Дональд з номером 47 пасує нападнику. Європейці переграють у захисті трампівську адміністрацію США

Чого ще очікувати зраненій жорстокою війною Україні, Сили оборони якої замість трьох днів, як пророкували, гідно захищають свою країну три роки? А загалом — із 2014-го. Подій відбувається дуже багато, шумовиння навколо них — ще більше, але виокремимо найголовніше.

 

У підручниках з основ дипломатії обов’язково згадуватимуть 28 лютого 2025 року, коли у Білому домі достроково завершилася зустріч 47-го президента США Дональда Трампа і 6-го президента України Володимира Зеленського.

 

Офіційною метою зустрічі було підписання рамкової угоди двох країн про рідкісноземельні метали  і надра. До цього не дійшло. Бо президенти публічно посперечалися.

 

Журналіст The New York Times Пітер Бейкер, який пише про події в Білому домі з 1996 року, зазначив: «За весь цей час іще ніколи не було подібної зустрічі перед камерами в Овальному кабінеті. Ніколи американський президент так публічно не читав лекцію лідеру союзника, а тим паче лідеру країни, яка протистоїть загарбникам».

 

Французьке видання Le Monde  назвало розмову бурхливою суперечкою. Дослівно: «Президент США Дональд Трамп і віцепрезидент Джей Ді Венс вилаяли президента України Володимира Зеленського в п’ятницю під час напруженої бесіди в Овальному кабінеті, сказавши йому бути більш «вдячним» і попередивши: «укладіть угоду з росiєю — або ми йдемо».

 

Військовий експерт, професор міжнародної політики Університету Бундесверу в Мюнхені Карло Масала у коментарі німецькому виданню Tagesspiegel сказав про те, що суперечка продемонструвала: союзники більше не можуть покладатися на США. А політолог Бартош Бєлінський у польській Gazeta Wyborcza констатував: «Маски спали. Трамп показав, на чиєму він боці»; натомість Україна «вкотре довела, що її не зламати».

 

Трамп під час зустрічі сказав, що Зеленський «не у хорошому становищі» та «не має карт», а зі Сполученими Штатами у нього «будуть карти». «Я не граю в карти. Я дуже серйозно. Я президент у війні», — відповів Володимир Зеленський.

 

«Ви граєте в азартні ігри з Третьою світовою війною. І те, що ви робите, є зневажливим до країни, до цієї країни», — перебив Трамп, почувши у відповідь: «Я відчуваю повагу до вашої країни».

 

Трамп знову перебив Зеленського: «У вашої країни великі проблеми», — і тиснув: «Вам не дозволено говорити». А коли президент воюючої країни поцікавився про гарантії для України — відповіді не отримав. 

 

Всі згадали про політичне шулерство, коли президент США відповідав ЗМІ про те, якими будуть дії США, якщо Росія порушить перемир’я.

 

«А що якщо що-небудь? Що якщо бомба впаде не вашу голову просто зараз? Що буде, якщо вони зірвуть його? Я не знаю. Вони не поважали Байдена, вони не поважали Обаму. Вони поважають мене», — відповів Трамп.

 

Бомби падають на голови всіх українців понад 1 тисячу 100 діб, містере Трамп. А на окремі українські території — з 2014 року.

Точкою відліку для світу нового політичного етапу навколо сучасної повномасштабної російсько-української війни можна вважати 24 лютого 2025 року. У третю річницю від її початку Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію «Просування всеохопного, справедливого та сталого миру в Україні».

 

Вона підтримує суверенітет, незалежність, єдність та територіальну цілісність України в межах визнаних кордонів. 93 держави проголосували за, 18 — проти, 65 держав утримались. Серед тих, хто проти, опинилися — складно у це повірити — США, разом з рф.

 

А ще Сполучені Штати провели через Раду Безпеки ООН свою окрему резолюцію — без звинувачень на адресу Москви, без слів підтримки на адресу Києва, з одними лише закликами до миру. За цю резолюцію теж одностайно проголосували США і рф.

 

Три роки тому, 2 березня 2022-го, нагадаємо, резолюцію «Агресія проти України» Генеральної Асамблеї ООН з вимогами до рф стосовно припинення агресії проти України підтримала 141 держава, серед яких були США. Утрималися — 35.

 

Проти тоді проголосували, власне, нападники, білорусь, підтримувана росiєю сирійська диктатура тоді на чолі з Башаром Асадом, тоталітарна КНДР та одна з найбідніших держав у світі Еритрея (Африка). Кілька залежних від рф держав, наприклад Венесуела, не прийшли до зали. 

 

«Згідно з кремлівською пропагандою, те, що почалося три роки тому, було виправданою реакцією на західний імперіалізм, який нібито загрожував безпеці росiї. Насправді ми стали свідками сучасної колоніальної війни проти українського народу, який прагне кращого життя і розуміє, що ніколи не зможе досягти цієї мети, повернувшись до підпорядкування росiї. Саме за це його і карають, за намагання звільнитися з-під контролю колишньої метрополії», — сказав в ООН міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. 

 

Далі констатував, що базові факти не змінилися: «Росія вторглася на територію суверенної держави, порушивши її право на існування і самовизначення. За час війни російські війська вбили тисячі людей. Вони без розбору бомбардували як військову, так і цивільну інфраструктуру. Квартири, лікарні, школи, дитячі садки — ви все це бачили. Були скоєні воєнні злочини. Тисячі українських дітей викрали і відправили в росiю, щоб позбавити їх національної ідентичності». 

