З Тризубом — через столiття

Громадські організації Тернопільщини вважають, що для України вводити Великий Державний герб недоцільно.

Виникнення великих гербів зазвичай характерне для колишніх і сьогоднішніх імперій або країн, до яких входять декілька територій з окремими історіями, що потребують консолідації у символічному плані.

Унікальний український Тризуб — герб княжої доби, історичний символ могутньої княжої держави Володимира Великого та всіх його спадкоємців.

Цей герб було прийнято Українською Центральною Радою 22 січня 1918 року, а також підтверджено в день Соборності України 22 січня 1919 р.

Український тризуб став символом усіх вирішальних періодів національно-визвольних змагань українського народу впродовж декількох століть.

Він зрозумілий усім, він сприймається і в Донецьку, і у Львові, і в Черкасах, і у Києві, тому немає жодної потреби в прийнятті чогось нового.

Для того щоб виконати статтю Конституції України, в якій йдеться про Великий Державний герб України, на нашу думку, слід конституційною більшістю у Верховній Раді України внести в Конституцію України наступні зміни:

1. Абзац третій статті 20 викласти у редакції: «Дер­жавний герб України є Тризуб — Герб Княжої держави часів Володимира Великого».
2. Абзац четвертий статті 20 вилучити.

Історичні надбання українців випробувані століттями, а тому державні символи не потребують змін і доповнень.

Від громадсько-політичних організацій Тернопільщини — заступник відокремленого підрозділу ВПГО Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих Олещук І.; голова Тернопільського союзу українок Постільська Н.; голова ТОО ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка Абрам’юк Св.; Спілка офіцерів України (Варакута О.); голова ГО «Об’єднання бойових побратимів» Войцехівський І.