Бунт на зеленому кораблі: як Рада вперше провалила поданий Зеленським законопроєкт

24.09.2019
Бунт на зеленому кораблі: як Рада вперше провалила поданий Зеленським законопроєкт

Монобільшість вперше не продемонструвала єдності. (Фото з сайта unian.net.)

«Зупиніть голосування»

«Скажений принтер» минулого тижня почав давати збої. Вперше монобільшість «Слуги народу» не змогла зібрати необхідні 226 голосів за президентський законопроєкт.
 
Голосували депутати за поправки до Кримінального кодексу, що дозволяють обшуковувати нардепів без рішення суду. Проте склалось не так, як гадалось, і голосування провалили. 
 
Не обійшлося й без конфузів. Коли на табло спікер парламенту Дмитро Разумков побачив, що немає необхідних 226 голосів і «слуги народу» вирішили не підтримувати цей законопроєкт, голова Верховної Ради намагався зупинити голосування. Проте система «Рада» таки показала на табло 196 голосів. Резонанс i критику серед деяких парламентаріїв викликали такі дії голови Верховної Ради. Адже ця процедура не передбачена регламентом Верховної Ради.
 
«Те, що відбувалося в парламенті, — це ненормальні речі. Вийшов результат, у системі «Рада» зафіксовано 196 голосів, рішення не пройшло. Не можна ламати парламент через коліно. Вся країна хоче побачити, що цей парламент працює за правилами, за українськими законами чи за побажаннями окремих людей, які хочуть узяти не просто всю владу, а мати можливість зламати будь-яку людину, підвісити на гачок будь-яку людину, чия позиція просто не подобається. І першими жертвами можуть стати депутати від «Слуги народу», — зазначив депутат від «Європейської Солідарності» Олексій Гончаренко.
 
У свою чергу, Дмитро Разумков зазначив, що зупинив голосування до того, як на табло з’явилася позначка у 196 голосів. «Уся країна бачила, що коли там з’явилося 196 голосів, пан голова зупинив засідання. Я хочу сказати, що в цьому залі сидять не барани, тут сидять народні депутати України, обрані людьми. І якщо хтось хоче контролювати депутатів, сидячи в якомусь кабінеті, цього не буде», — емоційно заявив із трибуни депутат групи «За майбутнє» Ігор Гузь. 
 
Водночас представниця фракції «Голос» Олександра Устінова напередодні висловилась за ухвалення законопроєкту в цілому. Під час виступу вона нагадала, що нардепи раніше дали згоду на зняття недоторканності. «У мене таке враження, що залишки тієї Верховної Ради, яка не хотіла голосувати за «прослушку» для НАБУ, яка прийняла «правки Лозового», намагається зірвати зараз голосування. Нас намагаються розвести, «як кошенят», коли розказують, що без санкцій суду нас обшуковуватимуть, що будуть затримання без санкції суду. Цього не буде!» — сказала панi Устiнова.
 
Вона нагадала, що нардепи проголосували за зняття недоторканності, «і це було те, що дозволяє санкцію суду і санкцію генерального прокурора обшуковувати. Треба було думати, коли голосували за зняття недоторканності. Ми взяли на себе відповідальність, тож ми маємо зробити наступний крок і пофіксити весь той треш, який був проголосований», — заявила Устінова. 

