Виставковий проект у Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького, що окреслений датами від 20 червня до 22 вересня, можна назвати уславленням людських фантазій і віри. Бо хто вони, «Ангели» і всі крилаті художні персоналії, яких зібрали разом в аж 22 залах Палацу Лозинського?
Виплекані віками несчисленною кількістю землян фантазії, які матеріалізувалися в картинах і скульптурах. Херувимів, серафимів та архангелів породила віра у надприродні сили, а Хроноса і лагіднішого Танатоса — зневіра перед стихіями і плинністю часу.
«Ангелів» називають наймасштабнішим мистецьким проектом року. Бо разом із виокремленою самодостатньою постійною експозицією Музею Пінзеля, елегантно доповненою візуальною інсталяцією «Крила» Тіберія Сільваші та музичною «Хвала во Вишніх» Святослава Луньова, — це понад 400 експонатів на площі більш ніж 2 тис. кв. м.
І якою б цікавою не була кураторська екскурсія Павла Гудімова — навіть побіжне особисте знайомство з кожним персонажем кожної попередньої зали змушує дослухатися до розповіді про мешканців наступної через стіни.
Найцікавіші твори, факти та історії, щоби представити їх під загальною назвою «Ангели», кураторська група Павла Гудімова попередньо відшуковувала впродовж трьох років.
Основний масив історично важливих експонатів збирали в українських музеях, бібліотеках і приватних колекціях, фільмували скульптури й розписи в соборах. У результаті поєднали, логічно структуруючи, іконографію, гравюри, живопис, плакати, комікси, фентезі, скульптури і навіть побутові артефакти.
Крилатий повелитель часу Хронос.
Відразу в першій виставковій залі Палацу Лозинського стає зрозуміло, що один із найголовніших — Хронос (тобто Час), в якого теж є крила і який поки милостиво відкинув убік косу і дозволяє насолоджуватися життям.
Це літографія Оноре Дом’є із серії «Новини дня», надрукована ще 10 січня 1867 року в паризькій газеті Le Charivari. А щоб нагадати про вічність, висить і осяйно-золотавий Сфінкс (1910-й) Івана Труша. І летять крилаті коні Марії Примаченко з написом «Коник космосу він літає І літать буде повік його ніхто не забуде» (1978 р.).
Ніяк не проминути сакральні образи архангелів та архістратигів, частина їх зі збірки Львівської галереї, з Волинського музею і Чернігівського, столичного Музею Івана Гончара. Тимчасово у львівських залах і знамените «Благовіщення» Олександра Мурашка, і, власне, не менш відомий «Ангел» Михайла Врубеля.
Ще — роботи Георгія Нарбута, Олекси Новаківського, Олени Кульчицької, наїв Мирослава Ягоди. Плакати Марка Шагала, Богдана Новаковського... Загалом виставкова частина розділена на 5 тематичних блоків. Перший — «Крилаті» — про ідентифікацію ангелів серед численних крилатих істот міфології.
«Сюжети» — про входження їх у релігійну канву. Блок «Архангели та ієрархії» — це погляд на чини надземної спільноти. А розділ «Культура» присвячений історії образу ангела в мистецькій традиції — від стародавніх фресок, ренесансної гравюри, через барокову скульптуру й живопис символізму — до ілюстрації та інсталяції. І п’ята частина — «Ангели та люди».
Це треба встигнути подивитися! Бо розлетяться...
