Не можу не зреагувати на «наукову статтю» В. Путіна щодо національного питання (з його точки зору, українці й росіяни — один народ). У зв’язку з цим вважаю наступне.
Київська Русь у 988 р. прийняла християнство, яке лише в ХІ-ХІІ століттях поширилось на московську людність, адже перша згадка про Москву датується 1147 р.
Наступне: діячі науки та культури України у ХІV-ХVІ стст. допомогли москвинам заснувати і розвинути науку та культуру (Ф. Прокопович, С. Яворський, Д. Туптало, Д. Бортнянський, М. Березовський та ін.).
Далі: московська держава привласнила українське скіфське, козацьке та церковне золото. І, зрештою, 300 років тому, в жовтні 1721 р., москвини вкрали в нас історичну назву і нарекли себе Російською імперією, тобто Росією.
Пропоную президенту України Володимиру Зеленському і Верховній Раді України щодо всіх цих питань ухвалити відповідні рішення.
Ігор ОЛЕЩУК,
учасник визвольних змагань
Тернопіль
Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>
Так, усі радіють кожному обміну. І всі вдячні за кожне врятоване життя. Але ця радість не скасовує відповідальності перед Героями оборони Маріуполя. >>
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>
Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>
Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>
