Війна змінює всіх: не відкладайте життя на «після війни»
Часто чуємо, що війна не повинна забирати у людей молодість, плани, можливості, мрії… Але реальність така, що вона – забирає. >>
Добрий день, шановна редакціє «України молодої». Прошу, надрукуйте мого листа, бо серце болить за безпритульних тварин, а в нашій славній Полтаві з цього приводу нічого не робиться.
Деякі поодинокі мешканці потроху підгодовують безпритульних котиків та собак, можливо, і не потрібно цього робити, оскільки таким чином ми тільки множимо смерті.
Помирає більшість тварин, дехто з них виживає, дає потомство, яке потім гине, і так по колу.
Була я на зборах в авіамістечку, які проводила депутатка з команди, здається, Матковського. Були присутні захисники тварин з якоїсь європейської країни, показували слайди, що буцімто вже запроєктовано притулок для тварин, невдовзі почнеться будівництво.
Відкрила Майя Кадировна майданчик для вигулку домашніх собак — добра справа, тільки чотирилапим «безхатькам» від цього не легше. Навіть Верховна Рада недавно ухвалила закон на захист чотирилапих, але закон є, а робота не проводиться ніяка.
Чим гинути тваринам від холоду і голоду, то, може, влаштувати відловлення та знищення безпритульних тварин? І заявити всьому світу, що, мовляв, ми в нашій славній Полтаві вважаємо інакше, ніж у цілому цивілізованому світі, тобто думаємо, що чотирилапих «безхатьків» потрібно знищувати, як тарганів чи мишей.
Якось я визирнула з вікна рано-вранці, а там мертва кішка і четверо мертвих же кошенят. Ну що тут робити — взяла лопату та й пішла закопувати (а мені вже 80 років), ну не викидати ж у сміттєвий контейнер, бо це суворо заборонено.
Проводили минулого року стерилізацію, у нас двох кішечок простерилізували — добра справа, але ж потрібно це проводити систематично, а не час від часу, бо результату від такої роботи вийде нуль. От і зараз у нас знову багато худющих, нещасних вагітних кішок. Що з цим робити, люди?
Треба б провести підготовчу роботу — через газети, телебачення зібрати зацікавлених людей, провести конкурс, виділити тих, хто може і бажає цим займатися. Одному не під силу, а три-чотири людини на область могли б навести лад. Виділити кошти з місцевого бюджету, зібрати пожертви (є у нас дуже багаті люди, може, не відмовили б у допомозі, дехто навіть із невеликими статками виділив би якусь копійчину).
Збираю вирізки з газет, і видно, що в деяких містах навели лад або хоча б намагаються щось зробити. Он у Львові прекрасний притулок уже діє, навіть із Нідерландів чи зі Швейцарії приїздили подивитися, і дуже їм сподобалося, як там налагодили роботу.
Чим же ми, полтавці, гірші? Невже у нас так і будуть десятками гинути кошенята і цуценята разом зі своїми мамками? Люди приручили кішок і собак, тож тепер повинні відповідати за них.
В. МАТИШАК
Полтава
Часто чуємо, що війна не повинна забирати у людей молодість, плани, можливості, мрії… Але реальність така, що вона – забирає. >>
Отримавши команду про вихід комкора на вулицю, Парфенюк наблизився зі спини до нього та до його охоронця, навів пістолет на них і натиснув на гачок. Але пострілу не відбулось, оскільки... через хвилювання нападник не дослав патрон в патронник! >>
Є підстави оцінювати злочин комбрига С. Лучанова і його підлеглих як такий , що сприяє підриву єдності тилу і фронту та створює передумови для можливого бунту в ЗСУ на кшталт " маршу справедливості " вагнерівців Пригожина на Москву 23-24 червня 2023 року . >>
Шановна редакціє!
До вас звертається по допомогу Вікторія Захарова з міста Балаклія Харківської області. Мені 20 років. >>
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>
У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>