«Росія не міняється: яка була 350 літ з чимось, така є нині»: давня наука Дмитра Донцова для сучасних українців
Вагома постать у нашій історії, суперечки навколо якої не вщухають і нині, — Дмитро Донцов (1883–1973). >>
У світлинах Івана Литвина — цікаві та захопиві миті з життя холодноярського села Грушівка у 50—60-х роках минулого століття.
У Черкаському обласному краєзнавчому музеї відкрили цікаву й унікальну фотовиставку «Село у відрогах Холодного Яру».
В експозиції — 25 планшетів зі світлинами про життя українського села у 50—60-х роках минулого століття, яке залишив для історії фотограф з холодноярського села Грушівка Кам’янського району Іван Литвин (1924 — 1987).
Як розповідають організатори виставки, Іван Антонович пережив голодомори та війну, закінчив Одеське художнє училище і повернувся до рідного села, в якому працював бібліотекарем. У 1950-х роках він розжився фотоапаратом і почав фіксувати на плівку повсякденне життя своїх односельців.
«Для тих, хто народився у 50-ті роки минулого століття, ця виставка — чудовий спогад про їхнє дитинство. А для теперішньої молоді — можливість побачити наше минуле таким, яким воно було насправді», — говорить «УМ» черкащанка Ольга Хоменко, яка побувала на виставці і зізнається, що вражена побаченим.
Як пригадує онук Івана Литвина, черкаський художник Ігор Солодовніков, який більше 10 років тому знайшов у діда на горищі негативи 5 тисяч світлин, його дід знімкував повсякденне життя своїх односельчан — їхні трудові дні, звичайні сільські справи, зібрання у центрі села чи в клубі, дозвілля на природі, іменини, весілля — фотоапаратом «Зоркий-2».
Фіксував не для виставок, а для себе, і проявлені плівки складав у валізу, тож усіх фото він так і не побачив.
А його онук зробив добру справу для української історії — відцифрував безцінну спадщину діда Івана.
Ці світлини талановитого фотохудожника, які популяризують історію рідного черкаського краю, «пішли у люди» завдяки ініціатору і координатору цього проєкту — Василю Мельниченку, заступнику голови Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професору Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, в рамках обласної програми підтримки діяльності осередків національних творчих спілок Черкащини.
За словами Василя Миколайовича, включені до виставки фотографії Івана Литвина створюють неповторний та реалістичний образ часу одного з переломних періодів української історії кінця 1950—1960-х років.
«Зроблені на високому художньому рівні, знімки зберегли обличчя українських селян та ще живі на той час народні традиції, які не потрапили в об’єктив офіційних фотографів. Зокрема, фотографу вдалося зафіксувати різноманітність народних весільних обрядів у їх живому і неповторному виконанні. Ці фото складають найбільшу частину в архіві фотографа», — говорить Василь Мельниченко.
І додає, що експозиція виставки вміщує світлини, в яких сільський фотограф поетично і лірично передав живі й відкриті образи простих сільських людей, життя і долі яких дуже рідко потрапляють у поле зору дослідників.
«Зі світлин постає реальне повоєнне українське село і повсякдення селян доби хрущовської «відлиги». Глядач дізнається, як насправді вони жили, у що одягалися, як працювали в колгоспі, проводили будні та свята. Автор зумів показати особливі риси своїх односельчан та передати їхню щирість і справжність, які завдяки збереженим світлинам дійшли до сучасників», — зазначає пан Василь.
До організаторів виставки ретросвітлин «Село у відрогах Холодного Яру» звертаються шанувальники фотомистецтва з проханням розмістити світлини у фейсбуці. Тож наразі Черкаська обласна організація НСКУ починає публікацію цих світлин у такій послідовності, як вони розташовані в експозиції.
Вагома постать у нашій історії, суперечки навколо якої не вщухають і нині, — Дмитро Донцов (1883–1973). >>
Міністерство у справах ветеранів прискорить темпи початку поховання українських воїнів на Національному військовому меморіальному кладовищі у селі Гатне під Києвом. >>
Цікавий факт, на який мало хто звертав увагу. Відновлено було «Українську Державу», не Українську Народну Республіку, не просто відновлено незалежність України, а саме «Української Держави» - саме таку назву мала Україна в часи гетьманування Павла Скоропадського 1918 року. >>
Національне військове меморіальне кладовище отримало позитивний висновок від ДП «Укрдержбудекспертиза» щодо розгляду проектної документації на будівництво першої черги в селі Гатне під Києвом. >>
Спасо-Преображенський собор у Чернігові привели до ладу після того, як його 30 років орендувала УПЦ Московського патріархату, та відкривають для відвідувачів. >>
Російські археологи та забудовники збудували на території античного городища новий археологічний парк та відкритий театр. Найцінніші археологічні знахідки вивезли до російських музеїв. >>