 

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський упевнений: «Думки тут почали змінюватися не тому, що змінилися факти. Вони змінюються через корисливі інтереси. Деякі з наших країн-членів зараз, здається, вважають, що припинення війни за будь-яку ціну і відновлення business as usual («бізнес як завжди». — Ред.) із росiєю буде вигідним. Як представник країни, що є сусідом і росiї, і України, я можу сказати вам, що це не так. Нормалізувавши відносини з Москвою, ви довірите свою безпеку та економічну стабільність автократу і військовому злочинцю в умовах набагато більш нестабільного міжнародного середовища, ніж десять років тому». 

 

Ще Радослав Сікорський нагадав: «Кремлівські «зелені чоловічки», добре відомі з Донбасу, вже присутні в країнах Африки, Латинської Америки та Азії, діючи під різними назвами. Дозвольте Путіну перемогти в Україні, і їхня діяльність тільки посилиться. Підривні дії Москви в Африці перегукуються з її діями в Європі, підриваючи стабільність, підтримуючи неліберальні режими, дискредитуючи Захід. Тисячі найманців з так званої групи Вагнера, яку в чарівний спосіб перейменували на «Африканський корпус», пішли в найманці до місцевих польових командирів і винагороджуються доступом до дорогоцінних металів і мінеральних копалень, вкотре позбавляючи Африку її багатств». 

Відразу ж «особливе бачення миру в Україні» нинішньою адміністрацією Дональда Трампа, яке насправді є підігруванням росiї, використала для виправдання своїх воєнних злочинів кремлівська нападницька влада.

 

Речник очільника рашизму Дмітрій Пєсков вважає, що підходи адміністрації Дональда Трампа до зовнішньої політики «багато в чому» відповідають російським. Такий коментар оприлюднив 26 лютого прокремлівський пропагандист Павел Зарубін.

 

Пропагандистський рупор кремля Пєсков публічно потирає руки від того, США та росiя однаково проголосували за резолюції ООН через три роки після початку повномасштабної російсько-української війни. Бо країна-нападник тепер ніби Бога за бороду вхопила і заявляє: у резолюції міститься «абсолютно збалансоване формулювання щодо української кризи».

 

Проте тисячі ракет на голови мирних українців, десятки тисяч смертей мирних жителів, руйнувань будинків, лікарень, шкіл — це не українська криза, а задокументовані воєнні злочини російської путінської армії в Україні. 

 

Попередні три роки, за адміністрації Байдена, російська пропаганда представляла Сполучені Штати Америки винятково ворогом РФ. Тож тепер якось треба пояснювати задурманеним пропагандою головам про зміну поглядів. Тому Пєсков заявив: «Цього справді неможливо було уявити. Нова адміністрація стрімко змінює всі конфігурації зовнішньополітичні. Це багато в чому збігається з нашим баченням».

 

А вже наступного дня, 27 лютого, російський диктатор путін особисто розхвалив управлінське коло Трампа за «прагматизм» і «реальний погляд на речі», відзначаючи, що перші контакти з представниками США вселяють «певні сподівання». Підтримка Трампом путіна — справді рятівне коло для очільника країни-нападника, якого порівнюють з Гітлером. Бо свідчень російських воєнних злочинів в Україні стільки, що їх число є найбільшим у Європі після Другої світової війни. 

 

Нинішній президент США, склавши присягу лише 20 січня, вже неодноразово говорив про довіру до путіна та обіцяв поглибити економічну співпрацю з РФ, якщо вдасться досягти «мирної угоди» для завершення війни проти України.

 

При тому, що логічними були б слова про трибунал за скоєні воєнні злочини. Тим часом російський диктатор не забуває пасувати Дональду з номером 47 у їхній брудній політичній грі, брехливо-маніпулятивно згадуючи його «попередників, які, власне, і призвели до кризи всієї системи міжнародних відносин». Тобто путін перекладає всю відповідальність на Байдена та Україну, а Трамп із найближчим колом йому підтакують.

 

Публічні взаємні симпатії путіна та Трампа тягнуться ще з першої каденції американського президента, коли він був 45-м. Скажімо, у фінській столиці Гельсінкі 16 липня 2018 року відбувся саміт цих двох політиків. І тоді ЗМІ рясніли заголовками на кшталт «Трамп як маріонетка та агент КГБ». І фотожаби та карикатури про ту зустріч, на жаль, не застаріли. 

 

Утім хоч як старається нинішня американська адміністрація разом з президентом демонструвати себе пупом землі, а люди у США по-іншому оцінюють російську агресію в Україні.

 

За даними опитування CBS/YouGov, яке проводили серед 2 тисяч 311 повнолітніх громадян США з 26-го по 28 лютого, тільки 4% підтримують дії агресора. Тоді як Україну підтримують 52%. Інші дотримуються нейтралітету.

 

Активну підтримку України на різних рівнях демонструють європейці багатьох країн. Президент Франції Еммануель Макрон каже, що не можна забувати, що є агресор та жертви. І треба поважати тих, хто бореться. Бо українці стоять щитом на шляху поширення рашизму.