«Готую з любові!» Паштет зі смородиною, леквар зі слив і шоколадний пиріг від Тані Козак із Почаєва

Літо впевнено підійшло до свого екватора і як подарунок собі та людям принесло цілі пригорщі овочів, фруктів, ягід.

 

 

От коли можна втілити найцікавіші, якщо не всі, свої кулінарні фантазії!

 

 

І не треба говорити про зайнятість, небажання тощо — усе це чистої води відмовки.

 

 

У нашої сьогоднішньої кулінарної порадниці, чудової господині з Почаєва Тетяни Козак — четверо дітей, господарство і город.

 

І вона встигає напекти-наварити, та так, що її рецепти передаються від господині до господині як топові, поширюються, а господиня отримує подяки і фотозвіти, що лиш встигай проглядати.

 

Бо її рецепти — чудові й на свята, і в будень. Хліб, торти і пляцки, пиріжки, булочки, піца, закрутки, салати, м’ясо — усьому дають лад невтомні руки мами Тані. 

 

«Мені на кухні найкраще порядкувати одноосібно, — зізнається Тетяна Козак.

 

— Чоловік каже: залучай дітей, нехай допомагають. Діти і не проти допомогти, інколи залюбки це роблять. Та все ж мені навіть приємніше творити, коли ніхто не відволікає: так придумуються нові смаки, спрацьовує ефект сюрпризу. Я від цього надихаюся, мене це окрилює. Не повірите — хочеться творити ще і ще, якщо твою роботу так цінують рідні і близькі».

«Моя бабця (а мама каже, що я вся в неї) була дуже славною господинею, — продовжує Тетяна Козак. — Така, що називається, галицька: як пекти, то вже такі смачні дива пече, що ними лиш дивувати! Чи як зварить — не відірвешся! Якщо баняк для борщу, то він буде винятково для борщу, якщо для каші — значить, лише для каші. Ніж для цибулі — значить, лише для цибулі. Якось побачила на весіллі, що котрась із весільних господинь мішала велику миску олів’є руками, то так відчитала: «Це ж люди будуть їсти! Для того, щоб мішати салат, ми ж маємо ложки!».

 

А я в бабусі гостювала зазвичай усі літні канікули. І жала, і бурячиння нарізала худобі, і по хаті порядкувала. І помалу вчилася її смачних «фішок». Правда, сама не робила, бо бабуся також іще та одноосібниця: все робила зі швидкістю бджілки. Я борщ почала варити вже у дорослому віці, як і вареники.

 

Тому і сама вважаю, і кажу тим, хто запитує: те, що діти не особливо посвячені в кухонні справи змалечку, — нічого надзвичайного. Нехай у них буде гарне дитинство! Прийде час, і вони всього навчаться і все вмітимуть, як я. Родинні рецепти передаються у будь-якому віці, у мережі є багато рецептів. Треба буде — зготують усе що захочуть!». 

 

Почаївська господиня нині вміє все. Якось запитала в неї рецепт вареників на Масницю, то мала різні варіанти вареників, вибагливих начинок і соусів. Але кулінарну освіту вона так і не здобула.

 

«Чомусь злякалася, — каже Тетяна. — Принесла документи в кулінарний, розвернулася і пішла в економічний. Мама каже: «Ти ж хотіла вивчитися на кулінара!».

 

Але я вважаю, що мрії здійснюються в різні способи, інколи і в ті, про які ми не здогадуємося. Зараз я роблю те, про що мріяла з дитинства!». 

 

«Родина для мене — головне, і якщо вже говорити про найбільшу мрію, то ось вона, перед моїми очима: мої діти, вся велика сім’я! Так, я дуже зайнята, інколи не встигаю навіть і згадати про плани. Стомлююся, як і всі, звісно. Але це приємна втома, а за нею — такі ж приємні відчуття вдячності, любові, взаємопідтримки. Готую з любові, готую для них!». 

Намащуєш таким окраєць хрумкого хліба, прикриваєш лапатим листком салату — і маєш смачну літню страву. Ні дітей, ні дорослих за вуха не відірвеш. І гостей неабияк здивуєш. «Дуже ніжний паштет із телячої печінки, і його чудово доповнює кислинка смородини. Ідеальний варіант на сніданок для сім’ї», — деталізує Тетяна Козак свій смачний витвір. 

 

Для нього потрібно: печінка теляча (або куряча) — 500 г, цибулина, морквина, 50 г вершкового масла. 

 

Для желе: 100 г смородини, 150 мл води, гвоздика 3-4 шт., 1 духмяний перець, желатин (1,5 ст. ложки з верхом і 50 мл води).

 

Печінку відварити (40 хвилин, не більше, а можна протушкувати, кому як подобається і зручніше) без солі. Цибулю, моркву почистити, порізати великими шматками і злегка потушкувати на олії, посолити. Печінку, тушковані овочі й 50 г масла збити в блендері і скласти паштет у посудину, в якій його зберігатимете. 

 

Приготування желе: до смородини додати воду, гвоздику і духмяний перець. Проварити це все 10 хвилин і потовкти товкачиком. Далі смородину перетерти через сито.

 

Желатин розмочити в 50 мл води, залишити, щоб розчинився. Змішати з перетертою смородиною. Заливаємо цим желе зверху печінку. Даємо застигнути і пригощаємо!

