним моментом заступник голови Комітету з питань бюджету називає «дуже великий дефіцит, який створюватиме небезпеку інфляції». «Інфляція може бути понад 10 відсотків з урахуванням того, що під час виборів «виплеснеться» велика кількість грошей», — пояснив Валерій Асадчев.

      За матеріалами аналітичного центру Володимира Скомаровського «На перехресті», УНІАН, «Влада і Політика».