Холодний Яр як місце сили. Пам’ять, що стає дорогою до майбутнього
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
День памʼяті жертв геноциду кримськотатарського народу. Історик Мартін-Олександр Кислий не виключає, що депортація кримських татар може повторитися, якщо система міжнародної безпеки не зможе стримувати російську репресивну машину.
18 травня 1944 року відбулася тотальна депортація кримськотатарського народу - це був акт геноциду, що офіційно визнано Українською державою. Цей злочин не має строку давності.
Як інформує УМ, про це йдеться в заяві Меджлісу кримськотатарського народу в День памʼяті жертв геноциду кримськотатарського народу (81-і роковини депортації) опублікованого 18 травня.
“Визнання геноциду кримськотатарського народу є не лише актом історичної справедливості, а й інструментом запобігання повторенню подібних злочинів – особливо сьогодні, коли кримськотатарський народ, його свобода та ідентичність знову перебувають під загрозою, а також важливим елементом політико-правового захисту кримських татар в умовах російської окупації Криму”, - зазначається в документі.
У заяві наголошується, що сучасні злочини російської окупаційної влади в Криму є прямим продовженням російської геноцидальної політики, спрямованої на знищення кримськотатарського народу.
Меджліс закликав посилити тиск на державу-агресора, розширити допомогу Україні у боротьбі за звільнення її суверенних територій, захищати права корінних народів, вшановувати памʼять жертв геноциду кримськотатарського народу.
“Кримськотатарський народ залишається незламнім та непохитним у своїй гідності та відданості своїй Батьківщині – Криму, який є і залишатиметься невід’ємною складовою частиною Української держави”, - йдеться в заяві.
Додамо, що голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив: світ не знає, як поводитися з агресором, що є членом РБ ООН, щоб закінчити війну, тому пропонує поступитися нормами міжнародного права, зокрема територіями України.
Як повідомляла УМ, День пам’яті жертв політичних репресій.
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Народний депутат, історик, ексголова УІНП Володимир В'ятрович обурений інформацію польських медіа про нібито пропозицію української сторони змінити назву підрозділу Сил спеціальних операцій. >>
Спільні українсько-польські пошукові дослідження проведуть на території колишнього села Гута Пеняцька (нині у межах Підкамінської селищної територіальної громади Золочівського району Львівської області) з 8 по 19 червня 2026 року. >>
У ХХ столітті українці пережили майже все, що може випасти на долю народу: розпад імперій, революції, голод, окупації, війни, терор і десятки років бездержавності. >>
Масштабний виставковий проєкт «Шлях Героїв. Пам’яті Симона Петлюри», що представляє унікальні артефакти доби Української Народної Республіки урочисто відкрився в Національному музеї історії України (НМІУ). >>
Презентація книги «А це наш Петлюра. Спомини про Голову Директорії та Головного Отамана військ УНР» відомого історика, упорядника Володимира Сергійчука відбулася у Національному музеї літератури України. >>