 

Паштет.

«Моя бабуся і мама родом із Закарпаття. Тому цей смак дитинства я забути не можу. Та й не хочу, якщо щиро, — розповідає продовжувачка смачних кулінарних традицій роду Тетяна Козак. — Вариться такий леквар у казані, спеціальних чанах.

 

Роботу розпочинати потрібно о 6-й годині ранку. А сам процес триває аж до ночі. Сливи миють і засипають у казан. Не кожна господиня вибирає кісточки зі слив. Коли сливова маса починає гуснути, її протирають через сито. Кажуть, що готовий леквар має «крутитися», господиня перевіряє язиком.

 

Викопують яму і ставлять баняк, мішати потрібно тільки дерев’яною ложкою. Зі 100 кг виходить 50 літрів. А я спробувала приготувати в домашніх умовах», — із гумором розповідає пані Тетяна історію приготування місцевої легенди. 

 

Отож сливове повидло — леквар — вариться без цукру в мідній мисці аж 4 дні, але знайдіть цю можливість. Це так смачно і так цікаво!

 

Потрібно помити і почистити 5 кг сливи (на 1 кг готового повидла) і варити щодня по годині-півтори, постійно помішуючи. Залишити на добу. 

 

Особливо на 3-й і 4-й день не відходити далеко від варива (помішуючи ложкою по краях і особливо посередині, малюючи цифру вісім), пильнувати, щоб не пригоріло. Перші два дні буде достатньо соку, рідини. А потім маса буде гуснути і гуснути.

 

Розкласти охолоджений леквар у сухі та чисті банки, закрити капроновими кришками і зберігати в холодному приміщенні. Смакота!

 

Леквар готується без цукру.

«Мені дуже подобається лаваш із начинкою, я вже ділилася в улюбленій кулінарній спільноті його рецептом і бачу, що сподобався. Пропоную і читачам приготувати цю смачну страву. Подобається запікати у духовці, але смачно вдається і на пательні», — заохочує до роботи кулінарна майстриня.

 

Для начинки чудово підходять куряче, свиняче, яловиче філе, фарш, твердий сир і соковиті овочі. 

Дуже ситними і смачними вони виходять із сирого фаршу. За смаком нагадують чебуреки, а готуються набагато швидше. 

 

Потрібно: 2 упаковки лаваша (прямокутної форми), 900 г фаршу, сіль, перець, улюблені приправи — за смаком, кріп, петрушка, пір’я цибулі — за бажанням, кілька ложок води, щоб розвести фарш. 

 

Лаваш порізати на смужки, викласти на них начинку, розмастити, сформувати трикутник і запекти в духовці. Або вмочити в збите яйце й обсмажити на пательні з двох боків.

 

Вогонь при цьому має бути мінімальним, олію додавати невеликими порціями. Смачно, особливо на природі!

 

Лаваш із начинкою.

Майже кожна галицька господиня має власний рецепт сирника. Очі розбігаються від цих рецептів, кожен такий смачний, що описати словами непросто.

 

І що залишається тим, хто ще не пік сирника? Правильно! Взяти і спекти!

 

Тетяна Козак детально розповість, як спекти розкішний сирник, однак із мінімальними зусиллями. Виявляється, можна і так!

 

«Основа пирога — це шоколадне тісто, в яке за допомогою кулінарного шприца вводиться сирно-ванільна маса», — наголошує вона на основному моменті, отже, треба мати кулінарний шприц і такі продукти.

 

Шоколадне тісто: масло — 150 г, борошно — 160 г, цукор — 100 г, яйця — 4 шт., чорний шоколад — 150 г, розпушувач — 1,5 ч. л.

 

Сирна маса: сир кисломолочний — 250 г, яйця — 1 шт., цукор — 3 ст. л., борошно — 2 ст. л., цукор ванільний — 1 пачка.

 

Приготування: з’єднати порізане масло і поламаний шоколад. Розтопити на водяній бані. З’єднати, яйця з цукром, збити міксером у пишну масу.

 

В шоколадну масу невеликими порціями вводити яєчну суміш, акуратно помішуючи її, вона виходить ніжною і повітряною.

 

Невеликими частинами вводимо просіяне борошно з розпушувачем, обережно вінчиком розмішуємо. На деко, застелене пергаментом, змащене маслом (діаметр форми — 28-29 см), викладаємо шоколадне тісто. 

 

Приготування сирної маси. Збити в блендері до однорідної маси сир, цукор, ванільний цукор, яйце, борошно.

 

Викласти масу в кулінарний шприц із насадкою (довгий носик) для начинки еклерів. Точково начинити сирну масу в шоколадне тісто. Випікати в духовці при температурі 180 градусів 40-45 хвилин.

Прикрасити за бажанням цукровою пудрою або шоколадним ганашем (для нього потрібно: сметана — 6 ст. л., какао — 3 ст. л., цукор — 1 ст. л.).

 

Візьміть до уваги: під час випікання шоколадне тісто піднімається, піднімаючи з собою при цьому і сирну масу. У сирній масі повинні з’явитись порожнини, схожі на нори, звідси і назва пирога. Дуже смачний, м’який і ароматний пиріг сподобається всім! 

 

Пиріг «Лисячі нори».

 

Отож час для приготування смачного знайдеться, було б бажання! Готуйте з любов’ю! Смачного!