Хто винен? Опозиція

Це вперше за місяць роботи «слуги народу» провалили президентський законопроєкт. І ось тут виникає питання: «Де були ще 58 парламентаріїв від «Слуги народу», які до цього голосували як одне ціле»? Після засідання в партії не змогли цього пояснити. І тут не варто забувати, що свого часу в партії «Слуга народу» відмовилися створювати коаліцію саме тому, що розраховували на власну монобільшість. Адже на початку роботи парламенту все було надто ідеально: всі мирно тиснуть зелені кнопки, ніхто не вчитується в закони. Як можна було провалити голосування президентського законопроєкту, мають розбиратися вже у партії. Роботу над помилками депутати вже почали. Але чи буде вона дієвою? Уже наступного дня глава фракції «Слуги народу» Давид Арахамія звинуватив у всьому опонентів, заявивши, що частина депутатів його політсили була дезінформована опонентами, в результаті чого не вистачило голосів для прийняття законопроєкту, що надає право на прослушку НАБУ і ДБР. «Там було непорозуміння. Деякі політичні сили навмисно внесли смуту, дезінформували. А тому, що це стосувалося особисто їх, звичайно, було легко зробити. Ми сьогодні на зборах фракції це продискутували. І виявилося, що це була просто спецоперація інформаційна, психологічна», — сказав він. Він уточнив, що причиною непорозуміння стала норма про те, що з санкції генерального прокурора, а не Верховної Ради, як це передбачено зараз, можливі будуть обшук або огляд особистих речей, транспорту, житла, службового приміщення народних депутатів, порушення таємниці їхнього листування, телефонних розмов, застосування до них негласних слідчих.
«Були люди, які були дезінформовані. Вони зараз проінформовані й кажуть: так, ми вибачаємося, що так сталося», — сказав він.

За що ж мали проголосувати депутати? 

У пояснювальній записці до законопроекту, який депутати провалили, йшлося про вилучення змін до Кримінального процесуального кодексу, які були ухвалені у 2017 році, про порядок обчислення та продовження строків досудового розслідування, призначення і проведення експертизи, можливості оскарження повідомлення про підозру. «Надання Національному антикорупційному бюро України та Державному бюро розслідувань права самостійно здійснювати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж у рамках проведення негласних слідчих i розшукових дій», — iшлося у законопроєкті. Крім того, законопроєкт передбачав вилучення з КПК i закону про статус народного депутата норми, що забороняє без згоди Верховної Ради здійснювати обшук народного депутата, огляд його особистих речей і багажу, транспорту, житлового чи службового приміщення, а також втручатися в таємницю листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції. У жовтні 2017 року Рада ухвалила законопроєкт про внесення змін до низки кодексів, який запускає судову реформу, з поправками депутата від Радикальної партії Андрія Лозового. Ці правки передбачають те, що всі процесуальні рішення, які тiєю чи іншою мірою обмежують права громадян, мають погоджувати в процесуального керівника і в слідчого судді, який ці клопотання розглядає.

Протестують не вперше 

І, що цікаво, це не перший «бунт» на кораблі «зелених». «Дзвіночком» для верхівки «Слуги народу» мав би стати ще законопроєкт про «Статус народного депутата». Тоді автори закону хотіли «в тиші» внести норму про імперативний мандат. Суть проста: якщо депутат виходить із фракції, його автоматично позбавляють мандата. Але виявляється, що не всі «слуги народу» голосують за законопроєкти, попередньо їх не прочитавши. Першим виступив проти цього законопроєкту депутат-мажоритарник Олександр Дубинський. У своєму блозі він закликав не голосувати однопартійців, назвавши події «обманом депутатів i можливістю порвати фракцію зсередини». Підтримав тоді Дубинського його колега, мажоритарник Максим Бужанський, який назвав події у парламенті бажанням розвалити фракцію, застерігши «не робити цього». Тоді в «Слузі народу» відмовилися від цієї ідеї й вирішили навіть не виносити її на голосування. 
 
Не варто забувати і про ієрархію, яка побудована у «Слузі народу». Адже фракція більшості поділена на групи по 15 депутатів, де в кожній із них є свій «наставник», який і контролює процес усередині групи, відповідає за явку та голосування своїх підопічних.
 
Події, які відбуваються в Раді, вказують на те, що «більшість не така вже й більшість» і не все можна проконтролювати. Адже, зважаючи на результати голосувань i заяви деяких «слуг народу», які не готові просто тиснути зелені кнопки, монобільшість виглядає все менш упевненою, а от сценарій ситуативної коаліції — все більш реальним. Тому й можливість домовлятися з іншими фракціями не варто було так різко відкидати. Не варто забувати й про те, що історія зi звільненням ЦВК стала хорошим уроком як для депутатів з опозиції, так і для монобільшості. Адже вигідні умови знайшли для себе обидві сторони. Чи стане уроком для «слуг народу» провалене голосування, можна буде побачити вже через тиждень. Адже цього тижня парламентарії спiлкуватимуться з виборцями.