Вільне володіння зброєю в Україні: шлях до розгулу злочинності чи право на самозахист

До питання легалізації цивільної вогнепальної зброї в Україні законодавці звертаються не вперше, адже до Верховної Ради неодноразово надходили законопроєкти, однак жоден з них так і не був ухвалений.

Утім у січні 2021 розпочалася справжня дуель під куполом — адже було зареєстровано відразу два законопроєкти щодо обігу зброї.

Перший (основний) №4335, ініційований нардепами з монобільшості Ігорем Фрісом, Олександром Бакумовим та Олександром Федієнком.

Автор законопроєкту Ігор Фріс називає його революцією в українському законодавстві. Адже він надасть можливість громадянам купувати, зберігати, використовувати, транспортувати короткоствольну нарізну зброю. Саме цей документ рекомендував ухвалити Комітет iз питань правоохоронної діяльності.

У законопроєкті №4335 пропонують ввести Єдиний державний реєстр цивільної зброї і передати його в управління МВС i повернути практику нагородження зброєю будь-яких осіб. Також запроваджують посвідчення власника зброї, приміром, як у водія, де зазначатимуть категорії зброї, що може набути власник посвідчення.

Проте право на користування зброєю можуть отримати не всі, а тільки ті, в кого немає судимості, медичних протипоказань, а також, якщо не притягувалися до адміністративної відповідальності впродовж останнього року за низкою статей.

Утім захиститись від нападника на вулиці ви не зможете, адже в проєкті закону йдеться про те, що короткоствольну вогнепальну зброю можна застосовувати задля самооборони лише вдома. А за носіння її середмістям можна потрапити за ґрати на термін до 10 років.

Водночас другий (альтернативний) №4335-1, розроблений фаховою спільнотою, зокрема Андрієм Шараскіним, учасником АТО, відомим кіборгом iз позивним «Богема» (фракція «Голос»), носити вогнепальну зброю поза домом дозволяє. Але зобов’язує її власників проходити спеціальні тренування та юридичний лікнеп — аби кожен розумів, що таке самозахист і коли зброю можна використовувати.

Окрім цього, в законопроєкті 4335-1 пропонується передати доступ до Реєстру не тільки МВС, а й управлінню Міністерства юстиції та Національній поліції. Також передбачено, що відомчою заохочувальною відзнакою «Вогнепальна зброя» можуть бути нагороджені за видатні заслуги лише особи, які проходять службу у відповідному відомстві.

Тож, на думку експертів, саме проєкт закону 4335-1 і є компромісним. Однак на комітеті його відхилили, проте, за регламентом, до сесійної зали на голосування потраплять обидва. Який із документів отримає шанс пройти перше читання?

— Законопроєкт 4335 розроблено робочою групою за участю провідних фахівців, експертів, науковців, нардепів, Асоціацією власників вогнепальної зброї. Переконаний, що в першому читанні він має бути прийнятий, — зазначає народний депутат Ігор Фріс.

— Проєкт закону містить велику кількість норм, пов’язаних з обігом зброї. Ми повинні рухатися максимально послідовно в цьому питанні, адже більша частина суспільства категорична у носінні зброї, проте підтримує її зберігання. Законопроєктом передбачена жорстка санкція за незаконне носіння зброї — ми не повинні допустити, аби вона потрапила в проб­лемні руки.

Основне завдання — дати можливість українцям мати зброю у своєму володінні для захисту своїх прав та законих інтересів своєї родини. Носіння зброї відтерміновуємо на кілька років. Воно буде врегульоване іншим законом.

Водночас автор іншого законопроєкту Андрій Шараскін наголошує:

— В основному проєкті закону, який рекомендується, є величезний ризик і недосконалість. У чому? У безпеці будуть почуватися тільки злочинці, а звичайні громадяни як не мали можливості й права опиратись на зброю, так і не будуть її мати. Законопроєктом 4335-1 ми регламентуємо придбання, зберігання, носіння й використання зброї. Вважаємо, що суспільство не тільки готове до цього, а й давно відповідальне.

В Україні суспільство й експертне середовище розділилися на два табори: тих, хто стверджує, що легалізація зброї знизить рівень злочинності, і на тих, хто вважає, що вона, навпаки, додасть проблем. Проте зброя сама по собі не проблема. Проблема — люди, які нею володіють.
18 лютого через включення до порядку денного двогодинного звіту генерального прокурора законопроєкти так і не були прийняті, а знову перенесені на «кращі часи»...