6 вересня політик та громадський діяч Микола Томенко поділився на своїй фейсбук-сторінці новиною: Іван Мазепа повертається до Києво-Печерської лаври, щоправда, трохи в іншій формі.
Відомі українські скульптори Олесь Сидорук та Борис Крилов уже презентували свою роботу: це погруддя гетьмана на колоні, прикрашеній рослинним орнаментом та гербом шляхетського роду, до якого Мазепа належав.
Фанати вислову «не на часі» можуть видихнути, адже вся робота буде виконана за кошти меценатів.
До речі, й сам гетьман був одним з найбільших меценатів в історії Києво-Печерської лаври — за його кошти було збудовано церкву Всіх святих, яку в 1846 році намалював Тарас Шевченко, майже кілометрові мури лаври та її вежі, а також була відновлена Троїцька Надбрамна церква та відреставровано Успенський собор.
Любовні походеньки
Та не лише цим відомий Іван Степанович. Знаємо, що вільно володів латиною, російською, італійською, татарською, польською, французькою, німецькою мовами, адже свого часу з відзнакою закінчив Києво-Могилянський колегіум і Єзуїтську колегію у Варшаві.
Завдяки цьому став пажем при польському королівському дворі Яна Казимира. Не секрет, що своєю зовнішністю, ерудицією, манерами та харизмою він легко причаровував жінок, і якось так сталося, що причарував дружину одного польського чи то аристократа, чи магната — Фальбовського.
Фальбовський цю інтрижку обірвав у досить жорсткий манер: наказав прив’язати в чому мати народила Мазепу до його коня та вистрілити тварині кілька разів над вухами.
Нажаханий скакун пустився чагарниками, які міцно ляскали горе-коханця по спині. Вдома пана Івана довго не могли впізнати, адже він був закривавлений з ніг до голови. Але живий, і на тому дякуємо.
Щоб не наступати на ті самі граблі, наступного разу Мазепа взяв собі в коханки... вдову. Та не просту, а досить заможну, аби після її смерті його нарекли одним з найбагатших поміщиків України! Надійна стратегія, нічого не скажеш.
Не всі ідеї бувають вдалими
Під час Північної війни між московитами та шведами Іван Степанович уклав таємний союз із Карлом ХІІ проти Петра І. У жовтні 1708 року військо короля Швеції ступило на територію України, а Мазепа з 15 тисячами козаків та кошовий отаман Кость Гордієнко з 8 тисячами запорожців приєдналися до шведів.
Союз виявився настільки таємним, що більшість козаків, старшин та міщан просто не зрозуміли, що відбувається, тому не змогли вчасно підтримати гетьмана. Після битви під Полтавою, де військо Карла ХІІ було розгромлене вщент, Івана Мазепу було проголошено зрадником.
У 1709 році гетьман помер у селищі Варниця, що в османській Молдові — туди вони разом із Карлом ХІІ перебралися після вигнання.
«Він знехтував усім, що було йому найдорожчого в світі, знехтував і самим життям — аби піднести свою вітчизну», — так про нього писав Пилип Орлик.
Хтозна, як склалася б доля Мазепи, якби він не був таким потаємним щодо свого союзу, та факт залишається фактом: усе це він робив для України та її людей, саме тому на його честь у Києві й встановлять пам’ятник.
А планується це дійство в березні 2025-го, адже попереду ще чекає виливка з бронзи та робота над його гранітною основою.
Олеся МАЗУРКОВА
