Громадськість Хмельниччини продовжує турбувати доля унікальної пам'ятки національного надбання XVIII—XIX ст. — Державного історико-культурного заповідника «Самчики». Цей палацовий ансамбль є одним із найвизначніших творів архітектури та садово-паркового мистецтва періоду зрілого класицизму, який у культурі Європи початку позаминулого століття виходив на одне з чільних місць.

Відвідувачі Менського звіринця вже можуть помилуватися двома ведмежатами, долею яких переймалися «помаранчевий» Майдан і вся Україна. Але треба поспішати: ведмежа Шон, як і його сестричка, готується стати циркачем.

До пляжного літа в Криму готуються всі — і місцевий депкорпус, і служби МінНС, і санстанція. Постійна комісія Верховної ради автономії з промисловості, транспорту і зв'язку на чолі з Анатолієм Коцерубою, наприклад, перевірила на предмет готовності до курортного сезону (він офіційно стартує 5 червня) основні бази водних атракціонів, тобто місця, звідки у небо над морськими пляжами здіймаються з відпочивальниками на борту платні мотодельтаплани і відчалюють швидкісні гідроцикли. І дійшла висновку, що повністю має законне право моторизований екстрім лише в Ялті, Феодосії та Євпаторії. У решті міст ці бази допоки не узаконені, відтак прогнозують, що цьогоріч водних атракціонів на кримських пляжах поменшає майже втричі. Когось це, можливо, стурбує, інших, навпаки, лише втішить. Адже коли поруч на воді на «всіх парах» туди-сюди несуться «Ямахи» та інші плавзасоби, комфорту і безпеки відчутно мало. Бо тії «гонки» можуть закінчитися не лише легким переляком. Торік, нагадаю, у Євпаторії сталася НП — внаслідок зіткнення гідроцикла з «бананом» покалічились 7 дітей. Отож цілком резонно кримська влада вирішила обмежити кількість водного транспорту на міських пляжах.

Обійстя мешканця села Залужжя Збаразького району Тернопільської області Антона Ногаса, лікаря-ветеринара за освітою, дуже схоже на зоопарк. Тут можна побачити і черепах, і ящірок, і морських свинок, і птахів різних екзотичних порід: чоловік здавна просто кохається у різній живності. Але «фішкою», звичайно, є рідкісні породи свиней. Передусім — це в'єтнамські , або, як їх ще називають, трав'яні свині. Правда, аж ніяк не хочеться називати цих тварин таким образливим словом, адже їхня особливість — це надзвичайна охайність (на вигоні, наприклад, вибирають якесь одне місце і «в туалет» ходять тільки туди), харчуються майже однією травою і вагу набирають у кілька разів швидше, ніж представники інших порід. Зовні вони теж значно симпатичніші, ніж представники звичних для нас порід свиней.